Забруднення гідросфери

Вплив антропогенних факторів на гідросферу, особливо в століття науково-технічного прогресу, приймає загрозливий розмах, як у відношенні Світового океану, так і для прісних вод.

Нафта — один із самих небезпечних забруднювачів океану, так само як і прісних водойм. Тільки одна тонна нафти здатна покрити тонким шаром площу моря в 1200 га.

Нафтова плівка не пропускає сонячні промені і сповільнює утворення кисню у воді. За оцінними даними, за останні 20 років число живих організмів у Світовому океані скоротилося на 20—30%.

У свою чергу, забруднення нафтою приводить до серйозного порушення біологічної рівноваги в океані.

Наприклад, личинки деяких морських риб не можуть зробити перший ковток повітря, тому що нафтова плівка покриває водну поверхню. Гинуть птахи, що опускаються на воду, покриту нафтою. Підраховано, що тільки в прибережних водах Великобританії від забруднення нафтою щорічно гине понад 250 000 різні види птахів. Крім того, є дані, що говорять про те, що у водах морів і океанів вже акумульоване близько 0,5 млн. т ДДТ, і з кожним роком це число збільшується на 40 тис. т.

Забруднення води сполуками металів

За токсичністю та різном анітністю шкідливої дії , метали істотно відрізняються один від одного. Їх токсична дія пов’язана зі здатністю вступати в найрізноманітніші хімічні взаємодії з біохімічними системами. НЕ всі процеси. Які при цьому відбуваються, долстатньо вивчено, але багато сучасних наукових досліджень присвячено саме цій проблемі. Наприклад, висока отруйність кадмію зумовлена його подібністю до цинку- металу, який відіграє істотну роль у багатьох біохімічних процесах. Очевидно, кадмій здатний заміщувати цинк, але виконувати його роль неспроможний.

Такі метали як мідь, залізосрібло, селен тощо до певних концентрацій є корисними, беруть участь у біохімічних процесах, а в надмірних кількостях стають досить отруйними.

Найотруйнішими серед важких металів є сполуки Pb (II) та Hg(II). Ртуть порівняно досить поширена в природі. Вона має низку унікальних можливостей, пов’язаних з її рідким фазовим станом. Різні металоорганічні сполуки застосовували для боротьби з грибковими захворюваннями. Потрапляючи в організм людини, іон Hg²⁺ діє на центральну нервову систему, спричиняючи симптоми психічного розладу. Найтоксичнішими формами цього елемента єйого сполуки з органічними групами: метилртуть (розчинна в жирах і тому накопичується в організмах) і диметилртуть(летка сполука всмоктується шкірою і належить до найотруйніших речовин), тобто вони обидві належать до отрут з кумулятивною дією.

Практично не можна усунути або знешкодити радіоактивні ізотопи, що надходять у моря й океани. Найбільш небезпечний з них — стронцій-90, що бере участь у біологічному циклі.

Багато морських організмів концентрують ізотопи. Так, у Тихому океані одною французькою експедицією було встановлено, що радіоактивність планктону в 500 разів вище, ніж у навколишньому водному просторі. Раковини різних молюсків активно акумулюють канцерогени.