4.2. Аналіз ліквідності та ризиковості банківських активів

Під ліквідністю розуміється спроможність банку швидко перетворювати свої активи в грошові кошти без втрати їх вартості з метою виконання боргових зобов’язань.

Для оцінки активів за рівнем ліквідності складається наступна таблиця (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Динаміка і структура активів ПАТ «Світбанк» за рівнем ліквідності

Групи активів за рівнем ліквід-ності	01.01.2008 р.		01.01.2009 р.		01.01.2010 р.		Відхилення за 2008 р.			Відхилення за 2009 р.
	Тис. грн	%	Тис. грн	%	Тис. грн	%	Тис. грн	Тпр., %	Зміни структури,  %	Тис. грн	Тпр.,  %	Зміни струк-тури,  %
Високо-ліквідні активи	3 463 138	15,70	3 201 442	9,48	6 365 004	11,32	-261 696	-7,56	-6,22	3 163 562	98,82	1,85
Ліквідні активи	15 991 771	72,50	27 039 678	80,05	43 496 015	77,38	11 047 907	69,08	7,55	16 456 336	60,86	-2,67
Низько-ліквідні активи	295 303	1,34	266 417	0,79	2 078 936	3,70	-28 886	-9,78	-0,55	1 812 519	680,33	2,91
Неліквід-ні активи	999 686,9	4,53	1 542 482	4,57	1 897 660	3,38	542 794,7	54,30	0,03	355 178,7	23,03	-1,19
Недохід-ні активи	1 082 886	4,91	1 310 541	3,88	1 533 758	2,73	227 655	21,02	-1,03	223 217	17,03	-1,15
Квазі-активи	225 310	1,02	416 652	1,23	840 033	1,49	191 342	84,92	0,21	423 381	101,62	0,26
Всього активів	22 058 095	100,0	33 777 212	100,0	56 211 406	100,0	11 719 117	53,13	–	22 434 194	66,42	–

Як видно з таблиці, відбувається зростання високоліквідних активів протягом 2009 р. – на 3 163 млн грн (темп призростання 98,82 %), а у 2008 р. вони значно зменшилися – на 364,9 млн грн, або на 12,65 %. У структурі активів високоліквідні активи відіграють достатню роль – на початок 2008 р. вони становили 15,7 %, 2009 р. – 9,5 %, 2010 р. – 11,3 %. Тобто банк поки що має можливість виконувати зобов’язання перед клієнтами. На початок 2009 р. спостерігалася найбільш низька питома вага цих активів, що вимагає обачності та оптимального управління ліквідністю та ризиковістю. Ліквідні активи також мають тенденцію до зростання в абсолютній величині. За 2008 р. вони збільшились на 69,1 %, а за 2009 р. – на 60,9 %.

Це відбулося, в основному, за рахунок активності банку на кредитному ринку. Питома вага недохідних та неліквідних зменшується, що свідчить про підвищення якості активів за рахунок зменшення дебіторської заборгованості, простроченої і сумнівної заборгованості за кредитами.

Якісна оцінка стану активів припускає аналіз активів банку з позиції ризику. Ризик – це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку. Під банківським ризиком розуміють можливість зазнати втрат у разі виникнення несприятливих для банку обставин [Error: Reference source not found].

Також під ризиком у банківській діяльності розуміється можливість порушення ліквідності та вірогідність фінансових втрат, пов’язаних із зовнішніми та внутрішніми факторами, що впливають на діяльність банку (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Фактори, що впливають на стан активних операцій банку

Таким чином, ризик є тим показником, що визначає відношення між ліквідністю та дохідністю банківських операцій. Як правило, високоризикові вкладення мають високу дохідність, але оцінюються як низьколіквідні активи (кореспондентський рахунок у НБУ, залишки коштів у касі банку) не мають ризику, але й не приносять конкретних доходів банку. Проте непряма участь таких вкладень у формування доходу очевидна, бо без наявності коштів на кореспондентських рахунках банк не в змозі виконувати зобов’язання перед клієнтами, здійснювати посередницькі операції та отримувати відповідний дохід щодо них. Можливі й інші поєднання ліквідності та дохідності операцій банку; наприклад, основні засоби, якщо вони не здаються в оренду, відрізняються низькою ліквідністю, відсутністю ризику та дохідності. Таким чином, без аналізу банківського ризику неможлива успішна банківська діяльність щодо ліквідного й дохідного розміщення активів.

Для якісної оцінки активів банку вони поділяються на п’ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зважування.

1 група (процент ризику – 0 %) – це готівкові кошти; кошти в НБУ; боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ, у портфелі банку на продаж та інвестиції; боргові цінні папери центральних органів державного управління у портфелі банку на продаж та інвестиції;

2 група (процент ризику – 10 %) – короткострокові й довгострокові кредити, надані центральним органам державного управління;

3 група (процент ризику – 20 %) – короткострокові й довгострокові кредити, надані місцевим органам державного управління, та нараховані доходи за ними; боргові цінні папери місцевих органів державного управління  у портфелі банку на продаж та інвестиції;

4 група (процент ризику – 50 %) – кошти до запитання в інших банках (крім простроченої заборгованості та прострочених нарахованих доходів); нараховані доходи за борговими цінними паперами у портфелі банку на продаж та інвестиції; зобов’язання з кредитування, надані банкам та клієнтам; куплені, але не отримані валюта і банківські метали; активи до отримання;

5 група (процент ризику – 100 %) – усі інші активні рахунки.

