Методичні вказівки до виконання практичної роботи:

Обсяг продукції у вартісному вираженні на більшості підприємств різних галузей виробничої сфери визначається показниками: валової, товарної, чистої і реалізованої продукції.

1. Товарна продукція – це загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів і запасних частин, що реалізуються на сторону, робіт і послуг виробничого характеру для реалізації різним споживачам, вартість капітального виробництва для непромислових господарств свого підприємства, робіт, пов’язаних з освоєнням нової техніки, тара, що не входить в оптову ціну виробу.

Обсяг товарної продукції (ТП) визначають за формулою:

де Ni – випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях;

Ці – оптова ціна одиниці виробу і-го виду, грн.;

n – кількість видів продукції, що виготовляє підприємство;

Р – вартість робіт і послуг на сторону, грн.

2. Валова продукцію (ВП) - вся продукція у вартісному вираженні незалежно від ступеня її готовності і визначається за формулою:

ВП = ТП + (НЗВп - НЗВк) + (іп - ік), грн,

де НЗВп, НЗВк - відповідно вартість залишків незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду, грн.;

іп і ік - вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

3. Реалізована продукція (РП) - це продукція, відвантажена покупцеві і за яку надійшли кошти на рахунок підприємства постачальника або мають надійти у визначений домовленістю (угодою) термін. Реалізовану продукцію обчислюються за формулою:

РП = ТП + (Гп - Гк) + (Вп - Вк),грн.

де Гп, Гк- залишки готової продукції на складі відповідно на початок і на кінець планового періоду, грн.;

Вп, Вк - залишки відвантаженої продукції, за яку термін оплати не настав, і продукції на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

4. Величина незавершеного виробництва у вартісному виразі (НЗВ) визначається:

де N - кількість виробів в натуральних одиницях;

С - собівартість одного виробу, грн.

Тц - тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів;

Кнз - коефіцієнт наростання затрат при виготовленні виробу.;

Д – кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

або де М - сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн., С’ - собівартість одного виробу без матеріальних витрат, грн., Со - одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції, грн.,

Сn - поточні витрати на виготовлення продукції, грн.

5. Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках (N) може бути обчислений виходячи із величини матеріальних ресурсів, поставлених підприємству в плановому році (М_заг), і норми витрат цього виду ресурсу на одиницю продукції q:

,натур.один.

Завдання 1.

Обчислити показники обсягу виробництва і реалізації продукції підприємством за даними таблиці:

Показники	Вариант
	1	2	3	4		5		6	7	8	9	10
1.Обсяг виробництва, шт.	5000	6000	6500	7000		5500		6700	5520	6990	6000	6000
2.Гуртова ціна виробу, грн.	1200	1250	1400	1350		1229		1099	1265	1320	1345	1200
3.Обсяг незавершеного виробництва, грн.
На початок року	52300	51270	49980		54700		618000	57500	560900	54000	55000	50000
На кінець року	37900	36900	37050		362330		35888000	34520	36033	32020	30003	35350
4.Собівартість одного виробу, грн.	1000	1200	1050		1250		1230	1005	1020	1220	1100	1100
5.Тривалість виробничого циклу, днів	12	11	10		10		9	9	12	10	11	8
б. Приріст залишків готової продукції на складах за рік, шт.	60	61	62		63		64	65	66	67	68	69
7. Коефіцієнт наростання затрат	0.62	0 62	0.62		0.62		0.62	0.62	0.62	0.62	0.62	0.62
8.Кількість робочих днів в році	230	231	230		232		230	233	230	234	230	235

Завдання 2.

