lek2

Тема 2. Політико-правова думка Стародавнього світу, періоду Середньовіччя і Відродження

План

1. Політико-правові ідеї Стародавнього Сходу.

2. Політико-правова думка періоду античності.

3. Політико-правова думка періоду Середньовіччя.

4. Політичні аспекти Реформації (срс).

5. Політичні погляди Н. Макіавеллі.

В історії політичної думки прийнято виділяти наступні етапи:

• політичні ідеї Стародавнього світу – Стародавнього Сходу і античності – ІІ тис. до Р.Х.-V ст.;

• політичні ідеї Середньовіччя – V-XVI ст.;

• політична думка періоду Відродження – XV- XVI ст.;

• політична думка Нового часу – XVIІ- XVIІІ ст.;

• сучасна політична наука – ХІХ-ХХст.

Політико-правові ідеї Стародавнього Сходу

Особливості політичних структур “східного” типу:

• деспотизм;

• пірамідальний характер влади і управління;

• адміністративно-бюрократичний контроль основних ресурсів суспільства;

• теократія.

Риси суспільної свідомості цивілізацій Стародавнього Сходу:

• фаталізм;

• сакралізація (обожнення) правителів і законів.

Політико-правові ідеї носили переважно релігійно-міфологічний характер, що підкреслював божественне походження існуючої влади і устрою.

Політичні ідеї в Давньому Китаї

Конфуціанство.

Конфуцій (≈551-479 рр. до Р.Х.), “Лунь юй”

• патерналізм – відносини у державі повинні повторювати відносини у сім’ї;

• соціальна стратифікація людей повинна бути наслідком і вираженням їх відповідної моральної градації на “достойних” і “ницих”;

• всезагальне дотримання правил ритуалу (лі) робить непотрібним формальний закон.

Даосизм

Лао-цзи (VI-V ст. до Р.Х.), “Дао де цзін”

Найкраща організація суспільного життя повинна базуватися:

• на “мудрості простоти” (поверненню до природи і відмові від штучних форм людського співіснування);

• на “ управлінні недіянням і невтручанням”.

Легізм

Шан Ян (390-338 рр. до Р.Х.), “Шан цзюнь шу”

Для стабілізації суспільства і успіху в політиці необхідне:

• утвердження єдиних для усіх законів;

• знання ситуації в державі і точний розрахунок;

• використання примусу, сили.

Політико-правова думка періоду античності

Риси політичної думки античності:

• політика розглядається як єдина форма цивілізованого існування людини;

• держава і суспільство не відділяються одне від одного і не протиставляються одне одному;

• прагнення знайти ідеальну модель держави, бо лише при ній людина здатна повністю розкрити свої здібності;

• не має чіткої різниці між філософією, етикою і політикою і це зумовило моралізаторський характер політичних теорій.

Основні ідеї, які донесла нам політико-правова думка античності

• ідея громадянства

• ідея демократії

• ідея гуманізму

• ідея космополітизму (уявлення про те, що всі люди – громадяни єдиної світової держави)

• ідея імперії

Політичні ідеї Платона (427-397рр. до Р.Х., “Держава”, “Закони”)

В концепції “ідеальної держави” громадяни залежно від своїх природних властивостей повинні ділитися на три стани із чітким розподілом функцій:

• філософів-правителів (основна чеснота – мудрість)

• воїнів (мужність)

• землеробів, ремісників (поміркованість)

Забезпеченню спільних інтересів повинні бути підпорядковані їх особисті інтереси.

Реальні форми правління розглядає в міру їх деградації: аристократія, монархія, тимократія, олігархія, демократія і тиранія.

Політичні ідеї Арістотеля (384-322рр. до Р.Х., “Політика”, “Етика”)

• “людина – політична тварина”

• політика – це сфера державних відносин, а людина за своєю природою – громадянин

• стверджує необхідність підпорядкування приватних інтересів інтересам держави

• існуючі форми державного правління ділить на правильні і неправильні за принципом – чи дана форма правління сприяє досягненню загальної користі чи особистої користі правителя:

монархія тиранія

аристократія олігархія

політія (влада середнього класу) демократія

Політичні ідеї Марка Тулія Ціцерона (106-43рр. до Р.Х., “Про закони”)

• причиною виникнення держави є прагнення людей захистити свою власність;

• держава заснована на розумі і справедливості;

• в основі права лежить вимога не шкодити іншим і не зазіхати на чужу власність;

• найкращою формою правління є поєднання царської влади, аристократії та демократії.

Особливості розвитку Західної Європи періоду Середньовіччя.

• виникнення і розвиток національних держав;

• соціально-економічні особливості: різка диференціація та ієрархієзація населення, становлення верстви рицарства, панування відносин за принципом “ сеньйор-васал”, міста отримали Магдебурзьке право;

• особливості в організації влади: постійна боротьба між світською і духовною владою за панування у суспільстві, в суспільстві панували догмати Церкви і свавілля сильніших, жорстокіших.

