Роль тнк у міжнародному поділі праці.

Особливу роль при цьому займають природні ресурси. В історичному розвитку міжнародного бізнесу важливу роль зіграли компанії, що займалися освоєнням природних ресурсів. У більшості випадків вони починали з імпорту сільськогосподарських продуктів і мінеральної сировини, потім перейшли до організації їх іноземного виробництва і збуту, що спричинило за собою встановлення контролю над гірничодобувною і нафтовою промисловістю, а також над сільським господарством. Це було тісно зв'язане із системою колоніалізму. Відомо, що сировинна і видобувна галузі завжди мають велику капіталоємність. В даний час вони вимагають ще великих і тривалих інвестицій, у силу чого піти з них сутужніше, ніж із промислового виробництва. Ці обставина змушують інвесторів особливо гостро реагувати на політичні зміни, несприятливі переміщення в податковій і правовій сферах, а останнім часом – на заходи щодо охорони навколишнього середовища. Наслідком розпаду колоніальних імперій стали зусилля урядів нових держав по встановленню контролю над національними природними ресурсами шляхом експропріації і націоналізації власності. Деякі з них прагнули збільшити доходи за рахунок організації в себе окремих стадій первинної переробки сировини. Це змінило умови функціонування ТНК. У ряді випадків останні втратили прямий контроль над видобутком, але їхній пануюче положення в сфері міжнародних продажів в основному зміцнилося, тому що транспортування, велика частина технологічних переділів переробки і продаж як і раніше контролювалися ними. Вони також мали значну вагу на товарних біржах і в створенні матеріальних запасів.

У 90-і роки на стратегію цієї групи ТНК вплинув ряд факторів – насамперед попит, ціни, науково-технічні досягнення і тенденції, конкуренція. У цілому вони мають гарні перспективи, оскільки природні ресурси розподілені у світі нерівномірно – більш половини країн світу і 2/3 промислових потужностей залежать від імпорту матеріалів. Причому вплив ТНК на територіальне розміщення продуктивних сил стає усе більш складним через сполучення конгломерації і вертикальної інтеграції.

Людські ресурси. Прагнення роздобути дешеву і кваліфіковану робочу силу завжди служило важливим стимулом для іноземних інвестицій, як потенційне джерело значного прибутку. Як уже відзначалося, на країни, що розвиваються, приходиться приблизно половина робочої сили, що використовується ТНК за рубежем. 1/3 її трудиться в 200 спеціальних зонах, що орієнтуються на експорт промислової продукції. І в 90-і роки низький рівень заробітної плати притягав дуже багатьох іноземних інвесторів. Одна з причин полягає в тому, що в розвинених країнах у багатьох галузях значимість заробітної плати як фактора витрат постійно росте. Він особливо важливий у виробництві традиційних товарів споживання. Розвиток інформаційних послуг і утворення дозволило діючим у цьому секторі ТНК сполучити високоефективні технології, розроблювальні у власних країнах, з дешевої і відносно кваліфікованою робочою силою інших країн, що сприяє зниженню виробничих витрат і значно підвищує продуктивність і прибуток. Компанії, що віддають перевагу країнам з низьким рівнем заробітної плати, як правило, легко адаптуються і тому можуть робити вибір з великого числа альтернатив. Вони відіграють важливу роль в інтеграції менш розвитих країн у світову економіку. ТНК такого роду звичайно обслуговують “материнський ринок” чи ж ринки інших промислово розвитих країн. Місцевий ринок (на який вони здійснюють виробництво) по більшій частині для них не цікавий. У деяких випадках, коли необхідно забезпечити транспортування великих обсягів продукції і швидке виконання замовлень, територіальна близькість до ринків збуту може компенсувати високі витрати праці.

Іншими факторами, що визначають інвестиційні рішення і розмірні за значенням з рівнем заробітної плати, є надійність робочої сили, гнучкість ринку праці і здатність уряду країни контролювати соціальну напруженість. ТНК, що використовують дешеву робочу силу, у більшості випадків прагнуть підтримувати низький рівень заробітної плати. Однак попит і традиції материнської компанії вимагають дотримання стандартів якості. Інвестиції на це, як правило, тісно інтегровані в систему материнської компанії. Наприклад, американська корпорація Ford створила в 1994 р міжнародний центр по координації діяльності своїх субпостачальників в усьому світі. Деталі для визначених моделей вона одержує від 700 виробників. Так, останнім часом часто науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) і маркетинг концентруються в структурі, що інвестує, а велика частина виробництва передається субпостачальникам із країн з низьким рівнем заробітної плати. На американській фірмі Nike з її щорічним оборотом 4 млрд. дол. у сфері НДДКР, продажів, організації і керування зайняте 9 тис. чоловік, у той час як 75 тис. працюють на компанію побічно, через субпостачальників.

