Основні особливості діяльності тнк

З погляду міжнародного права, відмітними ознаками багатонаціональних корпорацій є:

1.наявність багатонаціонального акціонерного капіталу;

2.існування багатонаціонального керівного центру;

3.комплектування адміністрації іноземних філій кадрами, що знають місцеві умови. Останнє, до речі, властиво і багатьом транснаціональним корпораціям. Взагалі, границі між цими двома групами міжнародних компаній дуже рухливі, можливий перехід однієї форми в іншу.

До транснаціональних і багатонаціональних корпорацій варто додати і глобальні корпорації (ГК), що виділилися із середовища міжнародних компаній. Вони виникли в 80-і роки і продовжують набирати силу. Глобальні корпорації представляють усю міць сучасного світового фінансового капіталу. У найбільшого ступеня до глобалізації тяжіють хімічна, електротехнічна, електронна, нафтова, автомобільна, інформаційна, банківська і деякої іншої галузі.

Які причини виникнення транснаціональних корпорацій?

Найбільш загальною причиною їхнього виникнення є інтернаціоналізація виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил, що переростають національно-державні границі. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу здобуває характер експансії господарських зв'язків шляхом створення найбільшими компаніями власних відділень за кордоном і перетворення національних корпорацій у транснаціональні. Вивіз капіталу стає найважливішим фактором у формуванні і розвитку міжнародних корпорацій.

До числа конкретних причин виникнення транснаціональних корпорацій варто віднести прагнення до одержанню надприбутку. У свою чергу, тверда конкуренція, необхідність вистояти в цій боротьбі також сприяли концентрації виробництва і капіталу в міжнародному масштабі і появі ТНК.

Будучи породженням об'єктивних економічних процесів, що протікають у світовому господарстві, транснаціональні корпорації володіють рядом специфічних рис.

ТНК є активними учасниками міжнародного поділу праці і сприяють його розвитку.

Рух капіталів транснаціональних корпорацій, як правило, здійснюється багато в чому незалежно від процесів, що відбуваються в країні базування.

ТНК установлюють систему міжнародного виробництва, засновану на розміщенні філій, дочірніх компаній, відділень по багатьом країнам світу.

Транснаціональні корпорації часто проникають у високотехнологічні, наукомісткі галузі виробництва, які вимагають величезних інвестицій і висококваліфікованого персоналу. При цьому помітно виявляється тенденція до монополізації цих галузей транснаціональними корпораціями.

У середині 80-х років три чверті промислової продукції капіталістичного світу вироблялося приблизно 2 тис. найбільших корпорацій. Кілька сотень з них випускали від 50 до 80% найбільш важливих видів продукції. Ці транснаціональні корпорації несли основне виробниче й інноваційне навантаження.

З 500 самих могутніх транснаціональних корпорацій 85 контролюють 70% усіх закордонних інвестицій. Ці 500 гігантів реалізують 80% усієї виробничої продукції електроніки і хімії, 95% фармацевтики, 76% продукції машинобудування.

Шведський автомобільний концерн “Вольво” уже зараз випускає не тільки відомі в усьому світі автомобілі. Ця транснаціональна корпорація, у якої мається більш 30 великих дочірніх компаній різного профілю у Швеції і кілька десятків за рубежем, робить мотори для катерів, авіаційні двигуни, продукти і навіть пиво (“Приппс”). У свою чергу, кожна з 500 найбільших транснаціональних корпорацій США має в середньому підприємства в 11 галузях, а найбільш могутні охоплюють по 30-50 галузей. У групі 100 ведучих промислових фірм Англії багатогалузевими є 96, у Німеччині — 78, у Франції — 84, в Італії — 90. Кількість і характер вхідних у транснаціональні корпорації підприємств визначається головним чином економічною доцільністю.

Маючи могутню виробничу базу, транснаціональні корпорації проводять таку виробничо-торгову політику, що забезпечує високоефективне планування виробництва, товарного ринку. Планування здійснюється в рамках материнської компанії і поширюється на дочірні фірми.

Транснаціональними корпораціями здійснюється динамічна політика в області капіталовкладень і науково-дослідних робіт у континентальному міжнародному масштабі.