Обчислити виконання плану по обсягу виробництва і асортименту продукції на основі даних таблиці:

Виріб	Випуск продукції, тис.грн.
	1		2		3		4		5		6		7		8		9		10
	план	факт	план	факт	план	факт	план	Факт	план	факт	план	факт	план	факт	план	факт	план	факт	план	факт
М	100	106	150	162	100	170	111	148	120	168	1350	156	122	152	153	188	144	175	153	168
Н	84	162	100	150	86	167	99	120	101	142	88	162	99	145	99	126	89	156	121	166
К	305	210	408	310	305	320	398	225	420	169	320	290	269	205	368	202	298	177	400	260
0	500	425	600	450	550	426	620	430	520	305	602	350	555	425	777	575	485	352	522	406

Завдання 3.

Обґрунтувати виробничу програму малого підприємства з виробництва металовиробів з точки зору забезпеченості металом (мп), якщо на плановий період підприємством укладено договори на

Показники	Варіант
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Поставка металу, в обсязі ,т.	8	9	8	7,5	9,3	10	10,1	9,3	8,9	8
Середня вага виробу, кг.	0,85	0,55	0,56	0,88	0,85	0,89	0,75	0,87	0,59	0,76
Коефіцієнт використання металу	0,72	0,72	0,72	0,72	0,72	0,72	0,72	0,72	0,72	0,72
Відходи металу, які можуть повторно використовуватися у виробництві. %	30	40	35	30	35	40	40	30	40	35
На плановий період МП має доставити споживачам металовиробів, шт	7500	8000	7500	8000	8500	8500	9000	8500	7500	7500

Питання для перевірки ступеню засвоєння студентом матеріалу:

• Яким чином розраховується обсяг продукції у вартісному вираженні за наступними показниками: валової, товарної, чистої, готової та реалізованої продукції?

• Як обґрунтувати виробничу програму підприємства?

Практична робота № 2.

Тема: «Розрахунок виробничих потужностей та оцінка ефективності їх використання».

Мета роботи: навчитися визначати виробничу потужність устаткування цеху машинобудівного підприємства, розраховувати виробничу потужність ткацької фабрики та ефективності їх використання.

Питання для перевірки ступеню підготовленості студентів до роботи:

• Чим можливе обґрунтування виробничої програми підприємства?

• Що таке виробнича потужність підприємства?

• Процес формування та використання виробничої потужності від яких факторів залежить?

• Який показник виробнича потужність підприємства?

• Як визначати виробничу потужність у натуральному або умовно-натуральному вимірнику?

• Як визначається виробнича потужність виробничих підрозділів?

• Що є складовою частиною річного плану підприємства в матеріальних ресурсах?

• Як поділять виробничі запаси?

• Як визначити розмір перехідного запасу?

Методичні вказівки по виконанню практичної роботи

1. Ефективний річний фонд робочого часу устаткування:

де n к – кількість календарних днів за рік, що розглядається. Приймемо n к = 365 днів/рік.

n с.в. – кількість святкових і вихідних днів за рік , що планується;

n зм – кількість змін роботи на добу = 2 зм/добу.

Тзм – тривалість однієї зміни, год./змін. = 8 год./зм.

- регламентовані простої (перерви) в роботі обладнання, що становлять 7% режимного фонду часу

2. Виробнича потужність окремої групи обладнання механічного цеху(потужність групи шліфувальних верстатів, стругальних верстатів, для револьверних верстатів):

де m i – кількість одиниць однотипного устаткування (верстатів) і-го найменування в групі, що розглядається, од.;

t i – трудомісткість оброблення одиниці продукції на цьому устаткуванні (верстатах), год.

3.Середньорічна кількість ткацьких верстатів ткацької фабрики:

Де Твв – кількість місяців роботи встановлених (уведених) одиниць устаткування (верстатів);

Т вив – кількість місяців, протягом яких не працювало виведене з експлуатації устаткування;

4. Максимальний ефективний річний фонд робочого часу для устаткування:

n p – кількість робочих днів на рік = 260 днів;

- плановий відсоток регламентованих перерв, 5%

5. Проектна потужність ткацької фабрики за умови максимального використання її ефективного річного фонду робочого часу устаткування:

- годинна (паспортна) продуктивність одного верстата = 4 м тканини за годину.

