Заповнюються пусті ніші в системі «Крона з плодами» – результати діяльності
Відома дослідниця життя й творчості Лесі Українки Оксана Забужко стверджує: «Мистецький хист Лесі українки був, як то притаманно великим митцям, по-ренесансному «синкретичним» – включав у себе, крім словесного дару, здібності до музики, співу, пластики, малярства, декору, ба навіть акторської гри. Можна сказати, що цю жінку було «закроєно на генія» за класичною схемою, колись дотепно описаною М.Волошиним: “Зазвичай доля, коли їй треба виплавити з людини великого художника, чинить так: вона народжує його наділеним такими життєвими й діяльними можливостями, що йому їх не вижити й за десяток життів. А потому вона старанно закриває довкола нього всі виходи до дії, залишаючи вільною тільки вузьку щілинку”».
прокоментуйте ці слова пані Забужко;
якими талантами Бог наділив Лесю Українку? Назвіть плоди її діяльності;
Поетеса, (збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки»).
Драматург (драми «Блакитна троянда», «Руфін і Прісцілла», «Лісова пісня», «Осіння казка», «Камінний господар», «Бояриня», «Адвокат Мартіан», «Кассандра», драматичнимі поеми «Вавилонський полон», «Оргія», «На руїнах», «Магомет та Айша», «Йоанна, жінка Хусова», діалоги «Три хвилини», «На полі крові», «У катакомбах» та ін.).
Прозаїк (оповідання «Одинак», «Над морем», «Приязнь»), казки для дітей.
Перекладач (перекладає Гоголя, Тургенєва, Байрона, Міцкевича, Гюго, Гейне).
Критик, публіцист (статті «Два направления в новейшей итальянской литературе», «Заметки о новейшей польской литературе» та ін).
Епістолярна спадщина (листи до родини, А.Кримського, О.Кобилянської, І.Франка, Ф.Колесси, О.Маковея, М.Павлика). Листи Лесі Українки досить цікаві, почасти нагадують самостійні художні твори чи критичні статті. У листі до О.Кобилянської від 18-30 січня 1900р. поетеса пише: «Чи хто Вам пише такі листи, як я? Певне ні, бо я вже прославилась далеко своїми листами, що в них ніколи нема того, що треба. Мама не раз сміється, що я пишу їх, певне, з високості неба чи зо дна моря, але не з сього світу. Часами вони подібні до рецензій, як от і сей: спочатку література, потім музика, а щоб докінчити рубрику, уміщу і драму».
Творча спадщина
Перу Лесі Українки належить 3 поетичні збірки: «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки». Із перших кроків літературної праці письменниці помічається її тяжіння до ліричного циклу як принципу компонування поезії. Вона створила 20 оригінальних циклічних композицій.
За основним принципом компонування цикли Лесі Українки можна поділити на 4 категорії:
Безпосередньо «подорожні» цикли («Подорож до моря», «Кримські спогади»).
Лірико-філософські цикли («Невільничі пісні», «Сльози-перли»).
Музичні цикли («Ритми», «Мелодії»).
Вільні, послідовно хронологічні цикли («Кримські відгуки», «Хвилини»).
Демонструю репродукції картин Айвазовського з морськими пейзажами.
«Спіймай асоціацію». Учні добирають словесні асоціації до слова «море» (спокійне, зелене, ніжне, ласкаве, бурхливе, неспокійне, безжалісне, буремне, суворе).
Цикл «Подорож до моря» написано в 1888 році. У його основі – сукупність вражень від подорожі до м. Одеси, де Леся Українка в цей час лікувалася. Авторка диференційовано фіксує життєві спостереження, керуючись зоровим принципом. Цикл носить характер літературного щоденника, має подійну основу. Перебіг подій обмежений рамками двох прощань:
початок подорожі – прощання з Волинню,
кінець подорожі – прощання з морем.
Композиція: 9 поезій циклу ділимо на 2 частини:
1 частина – «цикл у циклі» – цикл дороги («Прощай, Волинь», «Далі, все далі он латані ниви», «Красо України, Подолля», «Сонечко встало, прокинулось ясне»).
Композиційний центр циклу – «Велике місто, будинки високі».
2 частина – мандрівка морем («Далі, далі від душного міста», «Ой високо сонце в яснім небі стало», «Вже сонечко в море сіда», «Кінець подорожі»).
ІІІ. Узагальнення й систематизація знань.
Самостійна робота учнів у групах.
Учні кожної групи працюють над аналізом однієї з поезій циклу за алгоритмом аналізу ліричного твору.