Технологія є ключовим, найбільш значимим фактором міжнародного поділу праці. На передньому плані тут знаходяться ведучі промислово розвинуті країни і їх ТНК – основне джерело нових технологій. Технологічність і пристосованість до впровадженню інновацій виступають ведучими напрямками конкурентної боротьби, вони активно впливають на стратегію компаній. Однак наслідки науково-технічного розвитку для міжнародного поділу праці, особливо стосовно до ТНК, істотно відрізняються від тих, котрі викликають інші фактори. Транснаціональні корпорації – найважливіша складова частина міжнародної ієрархії в НДДКР, тому що для них простіший доступ до фінансових ресурсів. Вони мають здатність охопити міжнародний ринок науково-технічних кадрів, організувати НДДКР і застосувати технологічні знання в глобальному масштабі. Як наслідок, 400 найбільших транснаціональних компаній витратили на НДДКР у 1992-1993 р. 173 млрд. дол. (23% світового рівня). Стратегія завоювання технічного лідерства у міжнародному масштабі, як правило, вимагає високих витрат на НДДКР, концентрації ресурсів і інтеграції суміжних видів послуг, а часом і поглинання конкурентів. ТНК у більшості випадків воліють утримувати в рамках материнських структур не тільки самі істотні виробничі потужності по виготовленню інноваційної продукції, устаткування, що визначають технологічний процес, але і випуск нової продукції і як можна більш тривалий збут своїх інновацій. Однак в умовах конкурентного світу, при конвергенції потужностей НДДКР і існуванні небезпеки підробки чи крадіжки інтелектуальної власності ця політика виявляється недостатньою. Для утримання лідерства необхідно постійно нарощувати й удосконалювати інноваційні можливості. Чим вище наукоємність продукції і технологічних процесів, тим більше зусиль потрібно для цього. Основною формою передачі технології в рамках системи ТНК залишається постачання власних компаній практично усією необхідною документацією з центра. Дослідницька робота організована переважно так, що лише визначені її етапи здійснюються за кордоном, велика ж частина, особливо стратегічно значимі елементи, НДДКР як і раніше виконуються в країні розміщення материнської компанії.

Особливу сферу в міжнародному поділі праці, заснованому на розвитку технологій, складають стратегічні союзи, що укладаються корпораціями. Звичайно, різні типи угод між ними існували й у минулому. Так, як і раніше присутні на світовому ринку міжнародні картелі, полягають численні неформальні угоди. Але якщо вони стосуються в основному регулювання тих чи інших моментів ринкових відносин (сфера дії, ціна, ринкова частка), те новий тип стратегічних союзів головним чином зв'язаний з НДДКР. Останні націлені на те, щоб розподіляти між собою високі дослідницькі витрати, особливо на стадії, що передує комерціалізації. Союзи можуть також служити інструментом поділу праці усередині галузі. Звичайно, міжнародні корпорації розміщають виробництва традиційних товарів споживання (скажімо, текстиль) у менш розвитих країнах, де існує можливість накласти на дешеву працю високі технології, що багаторазово збільшує їхній прибуток. Виробництва, що вимагають економії масштабу (наприклад, автомобілебудування), ТНК найчастіше розміщають у країнах із середнім рівнем розвитку, причому нерідко такі структури потрібні для міжнародної інтеграції.

Наукомісткі галузі (електроніка, літакобудування і т.д.) сконцентровані переважно в промислово розвитих країнах, але місце їхнього розміщення також міняється. Так, науково-дослідна база США залучає багато неамериканських транснаціональних утворень, і ті нерідко прагнуть прибудувати свої дослідницькі підрозділи саме в цій країні.

Описані вище зрушення аж ніяк не є добре продуманими й організованими і зовсім не протікають гладко. В епоху твердої міжнародної конкуренції чи розміщення, зміна місця господарської діяльності ТНК у різних частинах світу носить ймовірний характер. Часто буває раптове припинення виробництва в одній країні і створення нового, більш ефективного венчурного підприємства в іншій. Нерідко конкуренти починають робити і збувати за різною ціною ту саму продукцію, але з деякими модифікаціями й удосконаленнями. Швидкість дій, елементи несподіванки і нові форми підприємництва подібно “худої компанії” (вона здійснює НДДКР, організує виробництво, транспортування і продаж зі свого невеликих по розмірах центра, але залучає до співробітництва велике число незалежних структур, заощаджуючи в такий спосіб на капіталовкладеннях) відіграють важливу роль у діяльності найбільш просунутих ТНК. Традиційні корпорації також змушені проводити реструктуризацію і сприймати її як ключовий компонент своєї стратегії. Це може підвищити ефективність окремих транснаціональних утворень, але може привнести і хаос у світову економіку, збільшити число безробітних і кількість компаній, що розоряються, хаотично змінити потужності й обсяг виробленої продукції, причому дані процеси будуть проходити набагато швидше, ніж раніш. У силу взаємозв'язку між фондовими ринками і ТНК вплив цього нового типу конкуренції пошириться на область фінансів, доходів і заощаджень, торкнеться широких шарів населення, особливо в промислово розвинутих країнах.