6. Середній за рік коефіцієнт використання робочої потужності ткацьких верстатів:

Завдання № 1.

В механічному цеху машинобудівного підприємства є три групи верстатів.

Необхідно визначити виробничу потужність цеху за окремими групами верстатів.

Позначення вихідних даних		Одиниця вимірювання	Варіант вихідних даних
			1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
Кількість верстатів	m шл.	Од.	10	9	6	7	6	7	8	9	7	6
	m стр.	Од.	8	7	5	6	7	6	9	10	17	8
	m рев.	Од.	7	9	8	9	6	12	14	7	6	18
Час обробки однієї деталі	t шл.	Год	0,5	0,5	0,6	0,6	1,5	1,5	2,4	2,4	1,6	1,6
	t стр.	Год.	2	1,5	1,5	1,7	1,7	1,4	1,4	1,1	1,1	1,6
	t рев.	Год.	1	2	1	2	3	1	2	1	2	2
n с.в.		дні	105	105	112	112	118	118	106	106	109	109

Завдання № 2.

Визначити середню виробничу потужність фабрики з випуску тканини за рік і середній коефіцієнт використання цієї потужності.

Позначення вихідних даних		Одиниця вимірювання	Варіант вихідних даних
			1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
m вх.		Од.	210	210	260	260	310	310	320	320	270	270
m вв.		Од	30	40	50	45	35	25	15	16	15	14
m вив.		Од.	38	60	65	49	70	35	25	40	27	38
Дата	Уведення	Тис. Грн..	1 травня					1 вересня
	виведення	Тис. Грн.	1 липня					1 жовтня
В пр		Млн. м	2,5	2,3	2,8	3,5	3,4	3,4	3,2	4,2	4,2	4,2

Питання для перевірки ступеню засвоєння студентом матеріалу:

• Як визначати ефективний річний фонд робочого часу устаткування?

• Як розраховувати виробничу потужність окремим групам обладнання механічного цеху?

• Як розраховувати середньорічну кількість верстатів, використовуючи введене та виведене обладнання?

• Як визначати проектну потужність, використовуючи максимально ефективний річний фонд робочого часу обладнання?

Практична робота № 3.

Тема: Забезпечення виробництва технологічним оснащенням та інструментом.

Мета роботи: навчитися визначати потреби в різальному інструменті для виконання виробничої програми при серійному й одиничному типах виробництва, визначати експлуатаційний та обліковий фонди оснащення (інструменту) цеху.

Питання для перевірки ступеню підготовленості студентів до роботи:

• Які основні напрями вдосконалення інструментального господарства підприємства?

• У чому полягає сутність і завдання ремонтно-профілактичного обслуговування на підприємстві?

• Що таке норма зносу фрез?

Методичні вказівки по виконанню практичної роботи

1. Норма зносу фрези (машинний час роботи інструменту до повного зношування)становить:

де L – максимальна величина допустимого сточування різальної кромки фрези, мм;

l – середня товщина шару, що сточується інструментом між двома заточеннями, мм;

t ст. – тривалість стадії роботи інструменту між двома заточуваннями, годин;

2. Потреба дільниці у фрезах для виконування річної програми:

де Т заг. – трудомісткість річної програми дільниці, нормо-годин;

k м – питома вага машинного часу в нормі;

k в.ф. – коефіцієнт використання фрез;

k – коефіцієнт передчасного виходу інструменту з ладу, k = 0,05

3. Кількість інструменту на робочих місцях:

де t1 – період доставки інструменту на робочі місця, год;

t2 – період знімання інструменту, год;

n – кількість інструменту одного виду, що одночасно використовується на всіх робочих місцях цеху, од.

m – кількість металорізальних верстатів, одиниць;

k стр.- коефіцієнт страхового запасу інструменту на робочих місцях і в інструментально-роздавальній коморі (ІРК) - k стр. = 0,1;

4. Період доставки інструменту на робочі місця, год.:

t1 = 2Tзм * nзм

де Тзм – тривалість однієї зміни, год./змін. = 8 год./зм.

n зм – кількість змін роботи на добу = 2 зм.