Як один із прикладів транснаціональної корпорації можна привести Seiko Epson Corp. — японська транснаціональна корпорація зі статутним капіталом 12,53 мільярдів йен і річним оборотом порядку 600 мільярдів йен, що входить у структуру компаній Seiko Group. Головні офіси Seiko Epson Corp. розташовані в японській провінції Нагано й у Токіо. На території Японії розміщене 19 фабрик і 11 дочірніх компаній EPSON. За межами островів – 20виробничих, 28 торгових компаній, 7 представництв і регіональна європейська штаб-квартира. Загальна чисельність персоналу, працюючого в корпорації по усіх філіях світу, порядку 38 000 чоловік, зайнятих в офісної, виробничої і торгової діяльності Seiko Epson Corp. у Японії і поза його територією. Для наочності розглянемо більш докладно розвиток цієї ТНК, щоб стало зрозумілим, що складні і "живучі" системи можуть виникнути тільки на базі синтезу еволюційного і програмно-цільового начала - на основі Еволюційно-Програмно-Цільового Методу (ЕПЦМ), пріоритет у визначенні і теоретичній розробці якого належить Україні. Щодо " чисто революційних" рішень, то вони, як це наголошено в Інтернаціоналі, можуть тільки "разрушить". Так, історія розвитку однієї з ТНК, що є досить характерною і цікавою:

SEIKO Corporation Утворена в 1881 році. Основні напрямки діяльності – розробка, виробництво годинників і вартових механізмів.

Seiko Instruments Inc. Утворена в 1937 році. Основні напрямки діяльності – розробка, виробництво широкого спектра високотехнологічних продуктів, серед яких: електронне устаткування і компоненти, комп'ютер периферія, CAE/CAD/CAM системи, інтелектуальні роботи й інше.

Московське представництво Seiko Epson Corporation було відкрито в липні 1990 року. Його основними функціями є організація збуту продукції виробленою компанією і її після продажна підтримка, що включає інформаційно-технічне і сервісне обслуговування. У сферу діяльності Московського представництва Seiko Epson Co. входять територія Росії і країн СНД за винятком республіки Молдова і держав Прибалтики.

Seiko Epson Corporation займає лідируючі позиції на російському принтерному ринку, охоплюючи різні сегменти і пропонуючи рішення для всіх категорій користувачів. Спектр продукції, пропонованої Seiko Epson Corporation, досить великий: принтери (матричні, струминні, лазерні); сканери (планшетні, слайди-сканери); цифрові фотокамери; мультимедійні проектори; модульні принтери, і ін.

Основні етапи розвитку компанії:

1942 р. — заснована Daiwa Kogyo Ltd., попередниця Seiko Epson Corporation.

1959 р. — об'єднання фабрик Daiwa Kogyo і Suwa Factory of Daini Seikosha Co., Ltd. (попередник Seiko Instruments Co., Ltd.) у компанію, що одержала назву Suwa Seikosha Co., Ltd.

1964 р. — Seiko Group виступила в якості офіційного технічного спонсора Олімпійських Ігор у Токіо. 1968 р. — відкрита перша виробнича філія поза Японією, Tenryu Precision (Singapore) Ltd. Випущений перший у світі міні-комп'ютер EP­101.

1975 р. — утворена Epson America Inc., перша торгова компанія за межами Японії Заснована торгова марка EPSON.

1980 р. — випущений принтер МР­80, що став сенсацією у Великобританії.

1983 р. — розроблений перший у світі кишеньковий кольоровий телевізор на рідких кристалах.

1985 р. — відкриття Epson Portland, Inc. – виробничої компанії у США. Об'єднання компаній Suwa Seikosha Co., Ltd. і Epson Corporation.

1987 р. — випуск персонального комп'ютера Epson PC­286.

1989 р. — випуск першого у світі ноутбука PC­286 NOTE executive.

1992 р. — Epson нагороджений нагородою "За збереження озонового шару" Агентства по захисту навколишнього середовища Великобританії

1994 р. — випуск першої моделі принтерів серії EPSO Stylus Color. Продукт став світовим хітом.

1995 р. — відкритий Seiko Epson WWW Server.

1996 р. — почате виробництво струминного принтера EPSON Stylus Photo 700, поява якого на ринку Японії стало хітом року.

1997 р. — почате широкомасштабне виробництво електронних компонентів у Китаї. 1998 р. — Seiko Group

виступила в якості офіційного технічного спонсора Олімпійських Ігор у Нагано.

Інший приклад виникнення і розвитку міжнародної корпорації – що сконцентрувала у своїх руках 25% світового ринку побутових електроприладів і промислового устаткування - ТНК “Электролюкс”. Виникла в 1912 р. у результаті злиття двох шведських компаній, “Электролюкс” уже наприкінці 20-х років вийшла на ринок Австралії і Новій Зеландії, організувавши там своє виробництво. В останнє десятиліття “Электролюкс” придбала компанію “Уайт Консолидейтед” — третього в США виробника побутової техніки під маркою “Вестингауз”, “Гибсон” і ін., “Занусси” — найбільшого виробника електротоварів в Італії і всієї Південної Європі, а також “АЭГ” — головного виробника електротоварів у ФРН.

