
- •Лекція 2 (2 год.)
- •Бюджетний процес та його учасники.
- •Наявність затвердженого бюджетного регламенту в державі — найбільш актуальне завдання для організації бюджетного процесу.
- •2. Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі.
- •3.Суть та складники бюджетної програми. Результативні показники бюджетної програми. Суть та складники бюджетної програми.
- •Здійснення оцінки ефективності бюджетних програм
- •Результативні показники бюджетної програми
- •Паспорт бюджетної програми
- •II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
- •У звіті про виконання паспорта бюджетної програми зазначається:
- •4.Організаційно-методичні заходи та порядок складання державного бюджету. Бюджетні запити. Порядок складання державного бюджету.
- •Основні прогнозні показники економічного і соціального розвитку України на 2011-2013 роки
- •Розгляд і затвердження Державного бюджету України. Організація виконання бюджетів.
- •Квітень поточного року
- •Травень поточного року
- •Червень Липень серпень поточного року
- •Вересень-початок жовтня поточного року
- •Жовтень поточного року
- •Перше читання - до 20 жовтня (25.10).
- •Листопад поточного року
- •Грудень поточного року
- •Січень-грудень наступного року
- •Бюджетні запити: їх суть, необхідність складання та аналіз
- •6.Доходи державного бюджету України, їх суть, значення та джерела формування
- •7.Видатки державного бюджету України, їх класифікація та напрямки використання
- •Таємні видатки
- •Захищені видатки бюджету
- •Згідно бку усі видатки бюджетів поділяються на:
- •Джерела здійснення видатків бюджетів
- •8.Доходи місцевих бюджетів.
- •Розподіл надходжень податку з доходів фізичних осіб за видами бюджетів місцевого самоврядування
- •15. Видатки місцевих бюджетів, їх суть та значення
3.Суть та складники бюджетної програми. Результативні показники бюджетної програми. Суть та складники бюджетної програми.
Основним елементом програмно-цільового методу є бюджетна програма. Бюджетна програма – сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Суть бюджетної програми розкривається через її характеристики, які відображені в бюджетній документації, зокрема бюджетному запиті, паспорті бюджетної програми, звіті про виконання паспорта бюджетної програми.
Методологічні визначення характеристик бюджетних програм унормовані Концепцією застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2002 № 538-р та наказом Міністерства фінансів України «Про паспорти бюджетних програм» від 29.12.2002 № 1098.
Код бюджетної програми складається із семи цифрових знаків, з яких:
перший, другий і третій визначають головного розпорядника бюджетних коштів (відповідний код відомчої класифікації видатків бюджету);
четвертий - відповідальних виконавців бюджетних програм головного розпорядника бюджетних коштів (якщо відповідальним виконавцем є структурний підрозділ центрального апарату головного розпорядника бюджетних коштів ставиться цифра "1", щодо всіх інших відповідальних виконавців використовуються цифри від "2" до "9");
п'ятий і шостий - бюджетну програму, виконання якої забезпечує один відповідальний виконавець. Якщо програма пов'язана з утриманням апарату органів державної влади, ставляться цифри "01", для всіх інших бюджетних програм - від "02" і далі залежно від номера бюджетної програми одного відповідального виконавця;
сьомий - напрям діяльності в конкретній бюджетній програмі (цифри від "1" до "9").
Складовими елементами бюджетної програми є:
1) мета бюджетної програми - законодавчо визначені основні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання конкретної бюджетної програми;
2) завдання бюджетної програми - конкретні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання бюджетної програми протягом відповідного бюджетного періоду і оцінити які можна за допомогою результативних показників;
3) напрями діяльності - конкретні дії, спрямовані на виконання завдань бюджетної програми, з визначенням напрямів витрачання бюджетних коштів. Напрями діяльності повинні відповідати завданням і функціям головного розпорядника бюджетних коштів. Визначення напрямів діяльності забезпечує реалізацію бюджетної програми у межах коштів, виділених на цю мету;
4) результативні показники - кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю і які дають можливість здійснити оцінку використання коштів на виконання бюджетної програми.
Здійснення оцінки ефективності бюджетних програм
На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.
Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм.
Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється протягом бюджетного періоду в межах своїх повноважень безпосередньо головними розпорядниками та відповідними контролюючими органами.
На основі оцінки ефективності бюджетної програми визначаються причини неефективного чи недостатньо ефективного її виконання та пропонуються заходи, необхідні для поліпшення організації виконання, а також оцінюється доцільність реалізації бюджетної програми в наступних бюджетних періодах, у тому числі із залученням оптимального обсягу бюджетних ресурсів, або її припинення.
Аналіз виконання бюджетної програми проводиться на підставі планових і фактично досягнутих результативних показників, а також витрат у розрізі напрямів використання коштів і в разі потреби окремих заходів за такими напрямами:
відповідність поставлених завдань меті;
рівень досягнення мети та виконання завдань бюджетної програми;
рівень відповідності фактичних результативних показників запланованому рівню витрат на досягнення цих показників;
відхилення показників результативності за певний період від планових показників і обґрунтування причин такого відхилення;
відповідність отриманих результатів інтересам державних замовників;
відповідність результативних показників поставленим завданням.
У разі істотних відмінностей (як позитивних, так і негативних) між плановими та фактичними показниками за кожним напрямом необхідно провести аналіз факторів, які спричинили ці розбіжності. При цьому виділяються дві групи:
внутрішні фактори (на які головний розпорядник міг впливати);
зовнішні фактори (на які головний розпорядник не міг впливати, уключаючи форс-мажорні обставини).
Крім порівнянь з плановими показниками, можливе здійснення порівняння з відповідними показниками попередніх періодів, подібними програмами в інших головних розпорядниках, установленими стандартами та нормами.
У разі, якщо фактичні результативні показники бюджетної програми:
перевищують заплановані, необхідно зробити аналіз щодо доцільності подальшого можливого підвищення планових показників бюджетної програми;
значно перевищують заплановані, розглянути доцільність визначення оптимального обсягу бюджетних ресурсів, необхідного для підтримання необхідного рівня ефективності даної програми, та решту бюджетних ресурсів перерозподілити на інші пріоритетні бюджетні програми;
менше від запланованих, необхідно визначитися, чи є прийнятним такий рівень, та, якщо це необхідно, запропонувати заходи щодо поліпшення організації її виконання, у тому числі шляхом залучення додаткового обсягу бюджетних ресурсів;
значно менше від запланованих, розглянути доцільність відмовитись від її виконання та перерозподілити кошти на користь інших програм.
За результатами проведеної оцінки ефективності бюджетних програм визначаються рекомендовані заходи, які головний розпорядник може здійснити з метою підвищення ефективності бюджетних витрат і якості управління бюджетною програмою, зокрема щодо:
оптимізації видатків державного бюджету на реалізацію заходів та програм бюджетних установ (одержувачів бюджетних коштів);
розподілу асигнувань між бюджетними програмами з урахуванням результатів їх виконання та соціально-економічного ефекту;
удосконалення процедур державних закупівель;
удосконалення моніторингу виконання бюджетних витрат;
підвищення якості контролю за дотриманням бюджетного законодавства і формування системи внутрішнього аудиту;
забезпечення раціонального та економного витрачання бюджетних коштів за окремими напрямами, зокрема енерго- і ресурсозберігання;
реалізації механізмів середньострокового та стратегічного планування, використання інформаційних технологій;
альтернативних шляхів вирішення поставлених задач, проблем тощо.
.