5. Період знімання інструменту, год;

t2 = Тзм./2

6. Кількість інструменту одного виду, що одночасно використовується на всіх робочих місцях цеху, од.

n = m * i

де i – кількість різців на кожному робочому місці, одиниць;

7. Кількість інструменту в заточуванні та ремонті:

де t3 – період однієї стадії заточування інструменту, год;

8. Експлуатаційний фонд інструменту цеху:

h експ. = h р.м. + h з.р.

9. Запас інструменту в інструментально-роздавальній коморі (ІРК):

h ІРК = Р ден. * t ІРК *(1 + k стр.)

де Р ден – середньодобова потреба цеху в інструменті для виконання запланованої виробничої програми;

t ІРК - період часу (кількість днів), в який здійснюється доставка інструменту в ІРК із центрального інструментального вкладу, днів;

10. Середньодобова потреба цеху в інструменті для виконання запланованої виробничої програми

Р ден. = h о.р./ 365

11. Обліковий фонд інструменту цеху:

h обл. = h експ. + h ІРК

Завдання № 1.

Визначити потребу у фрезах на річну програму в умовах одиничного виробництва для дільниці вертикально-фрезерних верстатів, якщо:

Позначення вихідних даних	Одиниця вимірювання	Варіант вихідних даних
		1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
1. Максимальна величина допустимого сточування різальної кромки фрези, L	мм	2	2,5	3	2,7	2,2	3,5	4	2,6	3,7	2,4
2. Середня товщина шару, що сточується інструментом між двома заточеннями, l	мм	0,2	0,3	0,2	0,15	0,11	0,35	0,5	0,2	0,15	0,15
3. Тривалість стадії роботи інструменту між двома заточуваннями, tст	Год.	2	1	1,5	3	2	1	2,5	1,5	1	2
4. Трудомісткість річної програми дільниці, Т заг.	Нормо-годин	400	450	500	380	390	420	510	460	390	440
5. Питома вага машинного часу в нормі, k м		0,6	0,7	0,6	0,5	0,4	0,7	0,6	0,5	0,3	0,7
6. Коефіцієнт використання фрез, k в.ф.		0,2	0,2	0,3	0,6	0,5	0,4	0,5	0,6	0,4	0,5

Завдання № 2.

Розрахувати експлуатаційний (h експ. ) та обліковий (h обл.) фонди інструменту цеху.

Позначення вихідних даних	Одиниця вимірювання	Варіант вихідних даних
		1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
1. Кількість металорізальних верстатів, m	верстатів	25	30	35	28	24	27	42	41	33	32
2. Кількість різців на кожному робочому місці, i	різців	4	6	5	3	2	6	4	7	10	2
3. Виконання річної виробничої програми цеха, hо.в.	Тис. ризців	40	45	55	57	59	62	65	75	80	27
4. Період часу (кількість днів), в який здійснюється доставка інструменту в ІРК із центрального інструментального вкладу, t ІРК	діб	20	25	15	30	15	30	20	22	10	15
5. Період доставки інструменту на робочі місця, t1	1 раз на добу	2	3	2	3	2	3	2	3	2	3
6. Період знімання інструменту, t2	1 раз за зміну	2	4	1	2	4	2	3	2	4	2
7. Період однієї стадії заточування інструменту, t2	змін.	4	3	2	4	2	5	4	3	2	2

Питання для перевірки ступеню засвоєння студентом матеріалу:

• Як розрахувати норму зносу фрези, враховуючи середню товщину шару, що сточується інструментом між двома заточеннями; тривалість стадії роботи інструменту між двома заточуваннями;

• Як обчислити потребу дільниці у фрезах для виконування річної програми;

• Як визначається експлуатаційний фонд інструменту цеху та запас інструменту в інструментально-роздавальній коморі (ІРК):

Практична робота № 4.

