36. Дати характеристику трактування соціалізації в альтернативних педагогічних системах.

Альтернативна педагогіка – це або напрямок розвитку сучасної педагогічної думки, який є в багатьох відношеннях антиподом традиційній педагогіці.

З точки зору альтернативної педагогіки, вся педагогіка що існувала донедавна є тоталітарною, маніпуляційною, оскільки передбачала здійснення впливу людини на людину (маніпуляцією іншою людиною).

Для наступного розвитку теорії та практики альтернативної педагогіки важливо сказати, що, виникнувши у надрах економіки та виробництва, монотехническая платформа несла у собі як реалізм, а й тенденції технократичного підходу, якого побоювалися представники офіційної педагогіки.

Виникнувши початку 20-х, потім протягом майже 20 років у центрі педагогічних дискусій перебувала педагогічна концепція ЦИТа.( Центральний інститут праці)

Концепція ЦИТа була насторожено зустрінута у педагогічній друку, серед науковців-педагогів. Це було викликане, насамперед, тим, що вона не від ідеології, немає від ідеалу “всебічно розвиненою особистості”, як від потреб економіки, психофізіології праці, динаміки производства.

Насамперед, на противагу “шкільної класичної педагогії” Гастев бачив завдання створення нової індустріальної педагогіки у сенсі слова, спрямованої виховання професійно спрямованою особистості, розробку соціальної та найменшою трудовою технології виховання, формування нової трудовий культури та виробничого поведінки. Він я виступав проти невиправданою ідеологізації виховання, за загальнолюдський тип трудовий личности.

Професіоналізація особистості як процес соціалізації для О.К. Гастева ( це володіння трудовий (у сенсі слова) та виробничої культурою, “нова культурна установка”. За всього разноречии трактування терміна “культура”, для Гастева це передусім “технічна і соціальний вправність”, що стає реальністю не через школу і народне просвітництво, а ще через “нових агентів культури”, якими виступають як заклади і організації (заводи, лабораторії, армія, скаути, міліція, спорт...), і люди “рухової культури” ( організатори, спостерігачі (сищики, журналісти й т.п.), монтажеры (будівельники, лікарі й ін.). Для Гастева культура ( це оволодіння висотами цивілізації, а тренування, тренаж, вправність, що також визнано об'єктом серйозної критики.

37. Розкрити поняття людина, індивід, особистість та особливості розвитку людини в соціумі

Людина — це істота, яка володіє даром мислення і мови, спроможна створювати знаряддя і користуватися ними, спілкуватися з оточенням, здатна до моральних почуттів і естетичних переживань. Згідно з релігійними вченнями людина є божим творінням.

Особистість — це людина як індивід, носій певних соціальних і морально-психологічних якостей. Особистість як єдність індивідуального і суспільного в людині фор­мується під впливом середовища проживання, в процесі трудової діяльності, участі у засвоєнні суспільної куль­тури. Людина набуває рис особистості через виховання, навчання, спостереження інших людей, працю, книги, за­соби масової інформації. На формування особистості впли­ває характер ідеологічної функції держави, релігія, стан суспільної моралі тощо.

Індивід— це окремо взята людина як представник людського роду з усіма її психологічними, морально-етичними та психічними характеристиками. Індивід — це завжди один з багатьох, і він завжди знеособлений. У понятті «індивід» не фіксуються які-небудь особливі або одиничні властивості (біологічні, соціальні) людини, хоча вони, звичайно, присутні.