Висновок

Підводячи підсумки слід ще раз підкреслити можливу корисність транснаціональних корпорацій в період переходу до ринку, тому що маючи такі істотні і часом надзвичайно негативні риси, як постійні спроби їхнього впливу на політичне життя країн; непомірне посилення конкуренції стосовно малих і середніх підприємств і фірм ( що є на думку деяких російських економістів (И. Хакамада) необхідною умовою розвитку стабільної економічної системи), вони тим часом сполучать у собі і таке необхідне для становлення перехідної економіки умова, як сприяння розвитку міжнародних відносин, що забезпечують стабільність зовнішньоекономічних і зовнішньополітичних зв'язків.

Узагалі ж, транснаціональні корпорації промислово розвитих країн, а також “нових індустріальних країн” є основою їхньої економіки. У наших умовах вони також можуть стати найбільш ефективною формою організації господарської діяльності, що забезпечить органічну взаємодію фінансового і промислового капіталу. Фінансово-промислові групи за умови цілеспрямованої їхньої підтримки з боку держави повинні стати об'єктами экспортоорієнтованого економічного росту, що сприяє прогресивним змінам в економіці.

До того ж дуже ясний зміст несе в собі той факт, що в результаті невикористання потенціалу розвитку коопераційних зв'язків із традиційними партнерами в рамках СНД збиток по деяким оцінках складає до двадцяти мільярдів доларів щорічно.

В цілому транснаціональні корпорації — це досить складний феномен, що постійно розвивається у системі міжгосподарських зв'язків, що вимагає постійної уваги, вивчення і міжнародного контролю. Тим більше що в нашій країні починають виникати і розвиватися великі російські корпорації —фінансово-промислові групи, що бачать свої перспективи в активній експансії на зовнішніх ринках.

Післявоєнна історія західноєвропейських країн, Японії і “нових індустріальних країн” свідчить про те, що національний капітал здатний витримувати конкуренцію з транснаціональними корпораціями в тому випадку, якщо він сам структурується в могутні фінансово-промислові утворення (адекватні міжнародним аналогам), що здатні проводити активну зовнішньоекономічну політику.

323