14.6. Вивчення донних відкладів

При вивченні процесів формування річкових русел, каналів, ложа водойм і замулення водосховищ, а також при гідрохімічних, гідробіологічних та екологічних дослідженнях необхідно знати будову і склад відкладів на дні річок та водойм.

Донні відклади можуть бути як мінерального (продуктів вивітрювання гірський порід), так і органічного (залишки тваринних і рослинних організмів) походження. Донні наноси вивчають взяттям проб з подальшим їх аналізом в лабораторіях.

Прилади для взяття проб донних відкладів поділяють на дві групи: прилади для взяття проб донних відкладів з порушенням структури грунту і прилади для взяття проб без порушення структури грунту.

До приладів першої групи відносять драгу, дночерпак (рис. 2.134) та інші.

Рис. Дночерпак (а) і донний щуп ДГІ(б)

Вони придатні для взяття проб відкладів, що складаються з гальки та гравію.

Прилади другої групи – донні щупи ДГІ, Бредіса, Аполлова та інші – застосовують для взяття проб піщаних, пилуватих і мулистих грунтів.

Обробку відібраних проб проводять в лабораторіях, де визначають склад донних наносів за крупністю, їхню питому і об’ємні маси.

14.7. Вивчення стоку розчинених речовин

Вивчення хімічного складу природних вод і стоку розчинених речовин має велике наукове та практичне значення. Від складу розчинених у воді речовин залежить характер використання річкових вод.

Хімічний склад вод річок та їхня мінералізація залежить від джерел живлення річок, складу ґрунтів водозбору, клімату та господарської діяльності. Вони дуже змінюються протягом року. Щоб вивчити хімічний склад річкових вод, та зміну його в часі, на водомірних постах проводять гідрохімічні дослідження.

Прилади для взяття проб води. Проби води на хімічний аналіз беруть із поверхневого шару та з глибин. Проби з поверхневого шару беруть спеціально призначеним для цього відром, яке перед взяттям проб кілька разів споліскують водою, що береться для дослідження.

Проби води з глибинних шарів беруть спеціальними батометрами, які опускають на необхідну глибину на тросі за допомогою лебідки.

Для взяття проб води на водосховищах і озерах застосовують переважно батометр міжнародного зразка та батометр І. В. Молчанова (рис. 2. 144), який складаться з двох циліндрів, об’ємом по два літри кожний, закріплених на металевій рамі.

Рис. Батометр І. В. Молчанова:

1 – виступ осі; 2 – головка; 3 – собачки; 4 і 18 – втулки; 5 і 11 – верхня і нижня основи рами; 6 – кронштейн термометра; 7 – центральна вісь; 8 – циліндри; 9 – стяжки; 10 і 23 – непрозорі кільця; 12 – гумові прокладки; 13 – металеві диски; 14 – крани; 15 і 20 – ручки; 16 – планка; 17 – коромисло; 19 – гумове кільце; 21 - пружина

Для взяття проби води батометр на тросі з відкритими кришками опускають на потрібну глибину. Посильний важок приводить у дію пружинний механізм, який закриває кришки циліндрів і батометр піднімають на поверхню. Прилад застосовують для взяття проб води з глибин до 50 м. Взяті проби води посилають для аналізу в лабораторію, а для кількісного визначення безпосередньо біля водного об’єкта нестійких компонентів застосовують польові гідрохімічні елементи.