- •Методичні вказівки
- •Діяльності підприємства»
- •План практичних занять.
- •Методичні вказівки до виконання практичної роботи:
- •Завдання 1.
- •Методичні вказівки до виконання практичної роботи:
- •Завдання № 1.
- •Завдання № 2.
- •Завдання № 3.
- •Завдання № 4.
- •Завдання № 5.
- •Методичні вказівки до виконання практичної роботи:
- •Завдання № 1.
- •Завдання № 2.
- •Завдання № 3.
- •Методичні вказівки по виконанню практичної роботи:
- •Завдання № 1.
- •Завдання № 2.
- •Завдання № 3.
- •Методичні вказівки до виконання практичної роботи:
- •Завдання № 1.
- •Завдання № 2.
- •Завдання № 3.
- •Завдання № 1.
- •Завдання № 2.
- •1.Оцінка фінансової стійкості та платоспроможності підприємства:
- •Методичні вказівки по виконанню практичної роботи:
1.Оцінка фінансової стійкості та платоспроможності підприємства:
- Коефіцієнт автономії:
де Кв – власний капітал підприємства;
Кб – всього за балансом підприємства на звітну дату;
Якщо значення k а≥0,5, означає, що всі зобов’язання підприємства можуть біти покриті власними засобами. Збільшення цього коефіцієнту означає про ріст фінансової незалежності підприємства, зниженні ризику фінансових труднощів в майбутніх періодах.
Коефіцієнт забезпечення боргів:
Де Кб.з. – боргові зобов’язання (залучений капітал).
Норма – це ситуація, коли k з.в. ≥1.
коефіцієнт загальної ліквідності:
де Ко.а. – обернені активи підприємства (розділ ІІ активу балансу підприємства);
К к.з. – короткострокова заборгованість підприємства.
Низька платоспроможність підприємства, якщо К к.з. ≤2.
коефіцієнт термінової ліквідності:
де К т.л. – обернені активи високої )термінової) ліквідності, до яких належать обернені активи не включаючи товарно-матеріальні запаси;
К к.п. – короткострокові пасиви;
Якщо Кт.л. ≤1, то платоспроможність підприємства не висока.
коефіцієнт абсолютної ліквідності:
К а.л. – абсолютно ліквідні активи підприємства (гроші та їх еквіваленти).
Завдання № 1.
За нижченаведеними даними скласти баланс підприємства, розрахувати показники фінансово-економічної діяльності підприємства.
1. Статутний капітал, грн. 2. Додатковий капітал, грн. 3.Нематеріальні активи, грн.:
4. Незавершене будівництво, грн. 5. Довгострокові кредити, грн. 6. Кредиторська заборгованість за товари та послуги, грн. 7. Грошові кошти та їх еквіваленти, грн. 8. Інші необоротні активи, грн. 9. Отримані векселі, грн. 10. Інші поточні зобов’язання, грн. 11. Нерозподілений прибуток, грн. 12. Поточні фінансові інвестиції, грн. 13.Доходи майбутніх періодів, грн. 14. Основні засоби, грн.:
15. Резервний капітал |
8000 -
220
320 100
-
4000
2200
1300
-
4500
1700
400
11000
15000 4000 2000
|
16. Запаси: - виробничі запаси - незавершене виробництво - готова продукція 17. Дебіторська заборгованість за товари та послуги 18. Дебіторська заборгованість за розрахунками 19. Короткострокові кредити 20. Кредиторська заборгованість за розрахунками |
2200 3000 1500
2100
-
1520
1200 |
Практична робота № 12.
Тема: Види руху предметів праці в процесі виробництва.
Мета роботи: закріпити теоретичні знання про всі види руху предметів праці в процесі виробництва та примінити на практиці теоретичні знання, навчитися створювати графіки з усіх видів руху предметів праці.
Методичні вказівки до виконання практичної роботи:
Послідовне поєднання операцій полягає в тім, що наступна операція починається тільки після закінчення обробки всіх предметів партії на попередній операції. Партія предметів передається з операції на операцію повністю.
