
- •Інтерфейс командного рядка
- •Основні сфери застосування цього інтерфейсу:
- •Повноекранний (текстовий) інтерфейс
- •Віконний інтерфейс
- •Графічний інтерфейс користувача
- •Ергономіка
- •Мова розмітки інтерфейсів користувача (uiml – user interface markup language)
- •Матеріальний інтерфейс користувача (сенсорний)
- •Розчерко-орієнтований інтерфейс
- •Проектуваня
- •Принципи проектування інтерфейсу користувача:
- •Взаємодія із користувачем
- •Представлення інформації
- •Труднощі, які виникають при проектування інтерфейсу користувача
- •Оцінка проекту
- •Складові частини інтерфейсу «Людина-комп’ютер»
- •Процеси вводу-виводу
- •Процес Діалогу
- •Обмежена людська мова.
- •Природна людська мова.
- •Вивід тексту в задану позицію на екрані
- •Діалоги в інтерфейсі “Людина-комп’ютер”
- •1.Природність.
- •2.Послідовність
- •3.Стислість
- •Ступінь підтримки користувача
- •5.Гнучкість діалогу
- •Діалог типу “питання-відповідь” (q&a)
- •Критерії розробки “питання -відповідь”
- •Реалізація структури “питання -відповідь”.
- •Критерії розробки діалогу в меню
- •Структура діалогу на основі екранної форми
- •Структура діалогу на основі командної мови
- •Опис діалогів
- •Сітка переходів (діаграма станів)
- •Сітка переходів для діалогу структур типу q&a
- •Сітка переходів для діалогу типу «menu»
- •Обробка діалогу у вершинах сітки
- •Чим відрізняються вершини другого і третього типу:
- •Принципи розробки діалогу
- •Представлення та керування
- •Монітор повідомлень
- •Системи керування інтерфейсом користувача (скік)
- •Форматування екрану
- •Загальні принципи розташування інформації на екрані
- •Яка інформація повинна виводитись на екрані
- •В якому виді інформація повинна виводитись на екран
- •Шаблони для розміщення даних на екрані
- •Розміщення повідомлення про помилки
- •Засоби виділення інформації на екрані
- •Правила використання кольорів такі:
- •Об’єктивні критерій розміщення даних на екрані
- •Адаптація користувача в системі „Людина – Комп’ютер”.
- •Фіксована адаптація
- •Повна адаптація
- •Косметична адаптація
- •Перетворення імен в Sound Dex
- •Застосування концепції замовчування
- •Випереджуючий ввід символів та відповідей
- •Інтерфейси нової генерації
- •Інтелектуальні інтерфейси
- •Основні відмінності інтелектуального інтерфейсу:
- •Друга відмінність інтелектуального інтерфейсу:
- •Третя відмінність інтелектуального інтерфейсу:
- •39 Адаптація користувача в системі „людина – комп’ютер”
- •43 Багатовіконні wimp-інтерфейси
- •47 Інтерфейси нової генерації
- •49 Інтелектуальні інтерфейси
Реалізація структури “питання -відповідь”.
У ній виділяють 3 основних кроки:
1. вивід питання.
2. ввід віповіді.
3. Контроль правильності відповідей.
Питання – це елемент даних із своїм змістом, областю виводу на екран і множиною атрибутів, які визначають форму відображень.
Відповідь - тектовий рядок. Ми можемо вимагати чи не вимагати, щоб інформація, яка вводиться, відображалася на екран в режимі “ехо-друк”, що дає можливість користувачу відредаговувати рядок перед вставкою , або можемо вимагати, щоб ввід був обмеженим певними символами.
Перевірка - якщо відповідь представляє собою довідкове значення деякої величини, треба виконати деяку процедуру перевірки, яка порівнює дані, що вводяться із рядком, що задає формат вводу. Якщо ввід неприйнятний, треба вивести повідомлення про помилку, тип помилки та передбачити механізм для вилучення цього повідомлення після того, як користувач на нього відреагує.
У відповідь на виділені питання користувач може запитати довідку, тому з кожним питанням має бути пов'язаний відповідний help.
У випадку вводу довільних даних системі необхідно знати, що користувач ввів насправді. Про це можна довідатися за вмістом поля відповіді, але але контроль правильності довільного елемента даних , це обчислювальна, а не діалогова задача.
Тобто може виникнути необхідність наявності певного типу даних, а не тільки формат і тоді вхідні дані будуть запитуватися поки не буде прийнята відповідь.
Висновки до структури “питання -відповідь” (Q&A).
Ця структура може задовольняти вимоги різних користувачів при використанні різних типів даних. Створюється досить гнучка і в достатній степені забезпечена підтримка користувача. Підходить для реального діалогу з багатьма відгалуженнями, коли на кожне питання передається велика кількість відповідей, кожне з яких впливає на те яке беде наступним питанням, тому діалог типу “питання -відповідь” часто використовується в експертних системах.
СТРУКТУРА ДІАЛОГУ ТИПУ “МЕНЮ”
Сутність структури “Меню” в тому, що у користувача є список можливих варіантів даних для вводу, з якого можна вибрати те, що необхідно.
Є різні формати представлення меню на екрані.
а) б) в) г) д)
|
|
|
|
|
|
|
… |
|

2
.
А… Мбл(Меблі)
3.В… Прс(Персонаж)
.
.
7.Кінець Кін (Кінець)
Ваш вибір? Ваш вибір?
А)це список об’єктів, які вибираються вказівкою цифрового коду;
Б)список об’єктів, які вибираються вказівкою мнемонічного коду;
В)меню у вигляді блоку даних;
Д)меню у вигляді піктограм (ікон);
Е)меню у вигляді рядка даних ;
Найбільш традиційним є варіант в)
За допомогою меню зручно відображати можливі варіанти даних для вводу, які доступні в довільний час роботи в діалозі.
В такому діалозі не потрібно виводити на екран уточнюючі питання.
Контроль правильності даних в такому діалозі полягає в перевірці відповідності введеної інформації списку обєктів вибору в меню.
Якщо дані введені неправильно, сформувати повідомлення про помилку досить просто. Оскільки можливі варіанти відповіді відображаються на екрані, помилка може виникати лише при наборі інформації. Процесс відповіді повтор доки не буде отриманий потрібний результат.