Конституційне регулювання плебісциту у заруб країнах
Реферерендум – це звернення до виборчого корпусу для кінцевого рішення законодавчого чи конституційного питання
Плебісцит – це різновид референдуму, тобто опитування населення про політичну долю території, на якій воно проживає.
Народна законодавча ініціатива – це право, що надається законом, встановленому числу виборців пропонувати парламенту прийняти, змінити, або відмінити конституцію, закон або інший нпа.
Проект закону можуть занести в нижню палату парламенту Австрії 100тис. виборців.
Франції – 500 тис. виборців
Швейцарії – 100 тис. виборців.
Конституційні принципи економічних відносин:
Конст регулювання економічних відносин відбувається на основі двох економічних моделей:
Ринкова (ліберальна)
Соціалістична модель – хар-на для середньорозвинених країн – КНДР, Куба,
Основною тенденцією розвитку ринкової моделі є посилення ролі держави в сфері регулювання економічних відносин. В європейських країнах є більш вираженим. Основна увага приділяється фінансовим методам регулювання. Основною ознакою ринкової моделі є рівність всіх форм власності. На конституційному рівні право приватної власності було вперше закріплено 1789 року в французькій декларації прав і свобод.
Соціалістична модель здійснює чітку градацію форм власності. Державна власність на конституційному рівні захищена краще (ст.7 Конституції КНР 1982року). Приватна власність або не допускається(КНДР), або чітко обмежується і контролюється (Китай і Вєтнам).
На відміну від ліберально-демократичних соціалістичні конституції закріплюють соціальну структуру суспільства підтримуючи певний клас.
Доктринально, це опирається на теорію «марксизму-ленінізму», згідно з котрою класова боротьба – є головним фактором суспільного розвитку.
В країнах з ліберальною моделлю розвитку конституційно закріплюється соціальний характер держави і регулюються цілі сфери соціальних відносин.Це відносини між працею і капіталом. Право на ведення колективних переговорів та заключення угод між робітником і роботодавцем. Право на участь в управлінні підприємством.( ст.46 конституції Італії або преамбула конституції Франції 1946 року). Право на соціальний конфлікт – страйк чи локаут.
Відносини пов’язані з самим індивідом якістю життя і оточення. Конституційна охорона життя і здоров’я, право на працю, право на освіту.
Відносини між групами людей, котрі визнаються етнічними, релігійними та мовними меншинами.
Тема№2 Конституційно-правовий інститут прав і свобод людини і громадянина в зарубіжних країнах
Становлення конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах
Конституційні моделі регламентації статусу людини і громадянина в зарубіжних країнах.
Особливості регулювання прав людини в діючих конституціях 18-19 столріччя, нових і новітніх основних законах.
Конституційно-правові засоби забезпечення прав і свобод людини і громадянина
Становлення конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах
На становлення конституційно-правового інституту прав і свобод вплинули дві основні концепції філософсько-правової думки:
природно-правова( концепція природного права) – визнає права людини невід’ємними і невідчужуваними.
позитивістська – стверджує, що права людини породжуються волею держави.
На державному рівні першою визнала природні права людини Англія, її Habeas Corpus Act(акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження заточення за морями) є законом англійського парламента, датується 1679 роком і вводить наказ(Habeas Corpus), котрий є вказівкою шерифу(тюремщику), в разі відсутності підстав перебування під стражею, звільнити заарештованого чи відпустити його під заставу до розгляду його справи судом.
Подальше становлення конституційно-правового інституту прав людини на основі природно-правового підходу відбулося в США і ввелося в прийняття Декларацією незалежності 1776 року, яка була прийнята 13 штатами.
У Французькій декларації прав людини і громадянина 1789 року вперше в історії людства природні права людини визнаються фундаментальними і систематизуються.
Для подальшого світового процесу становлення конституційних прав характерні наступні ознаки:
вплив різноманітних факторів на становлення інститут конституційних прав і свобод.
поява абсолютно нових прав і свобод і гарантування їх державою на рівні Конституції
покоління прав і свобод:
- Особисті(громадянські) права і свободи, котрі гарантують людині свободу і автономію, як члену громадянського суспільства; а також до першого покоління відносимо політичні права, котрі гарантують можливість брати участь у політичному житті країни (США 1877?, Франція 1891 року, Швеції 1809 року)
- Соціально-економічні та культурні права конституційно-правове регулювання котрих покладає на державу зобов’язання створити умови для достойного існування людини в соціумі( Австрія 1920 року, Чехословаччина 1920 року)
- Колективні права, їх конституційне закріплення мало захистити інтереси людини як члена спільноти(право нації на самовизначення, право на мир та безпеку)( Конституція ФРН 1949 року, Італія 1947 року)
3. інституціоналізація конституційних прав і свобод суттєво вплинула на розвиток міжнародних принципів і норм. Приклад: Прийняття Загальної декларації прав людини ООН 1948 рік.