5.2.2. Природні матеріали

До природних матеріалів відносять камінь, добутий із скельних порід шляхом відповідної механічної обробки – надання відповідної форми і розміру, чистки, шліфування, полірування, отримання щебеню та висівок різних фракцій.

Гірські породи поділяють на вивержені (вулканічні) та осадові.

Вивержені породи утворилися в результаті повільного остигання розплавленої магми всередині земної кори або швидкого її застигання на поверхні землі. В першому випадку утворився граніт, сієніт, діорит – кристалічні; в другому випадку – ліпарит, трахіт, андезит, базальт, діабаз – склоподібні.

Осадові породи – це зруйновані вивержені породи під впливом факторів середовища. Сюди відносять:

• рихлі уламкові – валуни, галечники, природний щебінь, пісок;

• зцементовані уламкові – вапняки, доломіти, піщаники, вапняковий туф і різні конгломерати.

Кам’яні матеріали для покриття доріжок і майданчиків представлені такими видами.

Шашка кам’яна – грубо колотий камінь, що має форму усіченого конуса або піраміди, або камінь з двома обробленими паралельними площинами; застосовується для замощення доріжок у поєднанні з бруківкою, укріплення схилів, стінок кюветів, лотків.

Бруківка – колотий камінь, близький за формою до паралелепіпеду, що має скошені бокові сторони (скос – 5 см); застосовується для покриття доріжок і площадок у поєднанні з плиткою, а також для укріплення схилів, влаштування бордюрів по краях майданчиків, влаштування відкритих лотків (слайди 3-5).

Бортові камені – гранітні бруски у формі паралелепіпеда, в довжину 70-100 см і в перерізі – 10х20, 15х30, 20х30 см, що мають вертикальну або похилену лицеву грань; застосовують для оформлення переходів від доріжки до газону (слайд 6).

Плитка кам’яна – плоскі прямокутні або інших геометричних форм бруски завтовшки від 5 до 15 см, різної ширини і довжини. Отримують з міцних кам’яних порід шляхом машинного пиляння і застосовується для різних типів покриття (слайди 7-8).

Бутовий камінь – куски гірської породи третього класу міцності завдовжки до 40-50 см, масою 10-20 кг; застосовуються для кладки підпірних стінок, укріплення пологих схилів, влаштування рокаріїв; може бути перероблений в шашку або щебінь (слайд 9).

Валунний камінь – грубо обтесана осадова порода третього класу міцності. Розмір валунів – 10-30 см і більше. Крупні камені застосовуються для декорування ділянок газону, створення рокаріїв, закріплення берегів водойм (слайд 10).

Галька та гравій – обкатані уламки гірських порід розміром 10 см і менше, зустрічаються в долинах річок, по берегах озер та морів; гравій може бути дуже дрібним – до 1 см; дрібним – 1-1,5 см; середнім – 2-4 см; крупним – 4-7 см; дуже крупним – 7-10 см (галька); застосовується для різного виду будівельних робіт.

Пісок – дрібні уламки гірських порід, розміром 0,1-5 мм, чисті від глинистих домішок; за гранулометричним складом пісок поділяють на тонкий – 0,1-0,05 мм; дрібний – 0,25-0,1 мм; середній – 0,5-0,25 мм; крупний – 1-0,5 мм і дуже крупний – 2-1 мм. Є невід’ємною складовою доріжок.

Щебінь – гострокутні уламки гірських порід різних класів міцності. Щебінь отримують в результаті руйнування порід у спеціальних дробинках; за гранулометричним складом щебінь поділяють на висівки – 0,3-0,5 см; кам’яна крихта – 0,5-1 см (слайди 11-14); дрібний – 1-2,5 см; середній – 2,5-4 см; крупний – 4-7 см. Використовують для будівництва автодоріг та паркових доріжок.

Іноді трапляються поєднання різних матеріалів на одній площі (слайд 15).