Тривалість обробки партії деталей при послідовному виді поєднання операцій визначається так:
Т пос. = n (t шт.1 + t шт.2 + t шт.3 + t шт.4 + t шт.5 + … +t шт.n)
де n – кількість деталей в партії, шт.;
t шт.1,..., t шт.n – норми часу по операціям технологічного процесу;
Формула для визначення обробки партії при послідовному виді руху буде мати наступний вигляд:, хвилин:
,
де m – кількість операцій технологічного процесу.
Послідовне поєднання операцій є досить простим за своєю організацією, полегшує оперативне планування та облік. Але воно потребує тривалого циклу, бо кожний предмет лежить, чекаючи обробки своєї партії.
Паралельне поєднання операцій характеризується тим, що кожний предмет праці після закінчення попередньої операції відразу передається на наступну операцію й обробляється. Відтак предмети однієї партії виготовляються паралельно на всіх операціях. Не трудомісткі предмети можуть передаватися не поштучно, а транспортними (передаточними) партіями:
де t гол. – час обробки найбільш тривалої операції.
3. Паралельно-послідовне поєднання операцій, яке ще називаються змішаним, відрізняється тим, що обробка предметів праці на наступній операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній, але за умови, щоб партія оброблялась на кожній операції безперервно.
За паралельно-послідовного поєднання операцій технологічний цикл триваліший від циклу за паралельного і менший ніж цикл за послідовного поєднання операцій.
При використанні паралельно-послідовного способу може зустрічатися два види поєднання операцій:
1) Час обробки однієї деталі на наступній операції більш, ніж на попередній, наприклад t шт.3 менш за t шт.4 . В такому випадку передавати першу деталь можна одразу після її обробки на попередній операції. При постройці графіка при передачі деталей з коротшій операції на більш тривалу від кінця обробки першої деталі слід опустити перпендикуляр та вправо від нього відкласти час обробки всіх деталей партії;
2) Час обробки однієї деталі на наступній операції менш ніж на попередній, наприклад t шт.1 більш за t шт.2 . В цьому випадку не можна передавати першу деталь на наступну операцію одразу після її обробки на попередній операції, тому що буде мати місце простій. Щоб запобігти цьому необхідно накопити необхідний запас деталей.
Величину запасу та час, коли можна починати передачу першої деталі на наступну операцію, шукають так: від кінця часу обробки останньої деталі на попередній операції необхідно опустити перпендикуляр, вправо від перпендикуляра відкласти час обробки однієї останньої деталі, а вліво – час обробки деталей партії, що залишилися.
Технологічний цикл за паралельно-послідовним поєднанням операцій коротший за цикл послідовного поєднання на час паралельного виконання суміжних операцій:
де
- сума часу більших операцій;
- сума
часу менших операцій.
Більшою вважається операція, яка в технологічному процесі знаходиться між двома по часу меншими операціями. Меншою вважається така операція, яка в технологічному процесі стоїть між двома по часу більшими операціями. Якщо операція знаходиться, з одного боку, між більшою по часу операцією, а з другого – меншою, то вона буде вважатися ні більшою, ані меншою.
Завдання № 1.
Розрахувати три варіанти поєднання види руху предметів праці в процесі виробництва (послідовний, паралельний, послідовно-паралельний). Графічно зобразити три варіанти поєднання види руху предметів праці в процесі виробництва (послідовний, паралельний, послідовно-паралельний). Виявити, який вид руху предметів праці в процесі виробництва: послідовний, паралельний, чи послідовно-паралельний найефективніший і чому.
