Проблемні питання

1. Вплив ТНК на економіки та політику країн їх базування.

2. ТНК як системне явище.

Література

1. Белошапка В.А. Стратегическое управление. Принципы и международная практика. - К.: Абсолют-В, 1998. - с. 175-220.

2. Белошапка В.А. Транснациональные корпоранции в международном бизнесе. - К.: КГЭУ, 1994.

3. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь, 2000.

4. Сливоцький А., Міграція капіталу: Як у замислах на кілька років випередити своїх конкурентів: Пер. з англ. – К.: Унів. Вид-во “Пульсарі”, 2001.

5. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. - М.: Внешторгиздат, 1991.- с. 11-25.

6. Дэниэлс Джон Д., Радеба Ли Х. Международный бизнес: Внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. - М.: Дело Лтд., 1994.

7. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ. / Общ. ред. О.В.Ивановой. - М.: Прогресс, 1992 - с. 461-475.

8. Лук’яненко Д.Г., Білошапка В.А. Концепція інвестиційних полів в аналізі впливу іноземного капіталу на розвиток виробничо-експортного потенціалу / Проблемна лекція. - К.: КДЕУ, 1995.

9. Семенов К.А. Международные экономические отношения. Курс лекций. - М.: Гардарика. - 1998. - с. 251-267.

10. Юданов А.Ю. Секреты финансовой устойчивости международных монополий. - М.: Финансы и статистика, 1991.

Додаток транснаціональні корпорації: потенційні можливості і шляхи подальшого розвитку

Експерти ООН вважають, що Транснаціональні корпорації (ТНК) є “двигунами світової економіки”. Саме так була названа одна з доповідей ООН по транснаціональним корпораціям. У середині 90-х років у світі функціонувало 40 тис. ТНК. Вони контролювали за межами своїх країн до 250 тис. дочірніх підприємств. Їхнє число за останні два десятиліття збільшилося більш ніж у 5 разів (у 1970 р. було зареєстровано лише 7 тис. подібних фірм) У 1997 р. у світі нараховується 53 тис. ТНК, число закордонних філій складає 450 тис., обсяг продажів — $ 9,5 трлн.

40% вартості майна 100 найбільших міжнародних компаній (включаючи фінансові) базується на територіях інших держав. Основна частина транснаціональних корпорацій зосереджена в США, країнах ЄС і Японії. ТНК контролюють до 40% промислового виробництва у світі, половину міжнародної торгівлі. На них працюють 73 млн. співробітників, тобто кожен десятий зайнятий у світі, крім сільського господарства. Тим часом поряд з вищевказаними позитивними рисами, у транснаціональних корпорацій мається і ряд досить істотних негативних сторін їхньої діяльності.

Види транснаціональних корпорацій (тнк) і причини їхнього виникнення

Отже, що являють собою транснаціональні корпорації, які компанії до них відносять? ООН, яка традиційно вивчає діяльність міжнародних корпорацій, довгий час відносила до них такі фірми, що мали річний оборот, що перевищує 100 млн. дол. і філії не менш чим у 6-ти країнах. В останні роки було зроблене деяке уточнення: про міжнародний статус фірми тепер свідчить такий показник, як величина відсотка її продажів, реалізованих за межами країни-резиденції. По цьому показнику одним зі світових лідерів є швейцарська фірма “Нестле” (98%).

Міжнародну корпорацію по методології ООН можна класифікувати і за структурою її активів. Найбільші закордонні активи серед транснаціональних корпорацій (крім фінансового сектора) — транснаціональні банки (ТНБ) — мають англо-голландський концерн “Роял-Датч шелл”, потім 4 фірми з США: “Форд”, “Дженерал Моторс”, “Эксон” і “ІБМ”.

У західній економічній літературі можна зустріти безліч визначень міжнародних монополій: багатонаціональні корпорації, інтернаціональні корпорації, транснаціональні компанії, глобальні компанії й ін. Так, відомий американський маркетолог Ф. Котлер по організаційним принципам виділяє саме ці чотири типи міжнародних компаній.

Економістами з країн СНД, зокрема, пропонується наступна класифікація.

1. Транснаціональні корпорації — це національні монополії з закордонними активами. Їх виробнича і торговельно-збутова діяльність виходить за межі однієї держави.

Корпорацією в США називають акціонерне товариство, а оскільки більшість сучасних транснаціональних корпорацій виникли в результаті міжнародної експансії американських компаній, цей термін ввійшов у їхнє визначення. У європейській літературі частіше можна зустріти термін - "багатонаціональні компанії". Використовується також термін "транснаціональні компанії". У цьому є свій сенс, оскільки не всі компанії бувають корпораціями. Це слід мати на увазі, хоч головним, звичайно, являється не назва, а відповідні визначення. На високому рівні агрегації визначень можна використовувати термін ТНК, уточнюючи при необхідності про які їх властивості йде мова.

Правовий режим транснаціональних, корпорацій припускає “ділову активність” здійснювану в різних країнах за допомогою утворення в них філій і дочірніх компаній. Ці компанії мають відносно самостійні служби виробництва і збуту готової продукції, науково-дослідних розробок, послуг споживачам і ін.

У цілому вони складають єдиний великий виробничо-збутовий комплекс із правом власності над акціонерний капіталом тільки представників країни-засновника. У той же час філії і дочірні компанія можуть бути змішаними підприємствами з переважно національною участю.

Багатонаціональні (мультинаціональні) корпорації (МНК) — це власне міжнародні корпорації, що поєднують національні компанії ряду держав на виробничій і науково-технічній основі. У якості приклада такої компанії звичайно приводиться англо-голландський концерн “Роял-Датч шелл”, що існує з 1907 р. Сучасний капітал цієї компанія поділяється в пропорції 60:40, Прикладом багатонаціональної корпорації є широко відома в Європі швейцарсько-шведська компанія АВВ (Аsеа Вгоwn Воуегу), що спеціалізується в області машинобудування, електронної інженерії. АВВ має трохи спільних підприємств у країнах СНД, До числа ведучих багатонаціональних корпорацій Європи відноситься англо-голландський хіміко-технологічний концерн “Юнилевер”.