
- •1.Дати хар-ку розвитку соціалізації як науки
- •2.Розкрити системний підхід до розуміння соціалізації людини.
- •3.Охарактеризувати людину як суб’єкт та об’єкт соціалізації
- •4Охарактеризувати людину як жертву соціалізації
- •5.Описати природне середовище як умову соціалізації особистості
- •6.Описати соціальне середовище, його функції у процесі соціалізації
- •7.Розкрити складові та фактори соціалізації
- •8.Визначити вплив мезофакторів на життєдіяльність особистості.
- •10.Розкрити функціонування інституційного механізму соціалізації.
- •11.Розкрити системний підхід до поведінки людини.
- •12. Дати загальну характеристику умов, що впливають на поведінку людини.
- •13. Розкрити фазову систему соціалізації
- •14.Дати характеристику розвитку людину у перинатальному періоді
- •15. Дати загальну характеристику моделей соціалізації
- •16.Розкрити еволюційну теорію соціалізації (е.Еріксон)
- •17.Розкрити сутність соціальної адаптації особистості.
- •18. Дати характеристику адаптивно-розвивальній концепції соціалізації (м.П.Лукашевич, в.Т.Циба)
- •19.Дати характеристику підготовчому та активному етапам соціалізації
- •20. Визначити проблеми формування особистості з погляду різних теорій.
- •21.Охарактеризувати соціальні ролі особистості як механізми соціалізації
- •22. Розкрити сутність соціальних ролей та соціального статусу особистості
- •23. Дати характеристику культурі як системі, визначити її місце у процесі соціалізації людини.
- •24. Охарактеризувати духовний розвиток особистості у процесі соціалізації.
- •25. Визначити вплив релігії на формування особистості.
- •26. Визначити вплив культових релігій на становлення особистості.
- •27. Охарактеризувати вплив змі на процес соціалізації.
- •28. Охарактеризувати традиційність як спосіб буття людини.
- •29. Розкрити функції звичаїв і обрядів у процесі соціалізації.
- •30. Охарактеризувати особливості впливу традицій на соціалізацію людини.
- •31. Описати компоненти свят і обрядів, їх значення в обрядодійствах.
- •32. Описати роль народних символів у процесі соціалізації.
- •33. Розкрити значення державних та інших символів у соціалізаційному процесі особистості.
- •34. Дати характеристику національної ментальності та її впливу на процес соціалізації особистості.
- •35. Розкрити особливості національного характеру українців.
- •36. Дати характеристику трактування соціалізації в альтернативних педагогічних системах.
- •37. Розкрити поняття людина, індивід, особистість та особливості розвитку людини в соціумі
- •38. Дати характеристику агентам, засобам, механізмам соціалізації.
- •39. Розкрити роль змі в соціалізації особистості.
- •40. Розкрити відмінності соціалізації мешканців великих міст та сільських жителів.
- •41. Охарактеризувати символи як носії інформації, почуттів, переживань.
- •42. Охарактеризувати соціальні інституції як механізми соціалізації, дати їх характеристику та визначити роль у процесі соціалізації людини.
- •43. Охарактеризувати види депривації та її вплив на соціалізацію.
- •44. Розкрийте співвідношення понять «соціалізація», «виховання», «розвиток»
- •45. Розкрийте види та типи несприятливих умов соціалізації.
- •46. Охарактеризуйте прогресивну та регресивну адаптацію особистості.
- •47. Співвідношення понять «поведінка» і «діяльність»
- •48. Визначити особливості соціалізації дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
- •49. Розкрити особливості соціалізації підлітків та учнівської молоді.
- •50. Визначити специфіку соціалізації дорослих людей.
42. Охарактеризувати соціальні інституції як механізми соціалізації, дати їх характеристику та визначити роль у процесі соціалізації людини.
