Питання самоконтролю:

1. Охарактеризуйте різницю між поняттями «погода, клімат, агрокліматичні та агрометеорологічні показники».

2. Назвіть основні кліматичні чинники та охарактеризуйте їхній вплив на організми агроекосистеми.

3. Охарактеризуйте основні ефекти впливу кліматичних чинників на живлення та ушкодження рослин.

4. Назвіть усі групи показників агрокліматичного оцінювання території.

5. Назвіть основні показники оцінювання світло- та теплозабезпеченості рослин.

6. Назвіть основні показники оцінювання вологозабезпеченості рослин.

7. Назвіть основні показники комплексного оцінювання агрокліматичних умов території.

8. Розрізніть поняття суми температур «біологічних, кліматичних, біокліматичних».

9. Наведіть формули визначення ГТК та БКП. Що характеризують ці показники?

10. Вкажіть, які показники агрокліматичного оцінювання доцільно застосовувати для обгрунтування потреби території у гідротехнічних меліораціях і за яких їхніх значень слід проводити зволожувальні та осушувальні меліорації земель?

11. Дайте визначення понять «агрокліматичний пояс, зона, провінція, округ», яка між ними суттєва різниця?

12. Назвіть територіальні одиниці агрокліматичного районування території України.

13. Вкажіть, якими показниками (значення показників для території України) ідентифікується належність території до тої чи іншої одиниці агрокліматичного районування.

14. Які території називають агрокліматичними аналогами? Наведіть приклади.

15. Які температурні пороги обмежують вегетацію більшості сільськогосподарських культур та теплолюбивих культур ?

16. Яка середньодобова температура повітря є мінімальним порогом найбільш активної вегетації сільськогосподарських культур ?

Тема 6. Оцінка агрогрунтового потенціалу агроекосистеми

1. Грунт- базис розвитку агроекосистеми

2. Буферність ґрунту - передумова стабільності агроекосистеми

3. Характеристика ґрунтового біотичного комплексу

4. Поняття про Державний земельний кадастр та бонітування ґрунтів

5. Оцінка агроекологічного стану ґрунтового покриву

6.1. Грунт- базис розвитку агроекосистеми

Ґрунт – продукуючий (родючий) шар поверхні Землі, який утворився і змінюється у результаті вивітрювання гірських порід і безпосереднього впливу фізико-хімічних, біологічних процесів та діяльності людини. В процесі свого розвитку грунт набув відмінної від гірської породи породи властивості - родючості.

Родючість ґрунту – здатність забезпечувати певний рівень зв’язування ФАР рослинами за рахунок задоволення їхніх потреб у елементах живлення та воді, забезпечення їхніх кореневих систем повітрям, теплом та іншими умовами.

Отже, родючість – головний показник якості та продуктивності земель сільськогосподарського призначення, основа їхньої нормативної ціни. Грунтовзнавці виділяють чотири основні категорії родючості грунту – природна і антропогенна, потенціальна та ефективна (актуальна).

Природна родючість – родючість, зумовлена виключно його властивостями, набутими в процесі природної еволюції без втручання людини), виявляється у всіх грунтах, але у чистому вигляді природна родючість реалізується і оцінюється у цілинних грунтах.

Антропогенна родючість – здатність грунту забезпечувати необхідні для росту і розвитку рослин умови, зумовлена виключно властивостями, набутими в процесі антропогенного перетворення (меліорацій, обробітку, застосування добрив і т.п.). У чистому вигляді антропогенна родючість виявляється в штучно створених ґрунтових субстратах, тобто сумішах матеріалів, що набули ознак грунту виключно під впливом людини.

Потенціальна родючість – максимальна родючість, що може виявлятися за поєднання оптимальних метеорологічних та агротехнічних умов. У природі таких умов досягти практично неможливо, тому прийнято оцінювати потенціальну родючість за сталими критеріями родючості за відносною шкалою (відносно якогось еталонного грунту із максимальною потенціальною родючістю).

Розрізняють ґрунти з високим (ті, що мають високі запаси елементів живлення, гумусу, сприятливий для розвитку рослин мінералогічний і гранулометричний склад, потужний ґрунтовий профіль, тощо) і низьким рівнем потенціальної родючості. Наприклад, до перших можна віднести чорноземи, до других – дерново-підзолисті ґрунти. Певний рівень потенціальної родючості характерний як для грунтів у природному стані (цілинних), так і антропогенно перетворених (орних, меліорованих, тощо).

Актуальна (ефективна) родючість – родючість, виявлена у врожаї, сильно варіює залежно від різних умов (метеорологічних, рівня агротехніки, виду і сорту рослини, умов захисту від хвороб і шкідників тощо); характеризує як окультурені, антропогенно перетворені, еродовані грунти, так і цілинні.

Основні умови родючості грунту:

1) достатній вміст поживних речовин у доступній для рослин формі упродовж усього періоду вегетації;

2) повна забезпеченість фізіологічно доступною вологою;

3) оптимальний газообмін, який підтримує необхідний для рослин вміст кисню у ґрунтовому повітрі;

3) відсутність шкідливих речовин;

4) легка проникність коренів, яку забезпечує наявність потужного шару грунту, звідки рослини поглинають елементи живлення і вологу.

Кожна з цих умов має однаково важливе значення для функціонування конкретної агроекосистеми.

Агрономічно значущі показники родючості ґрунту:

1) гранулометричний склад;

2) вміст гумусу;

3) хімічний склад (запаси доступних макро-, мезо- та мікроелементів);

4) водно-повітряний режим (показники структурно-агрегатного складу, водопроникності, вологоємності)

5) будова профілю;

6) біологічна активність орного шару.

Усі ці природні чинники взаємозумовлені і взаємопов'язані.