Після приєднання цих трьох фірм “Электролюкс” перетворилася у світового лідера у своїй галузі, що володіє розвиненою системою виробництва, збуту й обслуговування побутової електротехніки в 75 країнах світу. У середині 90-х років на підприємствах цієї транснаціональної корпорації працювало понад 110 тис. робітників річний оборот у 1994 р. склав 16 млрд. дол.

Розширюючи свою експансію, транснаціональні корпорації використовують різноманітні форми освоєння світового ринку. Ці форми в значній мірі ґрунтуються на контрактних відносинах і не зв'язані з участю в акціонерному капіталі інших фірм. До числа таких форм економіки ТНК звичайно відносять:

1) ліцензування;

2).франчайзинг;

3).управлінські контракти;

4).надання технічних і маркетингових послуг;

5).здачу підприємств “під ключ”;

6) обмежені в часі договори по створенню спільних підприємств і угоди по здійсненню окремих операцій.

На практиці часто важко чітко провести границю між тією чи іншою формою діяльності транснаціональних корпорацій. Вони використовуються недиференційовано і часто переплітаються. Нерідко вони не альтернативні традиційному закордонному інвестуванню, а доповнюють його.

Важлива особливість розвитку цих форм полягає в тому, що вони використовуються в значній мірі у відношеннях між самими транснаціональними корпораціями, виражаючи посилення доцентрових тенденцій.

Особливе поширення одержали ліцензійні угоди. У 1990 р. обсяг ліцензійних угод ТНК перевищив показник 1970 р. майже в 10 разів.

Ліцензійна угода являє собою юридичний договір, по якому ліцензіар надає визначені права ліцензіатові на якийсь час і за визначену винагороду. Передача ліцензій здійснюється як по внутрішньо фірмових договорах транснаціональної корпорації, так і по зовнішнім каналам передачі технології.

Особливим різновидом ліцензійної угоди є франчайзинг.

Франчайзинг — це ліцензійна угода, розрахована на тривалий термін. При цьому франчайзер представляє визначені права фірмі-клієнту. Ці права включають використання торгової марки чи фірмової назви, а також послуги по технічній допомозі, підвищенню кваліфікації робочої сили, торгівлі і керуванню за визначену плату.

Для української, російської і взагалі економіки країн СНД франчайзинг поки мало відомий. Прикладом могла б служити в Росії тольятинска фірма “Дока-пицца”, що працювала по цій системі, роблячи і продаючи устаткування для пицерій і міні-хлібопекарень. Освоїти систему франчайзинга в Росії намагалися американські фірми “Ле Монти”, “Рэнк Ксерокс”. Про це свідчить розгалужена мережа дилерів, створена у свій час цими компаніями.

З кінця 80-х років стає популярної така форма експансії транснаціональних корпорацій, як надання управлінських і маркетингових послуг. Договір на надання управлінських послуг являє собою угода, по якому оперативний контроль підприємства чи фази його діяльності надається іншому підприємству за відповідне винагороду. Функції, що виконуються підприємствами за договором, можуть включати керування виробництвом, у тому числі з відповідальністю за технічний і інженерний аспекти виробництва; керування кадрами, у тому числі призначення і звільнення іноземців і навчання місцевої робочої сили; покупку техніки і сировини; маркетинг і фінансове керування.

По контрактах про надання технічної допомоги транснаціональні корпорації здійснюють технічні послуги, що мають відношення до якого-небудь специфічного аспекту діяльності даної фірми. Найчастіше подібні договори зв'язані з ремонтом і профілактикою машин і устаткування, радами по використанню “ноу-хау”, усуненням аварій і контролем за якістю.

Широке поширення одержали договори про здачу заводів “під ключ”. У цьому випадку транснаціональна корпорація бере на себе відповідальність за здійснення усіх (чи більшої частини) видів діяльності, необхідних для чи планування будівництва визначеного об'єкта.

У цілому тенденція до використання різноманітних форм міжнародних економічних зв'язків ТНК розвивається, як і сам процес інтернаціоналізації капіталу і виробництва, демонструючи нові форми і підходи.

Однієї з новітніх форм завоювання транснаціональними корпораціями міжнародних ринків є створення ними за рубежем спеціальних інвестиційних компаній. Задачею цих структур є інвестиції в дочірні і партнерські підприємства ТНК для стимулювання просування їхньої продукції на регіональні ринки. Такий підхід використовують, зокрема, найбільші міжнародні компанії по продажу безалкогольних напоїв “Пепсі-кола” і “Кока-кола” в Африці.