Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція_5.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
64.51 Кб
Скачать

ЛЕКЦІЯ 5. БУДІВНИЦТВО І УТРИМАННЯ

САДОВО-ПАРКОВИХ ДОРІЖОК І МАЙДАНЧИКІВ

5.1. Класифікація доріжок і майданчиків

Дороги, доріжки, стежки, майданчики – один з важливих планувальних елементів об’єкта ландшафтної архітектури. До ріжкова мережа і майданчики займають від 10-15 до 20% від усієї площі об’єкта, а відносна протяжність доріг складає 300-400 м на 1 га.

Принципова конструкція доріжки наводиться на рисунку (слайд 2).

Покриттю доріжок і майданчиків в садах і парках, на об’єктах ландшафтної архітектури населених пунктів приділяють велике значення у зв’язку із загальним композиційним вирішенням об’єкта. Воно повинно бути різноманітним за рисунком, забарвленням, матеріалами.

Залежно від функцій та типів покриття паркові доріжки поділяють на 6 класів:

І клас – головні дороги та алеї, по яких розподіляються основні потоки відвідувачів об’єкта; передбачаються як основні маршрути руху по об’єкту і приймають великі навантаження відвідувачів. Наприклад, головна алея парку повинна забезпечувати пропускну здатність до 400-600 чол./год. у вихідні дні, її ширина повинна бути не менше 30 м; покриття повинно бути міцним і декоративним – із плит або каменю.

ІІ клас – другорядні дороги, доріжки, алеї, призначені для з’єднання різних вузлів об’єкта і більш рівномірного розподілу відвідувачів, підведення їх до головних маршрутів руху, майданчиків відпочинку та спорту, видових точок тощо. Їх покриття також повинно бути декоративним, оскільки вони виконують важливу планувальну функцію.

ІІІ клас – додаткові дороги, доріжки, стежки – служать для сполучення другорядних планувальних елементів об’єкта, виконують роль переходів, підходів до споруд, квітників. Конструкції і покриття таких доріжок робляться спрощеними.

IV клас – велосипедні прогулянкові дороги і стежки; передбачаються переважно в парках та лісопарках у відокремлених смугах головних алей та доріг за спеціальними маршрутами руху; велодоріжки повинні мати міцні стійкі конструкції.

V клас – дороги для кінної їзди – передбачаються за спеціально прокладеними маршрутами руху у великих парках та лісопарках, спорткомплексах; повинні мати спеціальні типи покриття.

VI – господарські дороги та проїзди, призначені для обмеженого руху автотранспорту, засобів механізації, поливомийних машин, для перевезення матеріалів та обладнання, для підвезення товарів до торгових точок і т.п. Конструкції і покриття таких доріг влаштовуються з міцних твердих матеріалів, що витримують значні навантаження.

Кожному класу доріг відповідають свої габарити – протяжність і ширина. Ширина садово-паркової дороги відіграє суттєву роль, оскільки пов’язана із відвідуваністю об’єкта та інтенсивністю руху відвідувачів.

Для проведення розрахунків ширини доріг приймають до уваги:

  • ширину смуги руху однієї людини (0,75 м) при середній прогулянковій швидкості руху 35-45 м/хв.;

  • «щільність потоку» відвідувачів, яка за нормами складає до 0,5 люд./м2 на головних алеях у парках та до 0,7 люд./м2 по тротуарах на вулицях; щільність 1-1,5 люд./м2 кваліфікується як натовп.

Важливе значення має пропускна здатність садово-паркових алей і доріг, особливо І та ІІ класів, у зв’язку з інтенсивністю руху відвідувачів. Вона визначається виходячи із одночасної ємності об’єкта, яка розраховується на відвідуваність у вихідний день в час пік – 11-12 година дня. Загальна ширина дороги розраховується за формулою:

,

де І – інтенсивність руху відвідувачів по одній алеї, люд./год.;

Р – пропускна здатність однієї смуги, приймається 400-600 чол./год.;

0,75 – ширина однієї смуги руху, м.

Інтенсивність руху по алеї чи дорозі встановлюється з урахуванням коефіцієнта розподілу відвідувачів по вхідних вузлах об’єкта.

Майданчики в садах і парках мають певне призначення, використовуються відвідувачами з різною метою і поділяються на такі типи:

  • майданчики тихого відпочинку – групового, поодинокого, для тихих ігор відвідувачів різного віку, в тому числі для огляду пейзажів;

  • майданчики для активного відпочинку – сімейного або колективного, групового, майданчики для ігор, пікніків, видовищ, проведення масових заходів;

  • дитячі майданчики різного вікового складу: для дошкільнят, для молодших школярів, для старшого шкільного віку і молоді;

  • спортивні майданчики: футбольні поля, для гри в гольф, для волейболу та баскетболу, тенісу, гандболу, спеціальні майданчики для гри в шахи та шашки;

  • господарські майданчики, призначені для встановлення пересувних службових приміщень, роздягалок, зберігання обладнання та інвентарю; майданчики для контейнерів із сміттям; майданчики для складування компосту, добрив; майданчики, зайняті теплицями, для прикопу садивного матеріалу тощо.

Всі майданчики мають різні типи конструкцій і покриття залежно від навантаження на поверхню, інтенсивності руху, частоти проведення заходів.