Показники |
1 вар-т |
2 вар-т |
3 вар-т |
4 вар-т |
5 вар-т |
6 вар-т |
7 вар-т |
8 вар-т |
9 вар-т |
10 вар-т |
1. Кількість операцій |
6 |
5 |
4 |
4 |
5 |
6 |
7 |
7 |
5 |
6 |
2. Кількість хвилин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t шт.1 |
6 |
5 |
4 |
6 |
4,5 |
5 |
6 |
5 |
6 |
5 |
t шт.2 |
3,5 |
2,5 |
2,5 |
5 |
2,5 |
2,5 |
3,5 |
2,5 |
4,5 |
3,5 |
t шт.3 |
1,5 |
1 |
1,5 |
2,5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1 |
t шт.4 |
3,5 |
2,5 |
4 |
1 |
2,5 |
5 |
3,5 |
2,5 |
3,5 |
2,5 |
t шт.5 |
6 |
5 |
|
|
5 |
3 |
6 |
2,5 |
5 |
5 |
t шт.6 |
3,5 |
|
|
|
|
4 |
1 |
5 |
|
3,5 |
t шт.7 |
|
|
|
|
|
|
3,5 |
2,5 |
|
|
3. Кількість деталей в партії |
4 |
5 |
6 |
6 |
5 |
4 |
4 |
4 |
5 |
5 |
Практична робота № 13.
Тема: Організація виробничого процесу в часі. Проектування виробничого циклу простого процесу.
Мета роботи: навчитися розраховувати технологічний цикл простого процесу при різних формах організації обробки партії однотипних деталей.
Методичні вказівки по виконанню практичної роботи
1.Послідовне поєднання операцій полягає в тім, що наступна операція починається тільки після закінчення обробки всіх предметів партії на попередній операції. Партія предметів передається з операції на операцію повністю.
Тривалість обробки партії деталей при послідовному виді поєднання операцій визначається так:
де n – кількість деталей в партії, шт.;
t шт.1,..., t шт.n – норми часу по операціям технологічного процесу;
Формула для визначення обробки партії при послідовному виді руху буде мати наступний вигляд:, хвилин:
,
де n – загальна кількість однотипних деталей, що підлягають обробці, шт.;
m – кількість операцій технологічного процесу.
Послідовне поєднання операцій є досить простим за своєю організацією, полегшує оперативне планування та облік. Але воно потребує тривалого циклу, бо кожний предмет лежить, чекаючи обробки своєї партії.
Паралельне поєднання операцій характеризується тим, що кожний предмет праці після закінчення попередньої операції відразу передається на наступну операцію й обробляється. Відтак предмети однієї партії виготовляються паралельно на всіх операціях. Не трудомісткі предмети можуть передаватися не поштучно, а транспортними (передаточними) партіями:
де t гол. – час обробки найбільш тривалої операції.
3. Паралельно-послідовне поєднання операцій, яке ще називаються змішаним, відрізняється тим, що обробка предметів праці на наступній операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній, але за умови, щоб партія оброблялась на кожній операції безперервно.
За паралельно-послідовного поєднання операцій технологічний цикл триваліший від циклу за паралельного і менший ніж цикл за послідовного поєднання операцій.
При використанні паралельно-послідовного способу може зустрічатися два види поєднання операцій:
1) Час обробки однієї деталі на наступній операції більш, ніж на попередній, наприклад t шт.3 менш за t шт.4 . В такому випадку передавати першу деталь можна одразу після її обробки на попередній операції. При постройці графіка при передачі деталей з коротшій операції на більш тривалу від кінця обробки першої деталі слід опустити перпендикуляр та вправо від нього відкласти час обробки всіх деталей партії;
2) Час обробки однієї деталі на наступній операції менш ніж на попередній, наприклад t шт.1 більш за t шт.2 . В цьому випадку не можна передавати першу деталь на наступну операцію одразу після її обробки на попередній операції, тому що буде мати місце простій. Щоб запобігти цьому необхідно накопити необхідний запас деталей.
Величину запасу та час, коли можна починати передачу першої деталі на наступну операцію, шукають так: від кінця часу обробки останньої деталі на попередній операції необхідно опустити перпендикуляр, вправо від перпендикуляра відкласти час обробки однієї останньої деталі, а вліво – час обробки деталей партії, що залишилися.
Технологічний цикл за паралельно-послідовним поєднанням операцій коротший за цикл послідовного поєднання на час паралельного виконання суміжних операцій:
де - сума часу більших операцій;
- сума часу менших операцій.
