
- •Інтерфейс командного рядка
- •Основні сфери застосування цього інтерфейсу:
- •Повноекранний (текстовий) інтерфейс
- •Віконний інтерфейс
- •Графічний інтерфейс користувача
- •Ергономіка
- •Мова розмітки інтерфейсів користувача (uiml – user interface markup language)
- •Матеріальний інтерфейс користувача (сенсорний)
- •Розчерко-орієнтований інтерфейс
- •Проектуваня
- •Принципи проектування інтерфейсу користувача:
- •Взаємодія із користувачем
- •Представлення інформації
- •Труднощі, які виникають при проектування інтерфейсу користувача
- •Оцінка проекту
- •Складові частини інтерфейсу «Людина-комп’ютер»
- •Процеси вводу-виводу
- •Процес Діалогу
- •Обмежена людська мова.
- •Природна людська мова.
- •Вивід тексту в задану позицію на екрані
- •Діалоги в інтерфейсі “Людина-комп’ютер”
- •1.Природність.
- •2.Послідовність
- •3.Стислість
- •Ступінь підтримки користувача
- •5.Гнучкість діалогу
- •Діалог типу “питання-відповідь” (q&a)
- •Критерії розробки “питання -відповідь”
- •Реалізація структури “питання -відповідь”.
- •Критерії розробки діалогу в меню
- •Структура діалогу на основі екранної форми
- •Структура діалогу на основі командної мови
- •Опис діалогів
- •Сітка переходів (діаграма станів)
- •Сітка переходів для діалогу структур типу q&a
- •Сітка переходів для діалогу типу «menu»
- •Обробка діалогу у вершинах сітки
- •Чим відрізняються вершини другого і третього типу:
- •Принципи розробки діалогу
- •Представлення та керування
- •Монітор повідомлень
- •Системи керування інтерфейсом користувача (скік)
- •Форматування екрану
- •Загальні принципи розташування інформації на екрані
- •Яка інформація повинна виводитись на екрані
- •В якому виді інформація повинна виводитись на екран
- •Шаблони для розміщення даних на екрані
- •Розміщення повідомлення про помилки
- •Засоби виділення інформації на екрані
- •Правила використання кольорів такі:
- •Об’єктивні критерій розміщення даних на екрані
- •Адаптація користувача в системі „Людина – Комп’ютер”.
- •Фіксована адаптація
- •Повна адаптація
- •Косметична адаптація
- •Перетворення імен в Sound Dex
- •Застосування концепції замовчування
- •Випереджуючий ввід символів та відповідей
- •Інтерфейси нової генерації
- •Інтелектуальні інтерфейси
- •Основні відмінності інтелектуального інтерфейсу:
- •Друга відмінність інтелектуального інтерфейсу:
- •Третя відмінність інтелектуального інтерфейсу:
- •39 Адаптація користувача в системі „людина – комп’ютер”
- •43 Багатовіконні wimp-інтерфейси
- •47 Інтерфейси нової генерації
- •49 Інтелектуальні інтерфейси
Оцінка проекту
Яким чином розробник, який притримується рекомендованої стратегії, буде впевнений, що досяг потрібного результату? Можна запропонувати декілька критеріїв, які дозволяють оцінити інтерфейс. Вони охоплюють три основні аспекти:
Простота освоювання та запамятовування операцій системи
Це швидкість досягнення мети задачі, яка розв’язується за допомогою системи
Суб’єктивне задоволення від експлуатації системи
Критерії:
Контрольний час, який необхідний конкретному користувачу для досягнення заданого рівня знань про систему. В зв’язку з цим можна також рекомендувати ряд вправ, які допомагають досягнути бажаного результату.
Збереження отриманих робочих навичок по закінченню деякого часу. Цей критерій виначає обсяг знань, достатній для відновлення діяльності після деякої перерви в роботі
Швидкість розв’язання задачі, ут мається на увазі не швидкість роботи системи, а час необхідний для досягнення поставленої мети.
Суб’єктивне задоволення відображає думку користувача про систему та зручність роботи з нею Цей критерій важко оцінити кількісно але його можна виразити за допомогою частоти звертань до додаткових можливостей системи або довідок про роботу системи.
Встановити значення для кожного критерію це тільки частина труднощів . Розробник повинен вміти оцінити реальну продуктивність системи у відповідності з поставленою метою. Для проведення таких оцінок використовується декілька методик. Наприклад, за роботою користувача з системою можна спостерігати за допомогою відеокамери, можна використовувати статичні методи для трактовки роботи з системою
Складові частини інтерфейсу «Людина-комп’ютер»
Відомо, що той самий обчислювальний процес можна викликати через різні механізми вводу-виводу і цей виклик може мати різні формати. Кожне сполучення форматів і механізмів вводу виводу дає різний інтерфейс людина – комп’ютер. Тобто різні умови для роботи людини, які можна пристосувати під певного користувача та операційне середовище Так список параметрів це інтерфейс між деякою функцією і довільною програмою яка викликає цю функцію. Використовуємо термін процес для опису послідовності операцій, яка виконується процесором і використовується термін завдання для позначення того що хоче робити користувач. Теоретично існує безмежна кількість завдань, але більшість систем має справу з обмеженою кількістю процесів.
Кожне завдання виконується одним або декількома процесами. Один процес може використовуватись для виконання декількох завдань, одне завдання може використовуваись декількома процесами. Інтерфейс людина – комп’ютер забезпечує зв'язок між користувачем і процесом, який виконує деякі завдання. З точки зору ПЗ до складу інтерфейса входять: набір процесів вводу-виводу і процес діалогу.
Процеси вводу-виводу: з клавіатури , позиціонування мишею.
Процес діалогу: мови взаємодії
Процеси з виконання завдань: копіювати файли, вилучити і т.п.
Користувач посилає через інтерфейс вхідні дані і отримує вихідні. Процеси з виконання завдань: викликаються інтерфейсом в потрібні моменти часу .
Тому з точки зору користувача, інтерфейс – це основний процес, а процеси що виконують різні завдання, це не основні або фонові завдання.