5.Орієнтовна структура уроку формування вмінь будувати діалогічні висловлювання та невеликі за обсягом монологічні висловлювання (усні перекази й твори)

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Учні займають свої робочі місця за партами або об’єднуються в групи. Якщо змістом уроку передбачається виконан­ня окремими учнями будь-яких соціальних ролей — капітана коман­ди, спікера, секретаря та ін., то здійснюється їх вибір. Якщо вчитель на уроці заплановує використання наочного чи індивідуального ди­дактичного матеріалу або матеріалу для зворотного зв’язку, то пере­віряє його наявність або демонструє його школярам.

АКТИВІЗАЦІЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Вправляння учнів у побудові мовленнєвих висловлювань не ли­ше в процесі виконання різноманітних вправ і завдань, а й під час справжнього, «реального», спілкування й реалізації технологій колективно-групового навчання — «обговорення проблеми в загальному колі», «мікрофон», «незакінчене речення» тощо.

На цьому етапі важливе вирішення таких методичних питань:

• попередження та усунення мовленнєвих та немовленнєвих поми­лок і недоліків;

• демонстрація вчителем зразкових висловлювань (у разі необхід­ності);

• початок формування позитивної мотивації.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. ФОРМУВАННЯ ПОЗИ­ТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНО­ГО МАТЕРІАЛУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

На цьому етапі доцільним і ефективним є застосування таких методів та прийомів навчання, завдяки яким учні самостійно визна­чають, передбачають або прогнозують тему уроку, усвідомлюють її важливість і необхідність вивчення.

6. НАВЧАННЯ (ФОРМУВАННЯ) ПЕВНОГО МОВЛЕННЄВОГО ВМІННЯ Виконання вправ репродуктивного характеру та вправ, спря­мованих на спостереження певного мовленнєвого явища (особ­ливостей структури або змісту висловлювання, специфіки використаних лексичних засобів ’і синтаксичних конструкцій тощо). Початок насичування довгочасної пам’яті учнів необ­хідними синтаксичними конструкціями.

Оскільки на цьому етапі не передбачається активної інтелектуаль­ної та навчальної діяльності учнів, а позитивну мотивацію необхідно підгримувати на належному рівні, як дидактичний матеріал рекомен­дуємо використовувати тексти, побудовані на основі творів дитячої ху­дожньої літератури, цікавої для сучасних дітей, з елементами гумору.

Важливим моментом також є використання колективних, пар­них та індивідуальних форм роботи (в останньому випадку — із обов’язковим зворотним зв’язком).

Репродуктивні вправи, застосування яких спрямоване на відтворення учнями вивченого матеріалу. Репродуктивні вправи потрібно використовувати на всіх етапах корекційного навчання.

Вправи на відтворення учнями навчального матеріалу можуть бути різноманітні, залежно від того, який вид відтворення вони передбачають. Якщо треба закріпити в учнів цілісні враження, систему знань з певного питання, використовується цілісне відтворення знань учнями у монологічній формі. Для цього бажано формувати в учнів уміння передавати зміст матеріалу за планом. Найбільш поширеною є така організація роботи, коли вчитель пропонує учням готовий або колективно складений план розповіді керуючись яким діти відтворюють матеріал. Але учнів допоміжної школи можна і треба залучати до самостійного складання плану, поступово ускладнюючи завдання, збільшуючи питому вагу самостійності, широко використовуючи спочатку різні допоміжні прийоми, скорочуючи їх на наступних етапах роботи.

Якщо вчитель спеціально акцентує увагу учнів на окремих важливих елементах знань (правила, закономірності, події, факти, властивості об'єкта або явища тощо), застосовується інший вид відтворення знань – вибіркове або часткове відтворення. Цей вид вправ бажано широко використовувати в допоміжній школі, тому що він допомагає учням краще орієнтуватися в системі набутих знань, виділяти головне, відрізняти й абстрагувати його від другорядного. Як правило, вибіркове відтворення проводять в діалогічній формі — учні відповідають на запитання вчителя.

Вправи на відтворення учнями навчального матеріалу, крім функцій перевірки і закріплення, готують учнів до застосування знань у нових умовах, переносу знань — від адекватної актуалізації і відтворення наявних знань учнями залежить виконання ними завдань на застосування цих знань у практичній діяльності.

До групи репродуктивних вправ можна віднести також і розповсюджені в допоміжній школі так звані тренувальні вправи, спрямовані на міцне оволодіння учнями окремими навчальними навичками (письма). Під час виконання учнями таких вправ треба забезпечити певні дидактичні умови: багаторазовість вправ, урізноманітнення їх, свідомість виконання роботи учнями; індивідуалізація завдань у відповідності до особливостей розвитку кожного учня, темпу і продуктивності його діяльності; перевірку виконаної роботи учнем і вчителем. Так, застосовуючи списування, вчитель домагається, щоб учні зрозуміли текст, для чого попередньо його кілька разів читають; забезпечує контроль за роботою учня, вчасно вказує на помилки, надає потрібної допомоги; учням з увільненим темпом роботи дещо скорочує завдання; використовує різні джерела для списування (дошку, підручник, газету, інтерактивну дошку, роздаткові картки тощо), що привчає учнів до перенесення навички; пропонує учням інші практичні завдання на списування для самостійного виконання (наприклад, переписати назви деяких книжок, номери телефонів, адресу та ін.). Для піднесення свідомості роботи учнів під час виконання вправ на списування рекомендується включати й складніші завдання (наприклад, на уроках мови – списати текст та підкреслити певні орфограми на виучуване правило, дописати закінчення слів тощо). Наслідки виконання роботи учнями вчитель перевіряє.