- •Методичні вказівки з організації та програма виробничої практики
- •Методичні вказівки з організації та програма виробничої практики
- •1. Організація виробничої практики спеціаліста
- •1.1. Організація практики
- •1.2. Нормативне забезпечення практичної підготовки
- •1.3. Умови проходження практик
- •1.4. Права та обов’язки суб’єктів
- •1.5. Форма звітності студентів
- •2. Програма виробничої практики спеціаліста
- •2.1. Структура програми практики
- •2.2. Програма практики
- •2.2.1. Мета та завдання практики
- •2.2.2. Зміст практики
- •2.2.3. Структура звіту про практику та вимоги до його складових
- •2.2.4. Рекомендовані джерела інформації
- •2.2.5. Критерії оцінювання результатів практики
- •Список рекомендованої літератури
- •Зразок направлення на практику
- •1. Загальні відомості про підприємство:
- •2. Характеристика продукту:
- •3. Виробнича структура підприємства:
- •4. Структура та технологія менеджменту на підприємстві:
- •10. Приклади експортних та імпортних контрактів.
- •11. Зовнішньоторговельна документація щодо супроводження комерційної угоди:
- •12. Методика формування експортної ціни на продукцію підприємства, або закупівельних цін.
- •13. Плани підприємства:
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять
- •Зразок титульного аркушу
- •Звіт з виробничої практики спеціаліста
- •Методичні вказівки з організації та програма виробничої практики
- •49027, М.Дніпропетровськ-27, просп. К.Маркса, 19
2.2.2. Зміст практики
Подаються алгоритм проходження практики відповідно специфіки бази практики, етапу навчання та вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця та конкретні рекомендації до виконання програми. Форма (бланк) направлення на практику наведено у Додатку А.
Визначаються:
- професійні функції, завдання та уміння, які опановано при виконанні посадових обов’язків;
- перелік питань, що має бути опановано під час практики відповідно до визначених професійних завдань та умінь;
- тематика навчальних занять та екскурсій під час практики;
- перелік матеріалів, які необхідно представити після завершення практики.
Проходження виробничої практики передбачає глибокий та багатоаспектний (комплексний) аналіз об'єкта – підприємства, обраного базою практики, за усіма напрямами його діяльності, виявлення проблем та перспектив його розвитку.
У процесі комплексного аналізу студенти-практиканти повинні:
- дотримуватися принципів, які забезпечують об’єктивну оцінку стану господарської діяльності об’єкта практики;
- використовувати методики та правила аналізу показників господарської діяльності, які наведено у навчальній та спеціальній літературі, нормативних документах органів державного управління тощо;
- використовувати в аналізі достовірні та надійні джерела інформації;
- подавати максимально можливу конкретизацію факторів різного рівня, які вплинули на результати діяльності підприємства.
Оцінювання перспектив подальшого розвитку підприємства передбачає врахування не тільки результатів аналітичної роботи, але й можливих заходів щодо більш раціонального використання усіх видів ресурсів і наявних резервів зростання ефективності фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Важливими умовами підвищення рівня обґрунтованості висновків та пропозицій за результатами практики є застосування теоретичних надбань, вітчизняного та закордонного досвіду організації роботи кращих підприємств, широке застосування сучасної обчислювальної техніки та інструментарію економічного моделювання.
Необхідні аналітичні, планово-розрахункові та оціночні таблиці для звіту про практику студент складає самостійно, виходячи з конкретних умов та особливостей фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Початковим етапом комплексного обстеження підприємства під час проходження практики є загальне ознайомлення зі структурою підприємства, організацією його діяльності.
Для цього студенту-практиканту необхідно ознайомитися з:
- статусом підприємства (термін створення, юридичну адресу, форму власності, належність до визначеної організаційно-правової форми, основні цілі діяльності, в тому числі й зовнішньоекономічної);
- статутом підприємства, з правами власників, складом і повноваженнями органів управління та контролю, що створені на підприємстві;
- характером господарської діяльності (спеціалізацією підприємства та іншими видами його діяльності, в тому числі зовнішньоекономічною, асортиментом випускаємої продукції);
- організаційною та виробничою структурою підприємства;
- організацією праці - розподілом обов’язків, посадовими інструкціями працівників, які займаються аналітичною та плановою роботою у сфері економіки, фінансів та зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
- основними функціями управління (планування, організація, стимулювання і мотивація, контроль, аналіз результатів, коригування);
- організацією інформаційного забезпечення менеджерів зовнішньоекономічної діяльності (види та засоби інформації підприємства, форми обліку, наявність та використання обчислювальної техніки, документообіг, порядок зберігання документів);
- системою планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства (стратегічні плани розвитку, структура зовнішньоекономічного планування – довго і середньостроковий, поточний плани, структура бізнес-плану, обґрунтування планових показників);
- технічними, соціально-економічними та фінансовими показниками діяльності підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках;
- внутрішнім і зовнішнім середовищем підприємства, конкурентами та контрагентами – постачальниками, споживачами, посередниками;
- основними умовами зовнішньоторговельних контрактів та договорів перевезення й страхування, зовнішньоторговельною документацією;
Студенту доцільно приймати участь у проведенні оперативних заходів на підприємстві, зборах і нарадах.
Після загального ознайомлення з базою практики студент виконує індивідуальне завдання, що відповідає спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».