Процес соціалізації йде через інститути соціалізації та агенти. Інститути соціалізації - це та соціальна група, яка передає людині частина соціального досвіду. Сім'я, дитячі дошкільні установи, школа, вуз, трудовий колектив. Всі вони забезпечують людині умови для освоєння досвіду (це їх завдання). У кожного інституту є специфічні функції: 1. Сім'я (формування базових установок; забезпечення психологічної підтримки, прийняття дитини, де формується базова довіра до світу.) 2. Школа (дає об'єктивну оцінку; систематизація знань, наукові знання; забезпечення розвитку самостійності та громадянської позиції)
Більшість соціологів пояснюють соціальні інститути насамперед як сукупність норм і цінностей, в яких втілено значущість (як для кожного індивіда, так і для суспільної системи) певних зразків поведінки.
Російський соціолог С. Фролов стверджує, що соціальний інститут — це організаційна система соціальних зв’язків і норм, яка об’єднує значущі суспільні цінності і процедури, що задовольняють основні потреби суспільства. Під суспільними цінностями він розуміє стандартизовані взірці поведінки в групових процесах, а під системою соціальних зв’язків — переплетіння ролей і статусів, за допомогою яких ця поведінка здійснюється й утримується в певних межах. Наприклад, в інституті родини сукупністю суспільних цінностей є кохання, сімейне життя, турбота про дітей, повага до батьків; суспільними процедурами є виховання дітей, допомога старшим, ведення домашнього господарства; виконуються ролі чоловіка, дружини, дітей, сина, брата тощо. Будь-який соціальний інститут виникає і функціонує, задовольняючи певну потребу. Якщо потреба стає незначною або взагалі зникає, то існування інституту втрачає сенс.
Проте є інститути, конче необхідні суспільству, покликані до життя вічними цінностями. Учені зазначають, що таких інститутів принаймні п’ять: сімейні, політичні, економічні, освітні й релігійні. Зважаючи на те що нині стали дуже важливими цінності науки, до цього переліку можна було б додати інститут науки. Соціальна діяльність і медицина, що також починають характеризуватися жорстко встановленими взірцями і нормами поведінки, теж мають бути віднесені до інститутів.
До кожного інституту входить багато груп, які визначають інституційну поведінку. Так, інститут освіти реалізується через школи, вузи тощо, інститут родини — через конкретні сім’ї, інститут релігії — через церковні організації і т. д.
В. Оссовський зводить пояснення змісту соціальної інституції до такої структуризації:
група осіб, покликана виконувати організаційно-ділові функції, важливі для певної спільноти;
форма організації комплексу соціальних дій, які виконуються певними членами групи від імені всієї спільноти;
комплекс установ і знарядь діяльності, які дають змогу певним членам групи виконувати публічні функції, що мають на меті задоволення потреб групи і регулювання поведінки її членів. Специфічними ознаками інституції є сталість її форми, орієнтація на розв’язання основних соціальних проблем, культурний статус і культурна легітимність.
Отже, соціальні інститути — це певні форми організації і регулювання суспільного життя (політика, економіка, сім’я, релігія, освіта), що історично склалися і забезпечують виконання життєво важливих для суспільства функцій, включають сукупність норм, ролей, взірців поведінки, дописів, спеціальних установ, систему контролю. Інституційна діяльність є формою людської діяльності, яка ґрунтується на чітко розробленій системі правил і норм, а також розвинутому соціальному контролі за її виконанням. Вона здійснюється людьми, об’єднаними в групи, асоціації, де є поділ на статуси і ролі згідно з потребами групи чи суспільства. Таким чином, інститути підтримують соціальну структуру і порядок у суспільстві.
Без соціальних інститутів жодне сучасне суспільство існувати не може. Інститути є символами порядка й оргіназованості в су- спільстві.
Кожен соціальний інститут має спільні з іншими інститутами ознаки: настанови і взірці поведінки, культурні символи й утилітарні риси, кодекс усний і письмовий, ідеологію