Визначення рівня ризику активних операцій виконується за такою формулою:

R =	Aі x KR	,	(4.1)
	100 %

де R – рівень ризику активних операцій;

Aі – залишок активів i-тої групи активів, грн;

i – 1, 2, 3, 4, 5;

KR – коефіцієнт ризику встановлений НБУ,  %.

Для оцінки якості активів за ступенем дохідності використовується така класифікація активів:

активи, що не приносять дохід або неробочі активи – рахунки, що не дають доходу банку. До їх складу входять: кошти в розрахунках;  резерви; дебітори; кошти, вкладені у майно та господарські матеріали.

активи, що приносять дохід або робочі активи: кошти на коррахунках, касові активи, кошти, розміщені в інших банках, кошти, вкладені в ціні папери, надані кредити, інші активи, що дають дохід. Також ці активи можна згрупувати за видами активів, що приносять доходи:

процентні (кошти в НБУ та інших банках, надання кредитів клієнтам, операції з цінними паперами);

непроцентні доходи (комісійні доходи за операціями з НБУ, з іншими банками, з клієнтами, з цінними паперами, на валютному ринку та ринку дорогоцінних металів; інші банківські доходи: дивіденди, консультаційні послуги, орендні платежі; інші операційні доходи: реалізація майна, штрафи, пені; зменшення резервів; непередбачувані доходи).

У процесі аналізу складу та структури дохідності активів банку визначається питома вага кожного виду активів. Аналіз виконується у динаміці.

Для аналізу активів за ступенем дохідності необхідно також здійснити порівняння розміру вкладень та доходу, що дозволяє зробити висновок щодо ступеня дохідності різних вкладень.

Порівняльний аналіз якості активів доцільно проводити за допомогою коефіцієнтів. Коефіцієнтний аналіз дає змогу оцінити в динаміці якість активів за такими критеріями, як дохідність, ризикованість, ліквідність, оборотність.

Дохідність активів може бути проаналізована за допомогою коефіцієнта дохідності:

КДОХ =	Доходні активи	.	(4.2)
	Активи, всього

Цей коефіцієнт характеризує ділову активність банку з погляду ефективності розміщення ресурсів, тобто він дозволяє виявити, яка частина активів приносить дохід. У міжнародній практиці вважається, що цей коефіцієнт має бути вище 93 %. Збільшення частки недохідних активів більше як на 7 % може приз­вести банк до банкрутства. Враховуючи специфіку розвитку українських банків середнє значення цього коефіцієнта коливається в межах 70 %.

Аналіз якості активів з позиції ліквідності можна провести за допомогою коефіцієнта ліквідності активів. Проте цей коефіцієнт може бути розрахований за умови розроблення критеріїв ліквідності кожного виду активів банку. Нині у вітчизняній та зарубіжній практиці відсутні подібні розробки. За основу зважування активів за станом ліквідності можна взяти методику розрахунку загального коефіцієнта ліквідності (хоча під час оцінювання ліквідності окремих видів активів не сповна враховано ступінь ліквідності окремих з них):

КЛІКВ АКТ =	Активи, зважені за ступенем ліквідності	.	(4.3)
	Активи, всього

Зважуючи активи за ступенем ліквідності, необхідно відповід­ні активи помножити на такі коефіцієнти ліквідності: пролонговані кредити – на 0,3; прострочені та безнадійні кредити – на 0; прострочена та безнадійна дебіторська заборгованість – на 0; прострочена та безнадійна заборгованість за операціями з цінними паперами – на 0; основні засоби та нематеріальні активи – на 0,5; решта активів – на 1.

Оборотність активів є основним показником ділової активності банку. Чим швидше обертаються активи, тим більше прибутку отримає банк, а відповідно й ефективніше він працює. Розрахунок коефіцієнта оборотності активів здійснюється за такою формулою:

N =	Дохід банку за період	.	(4.4)
	Середні активи

Збільшення кількості оборотів, що здійснюють активи, є позитивним явищем. Зростання цього коефіцієнта не тільки позитивно впливає на підвищення ефективності роботи банку, а й підвищує його ліквідність та сприяє вивільненню ресурсів з обороту.

Оберненим показником, що характеризує прискорення оборотності активів, є показник тривалості одного обороту активів у днях.

Зменшення цього показника свідчить про прискорення оборот­ності активів і вважається позитивним явищем. Після загального аналізу оборотності активів доцільно провести аналіз оборотності окремих видів активів і оцінити їх вклад у підвищення ліквідності та прибутковості роботи банку.

Питання для самодіагностики

1. Які фактори впливають на стан активних операцій банку?

2. Перерахуйте основні види активних операцій банку.

3. Укажіть мету та завдання аналізу активних операцій банку.

4. Що є інформаційною базою аналізу активних операцій комерційного банку?

5. З яких етапів складається аналіз активних операцій банку та які види групувань активів використовуються на кожному з них?

6. Як здійснюється вертикальний та горизонтальний аналіз активних операцій банку?

7. На які основні групи поділяються активи банку залежно від рівня ліквідності?

8. Дайте визначення ризику банківської діяльності. З якими операціями пов'язані найбільші ризики?

9. Яка схема проведення аналізу активів банку залежно від ступеня ризику?

10. Яка формула використовується для визначення рівня ризику активних операцій банку?

11. Які активи банку відносяться до робочих та неробочих?

12. Як розраховуються коефіцієнти дохідності, ліквідності, оборотності активів банку та який їх економічний зміст?

25