
- •1.Дати хар-ку розвитку соціалізації як науки
- •2.Розкрити системний підхід до розуміння соціалізації людини.
- •3.Охарактеризувати людину як суб’єкт та об’єкт соціалізації
- •4Охарактеризувати людину як жертву соціалізації
- •5.Описати природне середовище як умову соціалізації особистості
- •6.Описати соціальне середовище, його функції у процесі соціалізації
- •7.Розкрити складові та фактори соціалізації
- •8.Визначити вплив мезофакторів на життєдіяльність особистості.
- •10.Розкрити функціонування інституційного механізму соціалізації.
- •11.Розкрити системний підхід до поведінки людини.
- •12. Дати загальну характеристику умов, що впливають на поведінку людини.
- •13. Розкрити фазову систему соціалізації
- •14.Дати характеристику розвитку людину у перинатальному періоді
- •15. Дати загальну характеристику моделей соціалізації
- •16.Розкрити еволюційну теорію соціалізації (е.Еріксон)
- •17.Розкрити сутність соціальної адаптації особистості.
- •18. Дати характеристику адаптивно-розвивальній концепції соціалізації (м.П.Лукашевич, в.Т.Циба)
- •19.Дати характеристику підготовчому та активному етапам соціалізації
- •20. Визначити проблеми формування особистості з погляду різних теорій.
- •21.Охарактеризувати соціальні ролі особистості як механізми соціалізації
- •22. Розкрити сутність соціальних ролей та соціального статусу особистості
- •23. Дати характеристику культурі як системі, визначити її місце у процесі соціалізації людини.
- •24. Охарактеризувати духовний розвиток особистості у процесі соціалізації.
- •25. Визначити вплив релігії на формування особистості.
- •26. Визначити вплив культових релігій на становлення особистості.
- •27. Охарактеризувати вплив змі на процес соціалізації.
- •28. Охарактеризувати традиційність як спосіб буття людини.
- •29. Розкрити функції звичаїв і обрядів у процесі соціалізації.
- •30. Охарактеризувати особливості впливу традицій на соціалізацію людини.
- •31. Описати компоненти свят і обрядів, їх значення в обрядодійствах.
- •32. Описати роль народних символів у процесі соціалізації.
- •33. Розкрити значення державних та інших символів у соціалізаційному процесі особистості.
- •34. Дати характеристику національної ментальності та її впливу на процес соціалізації особистості.
- •35. Розкрити особливості національного характеру українців.
- •36. Дати характеристику трактування соціалізації в альтернативних педагогічних системах.
- •37. Розкрити поняття людина, індивід, особистість та особливості розвитку людини в соціумі
- •38. Дати характеристику агентам, засобам, механізмам соціалізації.
- •39. Розкрити роль змі в соціалізації особистості.
- •40. Розкрити відмінності соціалізації мешканців великих міст та сільських жителів.
- •41. Охарактеризувати символи як носії інформації, почуттів, переживань.
- •42. Охарактеризувати соціальні інституції як механізми соціалізації, дати їх характеристику та визначити роль у процесі соціалізації людини.
- •43. Охарактеризувати види депривації та її вплив на соціалізацію.
- •44. Розкрийте співвідношення понять «соціалізація», «виховання», «розвиток»
- •45. Розкрийте види та типи несприятливих умов соціалізації.
- •46. Охарактеризуйте прогресивну та регресивну адаптацію особистості.
- •47. Співвідношення понять «поведінка» і «діяльність»
- •48. Визначити особливості соціалізації дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
- •49. Розкрити особливості соціалізації підлітків та учнівської молоді.
- •50. Визначити специфіку соціалізації дорослих людей.
21.Охарактеризувати соціальні ролі особистості як механізми соціалізації
Соціальна роль відображає динамічний аспект соціального статусу. Соціальна роль — це модель поведінки, яка об'єктивно задана соціальною позицією особистості в системі суспільних або міжособистісних відносин.
Кожний соціальний статус має свій ролевий набір, тобто дотримання людиною певних зразків і норм поведінки, що випливають із соціального статусу. Наприклад, статус лікаря — це певні права і обов'язки, переважно закріплені законом. Соціальна ж роль лікаря включає конкретні правила поведінки в спілкуванні з колегами, пацієнтами, адміністрацією, вимоги до рівня освіти, культури і т. д.
Зрозуміло, що кожна людина виконує багатоманітні ролі. Це породжує і внутрішні конфлікти особистості, які називаються ролевими конфліктами, тобто існує не тільки ієрархія ролей, а й ієрархія статусів. Наприклад, ситуація: міліціонер затримує злочинця, який виявляється його сином. Відбувається ролевий конфлікт, при якому статус батька, вірогідно, переважить статус міліціонера.
Питанням соціального статусу і соціальної ролі багато уваги приділяв Ральф Лінтон (1893-1953), американський антрополог, більшість робіт якого були етнологічними і присвячувались Мадагаскару і Полінезії.
В своїй роботі "Про статус і роль" він пише про те, що функціонування суспільства залежить від наявності певних зразків (моделей) відповідної поведінки індивідів або груп індивідів. Різні позиції в цих моделях (зразках) поведінки називаються статусами. Поняття статусу означає певну позицію в окремій структурі. Таким чином, індивід має багато статусів. Статус конкретного індивіда складається з суми всіх статусів, які він займає. Так, наприклад, статус містера Джонса — це комбінація всіх його статусів, які він має як Громадянин, як юрист, як чоловік місіс Джонс.
Статуси і ролі невід'ємні від тих структур, які їх задають. Так, наприклад, якщо ми є футбольною командою, то позицію захисника недоцільно відокремлювати від інших позицій, оскільки сама по собі вона нічого не варта. Але з точки зору самого захисника вона є відокремленою. Ця позиція визначає, яке місце він займає в команді і що він буде робити протягом всієї гри. Ця його позиція обмежує і визначає його діяльність.
Найпростішим і найбільш універсальним фактором є стать. Вік використовується майже так само часто, оскільки всі індивіди проходять цикл росту, зрілості і старості, і статуси, які будуть обумовлені віком, можна передбачити і підготувати до них. Сімейні зв'язки також можуть бути основою для приписування цілої серії статусів. Нарешті, такою підставою може бути народження в особливих соціальних групах, таких як клас або каста.
Але статуси приписуються всією сукупністю цих факторів. Більшість робіт Ральфа Лінтона були етнологічними, він довгий час вивчав звичаї різних народів. Ось як він описує приписування статусів у зв'язку з статтю.
Всі суспільства приписують різні установки для діяльності чоловіків і жінок. Більшість з них намагаються обґрунтувати це фізіологічними відмінностями і різними ролями у відтворенні. Але порівняльне вивчення статусів, які приписуються чоловіку і жінці в різних культурах, свідчать про те, що це приписування обумовлене майже повністю культурою.
Якщо належність до певної статі є підставою для приписування певного виду діяльності, то можна виявити відмінності в різних суспільствах.
Використання віку людини як підстави для приписування статусу — універсальне. Всі суспільства визнають три вікові категорії як мінімум: діти, зрілі люди і старі.
Таким чином, основними підставами для приписування статусу, на думку Ральфа Лінтона, є стать і вік, хоча це приписування значною мірою обумовлене культурою того суспільства, в якому це відбувається.