9. Орієнтовна структура уроку формування вмінь будувати письмові монологічні висловлювання (наприклад, навчання складання твору за серією сюжетних малюнків)

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Якщо на уроці заплановано, використання наочного чи індивіду­ального дидактичного матеріалу або матеріалу для зворотною зв’язку, учитель перевіряє його наявність або демонструє його школярам.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Завдання цього етапу — організувати пригадування змісту творів дитячої літератури, зосередити увагу дітей на певних творах, їх особ­ливостях; зацікавити школярів майбутньою творчою роботою — ство­рити позитивний емоційний настрій; Сформувати уявлення про літе­ратурне різноманіття з теми майбутнього твору; спрямувати дітей на свідоме сприйняття навчальної інформації. Для цього застосовують­ся методи та прийоми інформаційно-рецептивного методу — метод повідомлення нової навчальної інформації (прийом предметних дій); спонукально-репродуктивного методу — метод бесіди (прийом репро­дуктивної бесіди), репродуктивний метод (прийом репродуктивного повідомлення). Прийоми реалізуються в такій послідовності.

1. Розглядання дитячих книжок на виставці (авторських і на­родних казок про тварин). Супроводжується з’ясуванням пи­тань, хто є головними героями казок, від чийого імені ведеть­ся розповідь у казках, хто є автор казок (для авторських).

2. Пригадування інших відомих учням казок про тварин.

ІІІ. СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ВИКОНАННЯ МАЙБУТНЬОЇ РОБОТИ

Головне завдання цього етапу — зацікавити школярів майбутньою творчою роботою, створити позитивний емоційний настрій, спрямувати дітей на свідоме сприйняття навчальної інформації, окреслити літературну тему майбутньої письмової роботи.

Основним методом цього етапу уроку є стимулюючо-пошуковий метод (прийом проблемної бесіди).

ІV . ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

Здійснюється вчителем.

V . Активізація опорних знань

Цей етап спрямований на організацію розглядання учнями сю­жетних малюнків та на їх адекватне сприйняття, пригадування відо­мостей щодо структури та типів текстів.

Використовуються методи та прийоми інформаційно-рецептивного методу — метод повідомлення нової навчальної інформації (прийом предметних дій); спонукально-репродуктивного методу — метод бесіди (прийоми репродуктивної та цільової бесіди); репродуктивний метод (прийом репродуктивного повідомлення). Прийоми реалізу­ються в такій послідовності.

1. Розглядання малюнків.

2. Репродуктивна бесіда за змістом малюнків.

3. Цільова бесіда з метою зосередження уваги учнів на можливих героях майбутніх творів — їхніх іменах, зовнішності, рисах харак­теру, звичках.

4. Репродуктивна бесіда, спрямована на пригадування дітьми видів та структури текстів.

V і. Формування опорних знань

Завдання цього етапу — забезпечити школярів навчальним матеріалом, необхідним для написання творчої роботи, а саме: сфор­мувати уявлення про те, що розповідь можна вести від імені, автора, персонажів (зайців або вовка); продемонструвати (дати зразки, показати), як це можна зробити (наведення учителем кількох варіан­тів казок); сформувати в учнів уявлення про можливі сюжетні лінії; систематизувати опорні знання щодо структури, сюжету майбутнього і твору та можливих героїв творів.

На цьому етапі навчання здійснюється за допомогою спону­кально-репродуктивних методів — методу повідомлення навчальної інформації (прийом предметних дій), методу пояснення готової на­вчальної інформації (прийоми предметних дій, показу способів дій , з мовним матеріалом); методу бесіди (прийоми репродуктивної та. цільової бесіди); стимулюючо-пошукових методів — методу повідом­лення навчальної інформації (прийоми предметних дій, показу дій з мовним матеріалом), методу пояснення готової навчальної інфор­мації (прийом показу способів дій з мовленнєвим матеріалом), методу бесіди (прийом проблемної бесіди).

Прийоми реалізуються в такій послідовності.

1. Проблемна бесіда з метою сюжетно-змістової та мовленнєвої підготовки.

2. Опорна (сюжетно-змістова) пропедевтика — наведення вчителем декількох варіантів можливих творів.

3. Підсумкова узагальнююча репродуктивна бесіда.