Більшою вважається операція, яка в технологічному процесі знаходиться між двома по часу меншими операціями. Меншою вважається така операція, яка в технологічному процесі стоїть між двома по часу більшими операціями. Якщо операція знаходиться, з одного боку, між більшою по часу операцією, а з другого – меншою, то вона буде вважатися ні більшою, ані меншою.
Завдання № 1.
Визначити тривалість технологічного циклу при послідовній, паралельній, та паралельно-послідовній формах організації обробки деталей різних операціях, а також побудувати лінійні графіки виконання цих процесів при наступних даних:
Показники |
1 вар-т |
2 вар-т |
3 вар-т |
4 вар-т |
5 вар-т |
6 вар-т |
7 вар-т |
8 вар-т |
9 вар-т |
10 вар-т |
1. Кількість деталей, що підлягають обробці |
10 |
6 |
7 |
8 |
7 |
5 |
6 |
8 |
9 |
6 |
2. Кількість хвилин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t шт.1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
4 |
4 |
12 |
4 |
4 |
t шт.2 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
8 |
8 |
4 |
2 |
8 |
t шт.3 |
6 |
4 |
6 |
4 |
8 |
6 |
16 |
6 |
6 |
8 |
3. Розмір транспортної партії |
2 |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
2 |
2 |
3 |
2 |
Примітка. Технологічний процес охоплює 3 операції, кожна з яких виконується на 1 робочому місці.
Практична робота № 14.
Тема: Методи організації виробництва і основні розрахунки при організації потокової лінії.
Мета роботи: закріпити теоретичні знання на практичних завданнях. Навчитися розраховувати розмір такту потокової лінії, ступінь загрузки робочих місць, довжину конвеєрної стрічки, час виконання збірки конвеєрів при неперервному та перервному русі. Графічно зображати конвеєрну стрічку.
Методичні вказівки до виконання практичної роботи:
Такт потокової лінії, який показує кількість часу, необхідну для випуску одиниці виробу:
r = Др * Fc * S*K / N річ
де r – такт потокової лінії;
Др - кількість робочих днів на рік;
Fc - фонд робочої сили з урахуванням перерв для внутрішньо змінного відпочинку, хвилин;
S - кількість робочих місць;
K - коефіцієнт корисного використання устаткування лінії, дорівнює 0,9;
N річ - річний випуск, штук;
Розрахункове число робочих місць (С р ) для виконання кожної операції:
С р = t шт. / r
3. Загальний час виконання збірки виробів на конвеєрі:
а) при неперервному русі конвеєра:
Т зб. = С р * r
б) при перервному русі конвеєра:
Т зб. = С р * r + t п * (С р - 1)
де t п – час на переміщення збираємого виробу від однієї операції до іншої;
Довжина конвеєрної стрічки:
L кон.= 2 L бар.+ π D
де L бар.- відстань між осями барабанів натяжної і привідної станцій (дві відстані потому, що конвеєрна стрічка замкнута);
D – діаметр барабанів, звичайно дорівнює 0,5 м;
Потрібна кількість робітників:
де Ср1,Ср2,Ср3 – відповідна кількість верстатів на операціях, штук
Завдання № 1.
Розрахувати розмір такту потокової лінії, якщо:
Показники |
1 вар-т |
2 вар-т |
3 вар-т |
4 вар-т |
5 вар-т |
6 вар-т |
7 вар-т |
8 вар-т |
9 вар-т |
10 вар-т |
1. Річний обсяг виробництва, тис. штук. |
400 |
500 |
560 |
550 |
700 |
900 |
390 |
420 |
590 |
470 |
2. Кількість календарних днів |
365 |
365 |
365 |
365 |
365 |
365 |
365 |
365 |
365 |
365 |
3. З них святкові дні та вихідні, днів |
100 |
101 |
102 |
103 |
104 |
105 |
106 |
107 |
105 |
106 |
4. Щорічна тривалість робочої відпустки |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
22 |
5. Неявки з непрацездатності, днів |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
2 |
4 |
3 |
2 |
6. Пропуски з поважної причини |
2 |
- |
1 |
- |
2 |
- |
1 |
1 |
- |
2 |
7. Перерви внутрі зміни для відпочинку, хвилин |
15 |
15 |
20 |
15 |
20 |
22 |
16 |
17 |
18 |
20 |
8. Кількість робочих змін |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Завдання № 2.
