Тема: Здібності
План.
Поняття про здібності. Задатки як передумова розвитку здібностей*.
Види здібностей*.
Рівні розвитку здібностей*.
Умови формування здібностей*.
Індивідуальні відмінності у здібностях людей.
1.
Поняття про здібності.
Що дає підставу говорити про наявність у людини здібностей до якої-небудь діяльності? Підставою слугує два показники: швидкість оволодіння діяльністю і якість досягнення.
Людину вважають здібною, якщо вона, по-перше, швидко і успішно оволодіває якою-небудь діяльністю, легко в порівнянні з іншими людьми набуває відповідного уміння і навиків та, по-друге, досягає значних результатів, які перевершують середній рівень
Від чого це залежить? Чому при однакових умовах одні люди швидше і легше оволодівають певною діяльністю та досягають в ній більших успіхів, ніж інші?
Кожна діяльність (педагогічна, музична, конструктивна, математична, літературна тощо) пред'являє людині певні вимоги до її психічних процесів, роботи аналізаторів, швидкості реакцій, до властивостей особистості. Одні люди можуть володіти відповідними якостями, в інших вони можуть бути слабко розвинені. Якщо люди володіють такими індивідуально-психологічними особливостями відповідної діяльності в найбільшій степені, то це значить, що вони здатні до цієї діяльності.
Здібності – це індивідуально-психологічні особливості людини, які відповідають вимогам даної діяльності і є умовою успішного її виконання.
Звернемо увагу на важливі ознаки цього визначення.
Здібності – це індивідуальні особливості, т.б., те, що відрізняє одну людину від іншої.
Це не просто особливості, а психологічні особливості. Тому довгі, гнучкі пальці (особливості піаніста) чи високий зріст (особливості баскетболіста) не є здібностями, хоч і допомагають досягати успіху у відповідній діяльності.
Здібності – це не будь-які індивідуально-психологічні особливості, а лише ті, які відповідають вимогам певної діяльності.
Н., до здібностей відноситься: музичний слух та почуття ритму, яке необхідне для успішних занять музикою; конструктивна уява, необхідна для виконання діяльності конструктора, інженера; швидкість рухових реакцій, необхідна при заняттях деякими видами спорту.
Особливості здібностей:
Поряд з індивідуальними особливостями психічних процесів (відчуттями і сприйманням, пам'яті, мислення, уяви) здібності є більш складними індивідуально-психологічними особливостями. Вони включають емоційно-вольові моменти, елементи відношення до дійсності і деякі особливості психічних процесів, але не зводяться до якихось психічних проявів (н., педагогічний так, математична спрямованість розуму чи естетична позиція в галузі літературної творчості).
Будь-яка діяльність вимагає від людини не однієї здібності, а ряду взаємопов'язаних здібностей.
Недолік, слабке місце якоїсь однієї окремої здібності може бути компенсований (повернутий) за рахунок посиленого розвитку інших. Ця якість компенсації здібностей дає широкі можливості для оволодіння різними видами діяльності, вибору професії.
Здібності формуються, виявляються тільки в діяльності.
Не спостерігаючи людини в діяльності, неможна говорити про наявність чи відсутність здібностей.
Не можна говорити про здібності до музики, якщо дитина це не займалася хоча б елементарними формами музичної діяльності, якщо її не навчали музиці. Тільки в процесі цього навчання з'ясується, які її здібності, швидко і легко чи повільно і з зусиллями будуть формуватися в неї почуття ритму, музична пам'ять.
Людина не народжується здібною до тієї чи іншої діяльності, її здібності формуються, складаються, розвиваються в правильно організованій відповідній діяльності, на протязі її життя, під впливом навчання і виховання. Отже, здібності є прижиттєвим, а не вродженим утворенням.
Здібності тісно пов'язані зі знаннями, вміннями і навичками.
З одного боку, здібності залежать від знань, умінь і навиків – під час здобуття знань, умінь і навичок розвиваються здібності. З іншого боку, знання, вміння і навички залежать від здібностей – здібності дають можливість більш швидше, легше, міцніше та глибше оволодіти відповідними знаннями, уміннями і навичками. Н., під час отримання математичних з., у., н. розвиваються такі здібності, як математична пам'ять, здібність до геометричним просторовим уявленням, здібність до логічного мислення, при наявності математичної пам'яті, здібностей до логічного мислення оволодіння з., у., н. відбувається легше, швидше та успішніше.
Проте, ототожнювати здібності і з., у., н. не можна. Недостатні знання чи невміння не можна розуміти як відсутність здібностей. Суттєву помилку зробить той вчитель, який квапливо і поверхнево зробить висновок про відсутність здібностей в учня на підставі того, що дитина мало знає, має прогалини в знаннях, не володіє необхідними знаннями чи вміннями.
Подібну помилку допустили викладачі Академії мистецтв, які оцінили твори юного Василя Івановича Сурикова, майбутнього великого художника, який намагався вступити до Академії, таким чином: «За такі малюнки вам навіть мимо Академії треба заборонити ходити!» Але ж В.І. Суриков і в той час мав значні здібності, хоч вміння ы навички в галузі малювання в нього ще не досить розвинулись.
Миколу Васильовича Гоголя викладачі початкової школи вважали нездібним до вивчення російської мови.
Нездібним вважався в школі великий вчений-фізик Ісак Ньютон до фізики та математики.