Стаття 193. Відмова від апеляційної скарги, зміна апеляційної скарги під час апеляційного провадження

1. Ч.1 статті 193 надає особі, яка подала апеляційнускаргу, важливі диспозитивні права, тобто встановлені в законі можливості розпоряджатися своїми вимогами на свій розсуд. У даному випадку мова йде про вимоги, визначені в апеляційній скарзі. Першим з таких прав є право на відмову від апеляційної скарги. Відмовитись від апеляційної скарги можливо в будь-якій стадії апеляційного процесу, але не пізніш закінчення судових дебатів ст.152 КАС України.

2. Результатом прийняття адміністративним судом відмовивід апеляційної скарги є закриття апеляційного провадженняна підставі статті, що розглядається. Проте це можливе за існування двох обставин.По-перше, якщо постанова або ухвала судупершої інстанції не були оскаржені іншими особами крім тої,що відмовилась від апеляційної скарги. По-друге, у разі, коливідсутні заперечення інших осіб, які подали апеляційну скаргучи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку звідмовою від апеляційної скарги. Про закриття апеляційногопровадження суд апеляційної інстанції виносить ухвалу.

3.   Другим з диспозитивних прав особи, яка подала апеляційну скаргу, є право змінити скаргу. Це право може бути реалізоване в будь-який час до закінчення апеляційного розгляду адміністративної справи. Уявляється, що воно повинно бути оформлено у вигляді процесуального документа, який має від повідати вимогам ст. 187 КАС України. У випадку, коли особа, яка подала апеляційну скаргу, змінює її, суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення на апеляційну скаргу.

Стаття 194. Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін під час апеляційного провадження

1. Стаття передбачає право позивача на відмовувід адміністративного позову та право обох сторін на примирен­ня в ході апеляційного провадження. Як вже зазначалося, від­мовою від позову вважають одностороннє волевиявлення позивача, яке має на меті врегулювання спору та закінчення справи (ст. 112 КАС України), а під примиренням сторін мається на увазі їх двостороннє волевиявлення, спрямоване на врегулювання спору шляхом взаємних поступок (ст. 113 КАС України). Відмова позивача від позову та примирення сторін можливе у будь-який час до закінчення апе­ляційного розгляду. Уявляється, що відмова від адміністративного позову повинна бути викладена в адресованій суду письмо­вій заяві, яка приєднується до справи. Що ж стосується проце­суального оформлення примирення сторін, то якщо сторони дійшли висновку, що вони можуть врегулювати справу шляхом примирення, вони подають клопотання до суду, який зупиняє провадження у справі.

2. Про прийняття відмови від адміністративного позову судпостановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. Уявляється, що апеляційний суд може не прийняти відмови від адміністративного позову, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (див. ст.ст. 51 та 112 КАС України), а тому, постанов­ляючи ухвалу у даному випадку, суд апеляційної інстанції не зв'язаний із доводами, викладеними у відмові від адміністра­тивного позову.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про за­криття провадження у справі, у якій фіксуються умови прими­рення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси (ст. 113 КАС України).