Визначити потрібну кількість верстатів на операціях та потрібну кількість працівників, якщо:
Показники |
1 вар-т |
2 вар-т |
3 вар-т |
4 вар-т |
5 вар-т |
6 вар-т |
7 вар-т |
8 вар-т |
9 вар-т |
10 вар-т |
1. Такт потокової лінії, хвилин |
0,5 |
0,6 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,4 |
0,5 |
2. Час операцій складає: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t шт. 1 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
1,2 |
1,8 |
1,9 |
1,4 |
t шт. 2 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
0,45 |
0,5 |
0,8 |
0,4 |
t шт. 3 |
0,9 |
1,4 |
1,0 |
0,9 |
1,2 |
1,1 |
1,25 |
1,4 |
1,6 |
1,3 |
t шт. 4 |
|
0,9 |
0,9 |
|
1,0 |
|
0,9 |
|
0,9 |
|
3. Кількість змін, в які лінія працює |
2 |
3 |
2 |
2 |
3 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
4. Втрати часу, що плануються на відпустку й невиходи за поважними причинами, % |
10 |
15 |
20 |
10 |
15 |
20 |
10 |
15 |
20 |
10 |
5. На останній операції один працівник буде обслуговувати, кількість верстатів |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
Завдання № 3.
Визначити довжину конвеєрної стрічки (конвеєр проминає за довжиною верстатів) та графічно зобразити конвеєр за наступними даними:
Показники |
1 вар-т |
2 вар-т |
3 вар-т |
4 вар-т |
5 вар-т |
6 вар-т |
7 вар-т |
8 вар-т |
9 вар-т |
10 вар-т |
1. Кількість верстатів на стрічці, шт... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Довжина вер-статів, конвеєр проминає по дов-жині верстатів, м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Верстат № 1 |
2,2 |
2,3 |
2,2 |
2,45 |
2,4 |
2,5 |
2,35 |
2,3 |
2,4 |
2,52 |
Верстат № 2 |
2,2 |
2,3 |
2,2 |
2,45 |
2,4 |
2,5 |
2,35 |
2,3 |
2,4 |
2,52 |
Верстат № 3 |
1,8 |
1,5 |
1,42 |
1,6 |
1,55 |
1,3 |
1,67 |
1,8 |
1,5 |
1,5 |
Верстат № 4 |
1,8 |
1,5 |
1,42 |
1,6 |
1,55 |
1,3 |
1,67 |
1,72 |
1,5 |
1,6 |
Верстат № 5 |
1,8 |
1,5 |
1,42 |
1,6 |
1,5 |
1,8 |
1,8 |
1,72 |
1,8 |
1,6 |
Верстат № 6 |
|
1,85 |
1,8 |
1,7 |
1,5 |
|
1,8 |
1,72 |
1,8 |
1,8 |
Верстат № 7 |
|
|
1,8 |
1,7 |
|
|
1,6 |
|
|
1,8 |
Верстат № 8 |
|
|
|
1,85 |
|
|
1,6 |
|
|
|
3. Довжина між верстатами, м |
1,8 |
1,23 |
1,5 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1 |
1,52 |
1,4 |
1,7 |
4. Довжина від крайніх верстатів до осів барабана, м |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,8 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,9 |
0,5 |
5. Діаметр барабану, м |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Практична робота № 15.
Тема: Якість та конкурентоспроможність продукції підприємства.
Мета роботи: закріпити теоретичні знання на практиці. Навчитися аналізувати ступінь оновлення випуску продукції, розраховувати коефіцієнт сортності продукції, визначати річний економічний ефект у виробників та від виробництва товарів.