Основні риси політичної думки Середніх віків:

• середньовічне світосприйняття – теоцентричне, в якому панують уявлення про визначальну роль Бога в природі, суспільному і особистому житті та орієнтація на “спасіння душі”

• некритичне сприйняття сфери політики як наслідку божественного одкровення

• влада розуміється як здійснення волі Божої.

Політичні ідеї Аврелія Августина (354-430рр.), “Про град Божий”

• в історії йде постійна боротьба двох держав: “Граду Божого”, породженого любов’ю до Бога і “граду земного”, породженого любов’ю до себе;

• “Град Божий” не є тотожний Церкві, але саме вона є основним представником царства Божого на землі;

• земна держава також є творінням Божим і її основне призначення – служіння Церкві;

• повне підкорення світської влади церковній призведе до їх злиття і успішного спільного функціонування (теорія теократії);

• основним принципом суспільного життя має бути заповідь “віддайте кесарю кесареве, а Богу богове”.

Політичні ідеї Томи Аквінського (1225-1274рр., “Сума теології”)

• держава виступає не як безпосереднє, а опосередковане Церквою творіння Боже, головне призначення якої сприяти спасінню душ людей;

• світській владі підпорядковуються лише тіла людей, а не їх душі;

• всяка влада – від Бога, але є різниця між сутністю влади (сам інститут держави, який походить від Бога) і її формою (спосіб правління, структура влади, яка може походити і не від Бога);

• Проти державної влади можна повстати у двох випадках:

• Якщо вона виступає проти законів Бога і моральних принципів;

• Якщо влада перевищує свою компетенцію (встановлює надмірні податки, незаконні побори тощо).

Остаточне рішення про законність форми влади належить Церкві.

Особливості розвитку Візантійської імперії періоду Середньовіччя.

• не була завойована варварами, залишилася єдиною імперією в Європі;

• соціально-економічні особливості: повільний занепад інституту рабства, розвиток приватновласницького господарства супроводжувався розширенням державної власності на землю;

• особливості в організації влади: абсолютний характер імператорської влади, домінування світської влади над духовною, високий рівень централізації імперії;

• політична думка спиралась на ідеї римської державності, християнства та месіанізму.

Особливості періоду Відродження

• соціально-економічні особливості: криза феодалізму, географічні відкриття, науково-технічний прогрес, бурхливе промислове піднесення, розвиток нової структури суспільства;

• особливості в організації влади: процес обмеження влади монархів, поява аристократичних республік, обмеження ролі Церкви у суспільстві;

• особливості політичної думки: гуманістичний характер, повернення до традицій античності, раціонально-критичний перегляд прав та свобод людини.

Політичні погляди Нікколо Макіавеллі (1469-1527рр., “Володар”, “Історія Флоренції”)

• політику визначають не Бог чи християнська мораль, а природні закони життя і людська психологія (егоїзм, прагнення до збагачення);

• принцип політичного реалізму (макіавеллізм) – ціль виправдовує засоби в залежності від ситуації;

• найкращою формою держави є змішана;

• міць держави залежить від рівня згуртованості суспільства, яке об’єднують єдина мова, культура, загальне дотримання законів і права, також єдина релігія, школа і національна армія, домінування загальнодержавних інтересів громадян над їх приватними;

• якщо немає такої єдності , то актуальними стають авторитаризм, примус.

Теорії природних прав та суспільного договору

Основні представники: Г.Гроцій (1583-1645рр.), Б.Спіноза (1632-1677рр.). Т.Гоббс (1588-1679рр.), Дж.Локк (1632-1704).

Основні ідеї:

• виділяють природне право, дане людині від народження і невід’ємне (право на життя, власність, свободу) та волевстановлене право, яким наділяє держава;

• суспільний договір – утворення держави як наслідок укладення між людьми добровільної угоди щодо організації суспільного життя і наділення певних осіб та інституцій владою – заради підтримання порядку, захисту прав та інтересів людей.

Т.Гоббс , “Левіафан або матерія, форма і влада держави церковної і громадянської ”

До створення держави люди перебували в природному стані, були рівними і мали однакове право на все.

Це з часом призвело до “війни всіх проти всіх” і щоби вийти з такого стану люди уклали суспільний договір.

Люди встановили державну владу (єдину і нічим не обмежену) на умовах повного та беззастережного підкорення.

Джон Локк (1632-1704), “Два трактати про правління”

• суспільна угода, внаслідок якої відбулося відчуження права окремих людей на користь держави, не відміняє природних прав, а лише покладає на державу обов’язок захищати принципи природного права;

• теорія про поділ влади (на законодавчу, виконавчу, федеративну);

• заклав основи для соціоцентричної парадигми політики (взаємодія держави і громадянського суспільства).

4