Тема: Транспортне обслуговування і організація роботи складського господарства.

Мета роботи: навчитися визначати потрібну кількість транспортних засобів та масу вантажів, яку перевозить кожен із застосованих видів транспорту, а також їх продуктивність; визначати час, що витрачається на виконування одного циклу крана, та їх годинну продуктивність; визначати потребу підприємства в матеріалі заданого виду на річну програму та максимальну величину його запасу на складі.

Питання для перевірки ступеню підготовленості студентів до роботи:

• Дайте характеристику зовнішнього та внутрішнього транспорту підприємства і назвіть функції, які він виконує;

• Як підрахувати необхідну кількість транспортних засобів одного виду на плановий період для заданого маршруту?

• Яким чином організована робота складського господарства?

• Назвіть напрями вдосконалення складського господарства.

Методичні вказівки по виконанню практичної роботи

1. Ефективний фонд часу роботи автокару при однозмінній роботі за місяць:

Те = пр.д. * Тзм

де пр.д. – кількість робочих днів на місяць = 22 роб.дні.;

Тзм – тривалість однієї зміни, год./змін. = 8 год./зм.

2. Необхідна кількість автокарів на плановий місяць:

де Q ак – місячний обсяг вантажоперевезень автокарів;

Т ак/т.ц. – тривалість одного циклу вантажоперевезень для автокара, хвилин;

q ак – вантажопідйомність, тон;

k ак/в – середній коефіцієнт використання вантажопідйомності = 0,8;

n зм – кількість змін роботи на добу = 2 зм.

3. Кількість рейсів, здійснюваних одним автокаром за одну добу:

де k ак/в.ч – коефіцієнт використання добового фонду часу роботи автокара.

4. Маса вантажів, які перевозяться автокарами:

де Q міс/ак – місячний обсяг вантажоперевезень всіх автокарів, тон;

k ак/н.п. – коефіцієнт, що враховує нерівномірність вантажоперевезень автокарами (k ак/н.п. = 1)

5. Продуктивність одного автокара за один рейс:

За аналогією виконуються розрахунки для автомобільного транспорту.

6. Час виконання одного транспортного рейсу крана:

де L – відстань, на яку транспортується кожна деталь за допомогою електромостового крана, м;

V ср. – середня горизонтальна швидкість руху крана, м./хв..

W н.р. – кількість операцій, що виконується при навантаженні та розвантаженні;

tоп – тривалість (час) операцій, хвилин;

6. Необхідна кількість електрокранів:

де Nдоб – добова програма випуску деталей для механічної дільниці, одиниць;

k пл..р./втр.ч. – плановий ремонт крану ,%;

8. Годинна продуктивність крана, визначається відповідно до умови, що годинна кількість рейсів дорівнює кількості деталей, які транспортуються за одну годину:

9. Потреба підприємства в матеріалах на річну програму:

Q = Hв *N – Q ск.

де Hв – норма витрат матеріалу на один виріб, кг/виріб;

N – виробнича програма на рік, виробів;

Q ск. – залишки матеріалів на складі на початок року, тон;

10. Середні однодобові витрати матеріалу:

де n – планова кількість календарних діб для складу на один рік, n = 360 діб.

11. Максимальний запас матеріалу на складі:

Q maх/ск. = q * Д * (1 + k стр.) * k н.в.

де k срт. – коефіцієнт, що враховує страховий запас матеріалу на непередбачені затримки в постачанні, k срт. = 1,4;

k н.в. – коефіцієнт, що враховує нерівномірності використання матеріалів на підприємстві (за часом), приймемо k н.в. = 1,1.

Завдання № 1.

