Обробка діалогу у вершинах сітки
Можна виділити такі типи вершин:
Тип 1:
Це вершина в якій виводиться повідомлення користувача із запитом на ввід. Передача на сусідні вершини залежить від контексту ввідного повідомлення. «Це вершина 1р» яка записує вхідне керуюче повідомлення таке як вибір варіанту.
Тип 2:
Це вершина в якій виводиться повідомлення користувача без запиту на вхідне повідомлення. Виконана авто передача на сусідню вершину, це вершина 1m. У вершині 1m на екрані висвічується форма або меню.
Тип 3:
Це вершина в якій виводиться повідомлення користувача із запитом на ввід після якого виконується безумовний перехід на сусідню вершину, це вершина «3.3» яка запитує вхідні дані на які не накладено обмежень в процесі діалогу або для яких в цій вершині виконані всі обмеження.
Чим відрізняються вершини другого і третього типу:
В 2-ому типі перехід виконується автоматично, тобто не вимагається ніякого вхідного повідомлення.
В 3-ому типі переходу не буде до того моменту , доки не буде зроблений ввід але буде однаковий перехід незалежно від ввідних даних. Кожна вершина в сітці переходів представляє собою окремий стан діалогу і створює точку переключення в різних частинах діалогу. Переключенням можна керувати встановлюючи відповідність між призначенням наступної вершини і кожним елементом з набору умов.
Таким чином різні типи вершин характеризуються різними структурами керування.
Принципи розробки діалогу
Представлення та керування
У всьому попередньому весь час звертали увагу на важливість розділення інтерфейсу користувача і програми користувача. Це дає можливість розробнику інтерфейсу виділяти два найбільш важливих аспекти:
а) Представлення інформації обміну між користувачами і фоновими робочими процесами.
б) керування динамікою взаємодії.
Компонента представлення процесу діалогу стосується формату в якому виконується обмін інформації. Для користувача вона охоплює зовнішні аспекти інтерфейсу. Вона включає зображення які з’являються і читання даних з пристрою вводу.
Розроблені бібліотеки програм на різних рівнях абстракції які відображають результат діалогу. Дані які прийняті з пристрою вводу можна перетворити в стандартний формат до того як вони будуть представлені в програмі користувача. Компонент представлення може включати в себе розпізнавання знаків, знаки які отримані в програмі користувача можна трансформувати у форматі для висічування на екран.
Компонента керування
Визначає структуру діалогу між користувачем та програмою користувача. Її можна розглядати як посередник який направляє послідовність знаків які прийняті як від компоненти представлення так і від програми користувача до їх відповідних місць призначення.
В сітках переходів аспекти представлення діалогу визначені діями в середині вершини, аспекти керування діалогу визначені маршрутом між вершинами сітки.
Як практично можна розробити таку сітку?
Один з розв’язків полягає у визначенні обробки в вершині через дані, а не через підпрограми, маючи інваріантний процес діалогу який налаштований за таблицею, тобто інтерпретуючи дані та вибираючи відповідні дії. Дані можна міняти або на початку встановлення діалогу, у відповідності з певним користувачем, або в процесі діалогу як можна знайти спосіб розпізнавання. Професійного рівня користувача в ході роботи. В довільному випадку стиль діалогу буде мінятися у відповідності з отриманими даними.