Обмежена людська мова.
Найбільш використ. при побудові діалогів першого типу. Цей формат обмежений в тому розумінні, що знімається лише невелика кількість млів, і в кожний необхідний момент вх. повідомлення складається з дуже невеликої кількості слів (в більшості випадків з одного). Оскільки ці слова можуть позначати конкретні завдання, або бути даними, які можуть мати чисельне значення. Їх можна використовувати,як для контролю,так і для вводу даних.
Природна людська мова.
Дає можливість користувачу вести діалог з системою, як з людиною. Тобто, система повинна реагувати на довільну фразу,або синтаксичну конструкцію зрозуміло людині. Цей формат відрізняється від попередніх форматів не тільки кількістю дозволених слів, а й способом розташування цих слів у вхідному повідомленні. Розробники такого підходу стверджують, що це єдиний спосіб створити природній та гнучкий діалог. Хоча, поки що не відомі системи, де такий підхід був би реалізований.
Тут представлено повідомлення у відповідності з функціями які вони виконують. Під час діалогу відбувається обмін інф. між його учасниками. Інф. передається у вигляді повідомлення. В довільному діалозі існує декілька типів таких повідомлень. Повідомлення першого роду – це керуючі повідомлення, або команди 2-ого – це дані. Можуть бути і складні комбіновані повідомлення.
Підказка – це вихідне повідомлення з системи,яке примушує користувача використовувати дані. Реакція користувача на підказку може бути:
Виклик довільної ф-ції процесу діалогу,наприклад: ввести довідку для правильної відповіді на підказку.
Передача вхідних даних процесу виконання завдання.
Помилка - це сигнал процесу діалогу, про те,що подальше виконання роботи неможливе,оскільки діалоговий процес, або викликаний процес виконаного завдання не може обробити повідомлення введене користувачем.
Повідомлення про стан – це інф для користувача про те,що відбулося,або відбувається у системі. Система може повідомити що виконання конкретного завдання завершилось, або ,якщо є велика затримка в реакції системи, вона може видати повідомлення про те,що вона працює.
Довідка. При виникненні діалогового вікна, система каже що робити далі і чому. Довідка має мати конкретний характер.
Як правило в процесі діалогу треба перевіряти введені користувачем дані на наявність помилок. Характер перевірки залежить від формату вхідних повідомлень, але в довільному випадку перевіряється спів падіння вхідних повідомлень з одним елементом, із списку можливих значень,або перевірити факт знаходження даних в межах можливого діапазону. Як правило,обсяг перевірок,які виконуються процесом діалогу – обмежений,оскільки це впливає на швидкодію процесу діалогу.
До цього всього зробимо такий висновок:
Інтерфейс людина-комп’ютер включає дві основні компоненти:
Процес діалогу,який зв’язує фонові процеси в одну систему.
Це набір процесів вв/вив, які забезпечують фізичний зв’язок між користувачем і процесом діалогу.
Діалог повинен відповідати певним правилам:
Розробка полягає в узгодженні цих правил у відповідності з психологічними потребами та уявленнями людини.
Діалогові процеси можна класифікувати за форматом вхідних повідомлень,за граматикою,і за способом вводу діалогу,такий,що керується користувачем,або системою. Таку класифікацію можна уточнювати із врахуванням виду підказок,які ініціалізують запит на ввід. Незалежно від граматики,або способу вводу діалогу,в основідіалогу лежить такий цикл:
Цей цикл повторюється, доки не будуть прийняті вхідні дані,якщо виводиться запит на ввід команди,наступний крок обробки буде залежати від введеної команди.
Розглянемо,як впливає на розробку І.К. характер інформації,яка приймає участь в діалозі,а не ф-ції повідомлень.
Процеси вводу-виводу
Вони є основними будівничими блоками з яких будується діалоги різних видів. Перед тим ми розглянемо повідомлення які були класифіковані за ознаками їх функцій. Тепер розглянем, як впливає на розробку їх характер інформації, а не функції процесів вводу – виводу.
Для цього класифікуємо так основні процеси вводу виводу, які підтримують функції, які види повідомлень.
Вивід текстового
Повідомлення в біжучу позицію на пристрої
Повідомлення в задану позицію на пристрої
Повідомлення із заданням конкретного формату відображення
Ввід текстового
Повідомлення з використанням стандартних процедур вводу
Повідомлення в режимі вводу за символами
Повідомлення з використанням спец символів
Ввід повідомлення типу
-«вказати та вибирати» - перегляд стану операцій та вибір потрібної
-«вказати та вибирати» -вибір дани з довільного місця екрану
Вивід графічного повідомлення
Ввід графічного повідомлення
Текстове повідомлення – це рядок символів які можуть бути літрами верхнього та нижнього регістрів, цифр, або символів псевдографіки.
Повідомлення типу «вказати та вибирати» - це особливий тип вхідних даних для забезпечення вибору здеякої множини можливих альтернатив.
Графічне повідомлення – це аовідомлення яке неможливо передати у вигляді простих символів(вони описані на бітовому рівні)
Діалогові процеси повязані з логічними поняттями. Їх слід розглядати незалежно від конкретних фізичних пристроїв, тому будемо старатись розробити деякі узагальнення представлення для діалогових класів:
Вивід текстового повідомлення – вивід в біжучу позицію на пристрої
Параметри:
-що має бути виведено?(рядок символів що складає зміст повідомлення)
-де текст повинен бути розміщений?
- як текст повинен бути виведений? (список атрибутів, список атрибутів які визначають формат даних, що виводять(олір))
Вважаємо, що атрибути є постійними для даного текстового повідомлення. Маємо на увазі, що виводима інформація на екран дисплея, який працює в режимі виводу, інформація за сторінками коли поле для виводу легше розглядати як екран, а не як рядок. В такому випадку повідомлення легше відобразити в будь якій позиції на екрані.