Визначити потрібну кількість транспортних засобів (автомашин та автокарів), кількість рейсів на добу та масу вантажів, яку перевозить кожен із застосованих видів транспорту, а також їх продуктивність.

Позначення вихідних даних	Одиниця вимірювання	Варіант вихідних даних
		1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
1. Місячний обсяг вантажоперевезень: - автокарів	тон	13000	13200	14000	14500	15000	15150	13150	12000	12550	14900
- автокарів разом з автомашинами	тон	37200	47200	31900	33650	32000	39800	41500	35900	37800	39500
q ак	тон	1,6	1,5	2	1,6	1,7	2	1,6	2	1,5	1,7
Т ак/т.ц.	хв	20	25	30	35	32	34	33	31	22	28
q ам	тон	4	4,5	5	4,5	4	3,5	4	6	4	5
Т ам/т.ц.	хв.	16	24	28	27	21	20	25	30	24	26

Завдання № 2.

Визначити час, що витрачається на виконання одного циклу (рейсу) крана, кількість електрокранів та їх годинну продуктивність, якщо відомі наступні дані:

Позначення вихідних даних	Одиниця вимірювання	Варіант вихідних даних
		1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
1. Добова програма випуску деталей для механічної дільниці (Nдоб)	одиниць	130	150	140	145	159	151	100	120	125	140
2. Відстань, на яку транспортується кожна деталь електромостового крана (L)	м	72	71	73	74	75	76	77	78	79	80
3. Середня горизонтальна швидкість руху крана (Vср.)	м/хв.	40	41	42	43	44	45	46	47	48	49
4. Маса деталі	кг	20	25	30	35	32	34	33	31	22	28
5. кількість операцій, що виконується при навантаженні і розвантаженні крана (W н.р.)	штук	4	5	5	5	4	5	4	6	4	5
6. Час тривалості операції (t оп.)	Хв.	3	4	5	6	7	3	4	5	6	7
7. Плановий ремонт крана	%	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24

Завдання № 3.

Визначити потребу підприємства в матеріалі заданого виду на річну програму та максимальну величину його запасу на складі:

Позначення вихідних даних	Одиниця вимірювання	Варіант вихідних даних
		1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
1. Виробнича програма на рік (N)	тис. виробів	130	150	140	145	159	151	100	1200	125	140
2. Норма витрат матеріалу на один виріб Nв.	кг/виріб.	20	21	23	24	25	26	25	26	21	22
3. Залишки матеріалу на складі на початок року (Q ск.)	тон.	100	110	120	130	140	145	146	147	148	149
4. Норма запасу матеріалу на складі	діб	20	25	30	35	32	34	33	31	22	28

Питання для перевірки ступеню засвоєння студентом матеріалу:

• Як визначати потрібну кількість транспортних засобів та масу вантажів, яку перевозить кожен із застосованих видів транспорту;

• Як визначати продуктивність транспортних засобів;

• Як визначати час, що витрачається на виконування одного циклу крана, та їх годинну продуктивність;

• Як визначати потребу підприємства в матеріалі заданого виду на річну програму та максимальну величину його запасу на складі.

Практична робота № 5.

Тема: Системи оплати праці.

Мета роботи: примінити на практиці розрахунки колективного заробітку робітників, а також окремих робітників при погодинній та відрядній формі оплати праці; визначати розміри доплат та премій.

Питання для перевірки ступеню підготовленості студентів до роботи:

• Які існують основні засоби формування основної заробітної плати;

• Що є основними елементами тарифної системи оплати праці;

• З чим зв”язний безтарифний спосіб заробітної плати;

• В чому різниця погодинної і відрядної оплати праці;

• Чим регулюється оплата праці на підприємстві в Україні;

• Що відноситься до витрат на основну, додаткову оплати праці;

• Що входить до компенсаційних та стимулюючих виплат;

• Що таке фонд заробітної плати;