Тема 2. Аналіз власного капіталу банку

Метою даної теми є оволодіння студентами методикою аналізу структури та динаміки власного капіталу банку, достатності банківського капіталу, формування резервного фонду банку.

Основні питання теми:

1. Аналіз структури та динаміки власного капіталу банку.

2. Аналіз достатності банківського капіталу.

Вивчення даної теми сприяє формуванню у студентів таких компетенцій: вміти здійснювати аналіз змін у співвідношенні між капіталом банку і його зобов’язаннями; вивчати зміни капіталу банку, аналізувати формування статутного капіталу, формування загальних резервів та резервних фондів банку; проводити оцінку вартості капіталу.

2.1. Аналіз структури та динаміки власного капіталу банку

Зміцнення ресурсної бази банків – основа забезпечення ефективності банківської діяльності, спрямованої на розвиток національної економіки через підтримку вітчизняного виробництва.

Дослідження діяльності банку необхідно починати з пасиву балансу, який характеризує джерела коштів і природу фінансових зв’язків банку, оскільки саме пасивні операції значною мірою визначають умови,   форми і напрями використання банківських ресурсів, тобто склад і структуру активів. Тому головною метою аналізу пасивних операцій банку є визначення ефективності формування ресурсної бази за умови зниження її вартості та підвищення фінансової стабільності [Error: Reference source not found]. В аналізі пасивних операцій значне місце належить аналізу власного капіталу банку (рис. 2.1).

Основними джерелами аналізу власного капіталу банку є щоденний та місячний баланс банку та звіт про власний капітал банку. Використовуючи ці дані, НБУ контролює виконання обов’язкових нормативів капіталу кожним банком окремо.

Сутність банківського капіталу проявляється через його функції. Захисна функція полягає у захисті інтересів вкладників і кредиторів банку для покриття можливих збитків від банківської діяльності. Ця функція передбачає гарантування вкладів, що захищає інтереси вкладників банку у разі його ліквідації чи банкрутства, а також забезпечує функціонування банку у випадку виникнення збитків від його поточної діяльності. Зазначені збитки, як правило, покриваються за рахунок поточних прибутків. Якщо їх для цього, а також для покриття непередбачених витрат недостатньо, то використовується частка власного капіталу. Тому, коли банк має достатній резервний капітал та інші подібні резерви, він тривалий час може вважатися надійним та платоспроможним навіть за наявності збитків від поточної діяльності. Використання залученого та позиченого капіталу для покриття поточних збитків неприпустиме.

1. Визначення розміру власного капіталу, його структури та достатності

2. Аналіз дотримання основних нормативів достатності капіталу

3. Аналіз зміни статутного капіталу банку

4. Дослідження та оцінка обґрунтованості розподілу прибутку

Рис. 2.1. Схема аналізу капіталу банку

Для виконання банком захисної функції дуже важливим моментом є забезпечення необхідного розміру капіталу, що зумовлює необхідність його контролю та регулювання з боку НБУ.

Також капітал банку забезпечує оперативну діяльність банку. Особливого значення ця функція набуває на початку створення та діяльності банку, коли за рахунок власного капіталу формується його інфраструктура та розвивається банківська діяльність. Також ця функція реалізовується під час розширення діяльності банку та його структурного розвитку, розроблення і впровадження нових банківських технологій та продуктів.

Сутність регулювальної функції реалізується через фіксацію розміру власного капіталу (або окремих його складових) регулювальними та наглядовими органами, які таким чином впливають на діяльність банку в цілому. Зокрема, встановлення нормативу адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) має на меті недопустити надмірної мінімізації банками власного капіталу заради максимізації отримуваних доходів, знизити ризик банкрутства банків та підвищити рівень захисту інтересів вкладників і кредиторів.

Слід додати, що сукупний банківський капітал виконує також відтворювальну, інвестиційну, структуро-утворювальну та вартісну функції.

Співвідношення між капіталом банку і його зобов’язаннями характеризує захисну функцію капіталу, тобто спроможність капіталу банку за необхідності покрити частку зобов’язань. У банку, що аналізується (табл. 2.1), захисна функція власного капіталу нестабільна, значення показника коливається в межах від 5,32 до 13,03.

Таблиця 2.1