
- •Література
- •303.Як поділяються оселедці солоні за вмістом солі:
- •304.Скільки солі міститься у середньосолоних оселедцях,%:
- •305.Які повинні бути солоні рибні товари за зовнішнім виглядом:
- •306.Яка причина виникнення в солених рибних товарах дефекту під назвою «зварювання риби»:
- •307.Вимоги пакування соленої риби в одиниці транспортної і споживчої тари:
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
з дисципліни «Комерційне товарознавство»
для незалежного дистанційного оцінювання знань студентів-випускників
зі спеціальності 5.03050702 «Комерційна діяльність»
у ВНЗ – І – ІІ рівня акредитації
Ключ для визначення правильних відповідей з дисципліни «Комерційне товарознавство»
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
1 |
3 |
2 |
2 |
3 |
1 |
4 |
3 |
5 |
3 |
6 |
1 |
7 |
3 |
8 |
1 2 |
9 |
2 |
10 |
2 |
11 |
4 |
12 |
3 |
13 |
4 |
14 |
4 |
15 |
2 |
16 |
3 |
17 |
4 |
18 |
1 |
19 |
3 |
20 |
2 |
21 |
1 |
22 |
1 |
23 |
4 |
24 |
3 |
25 |
2 |
26 |
3 |
27 |
4 |
28 |
1 |
29 |
2 |
30 |
2 |
31 |
3 |
32 |
3 |
33 |
1 |
34 |
4 |
35 |
2 |
36 |
1 |
37 |
3 |
38 |
3 |
39 |
1 |
40 |
2 |
41 |
4 |
42 |
3 |
43 |
1 |
44 |
3 |
45 |
1 |
46 |
2 |
47 |
1 3 |
48 |
4 |
49 |
2 1 |
50 |
1 |
51 |
2 |
52 |
1 3 |
53 |
2 |
54 |
1 ( і 3) |
55 |
1 |
56 |
2 |
57 |
3 2 |
58 |
3 |
59 |
1 |
60 |
3 |
61 |
3 |
62 |
4 |
63 |
2 |
64 |
4 --- |
65 |
2 |
66 |
4 |
67 |
3 |
68 |
2 |
69 |
3 |
70 |
3 |
71 |
4, 1, 2 |
72 |
2 |
73 |
1 |
74 |
3 |
75 |
2 |
76 |
3 |
77 |
2 |
78 |
3 |
79 |
3 |
80 |
1 |
81 |
2 |
82 |
2 |
83 |
1 |
84 |
4 |
85 |
2 |
86 |
3 |
87 |
3 |
88 |
1 |
89 |
1 |
90 |
2 |
91 |
4 |
92 |
4 |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
93 |
2 |
94 |
3 |
95 |
2 |
96 |
3 |
97 |
3 |
98 |
2 |
99 |
1 |
100 |
3 |
101 |
4 |
102 |
4 |
103 |
2 |
104 |
1 |
105 |
2 |
106 |
3 |
107 |
4 |
108 |
3 |
109 |
1 |
110 |
4 |
111 |
1 |
112 |
1 |
113 |
2 |
114 |
4 |
115 |
3 |
116 |
4 |
117 |
3 |
118 |
2 |
119 |
2 |
120 |
4 |
121 |
4 |
122 |
1 |
123 |
4 |
124 |
1 |
125 |
3 |
126 |
2 |
127 |
3 |
128 |
2 |
129 |
4 |
130 |
3 |
131 |
2 |
132 |
4 |
133 |
2 |
134 |
1 |
135 |
3 |
136 |
3 |
137 |
4 |
138 |
2 |
139 |
2 |
140 |
1 |
141 |
4 |
142 |
3 |
143 |
4 |
144 |
3 |
145 |
2 |
146 |
1 |
147 |
3 |
148 |
2 |
149 |
1 |
150 |
2 |
151 |
3 |
152 |
4 |
153 |
1 |
154 |
2 |
155 |
4 |
156 |
3 |
157 |
1 |
158 |
4 |
159 |
3 |
160 |
4 |
161 |
1 |
162 |
3 |
163 |
2 |
164 |
1 |
165 |
2 |
166 |
1 |
167 |
1 |
168 |
3 |
169 |
1 |
170 |
1 |
171 |
2 |
172 |
4 |
173 |
1 |
174 |
2 |
175 |
|
176 |
4 |
177 |
2 |
178 |
4 |
179 |
2 |
180 |
1 |
181 |
3 |
182 |
1 |
183 |
3 |
184 |
2 |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
185 |
1 |
186 |
3 |
187 |
2 |
188 |
3 |
189 |
2 |
190 |
1 |
191 |
2 |
192 |
3 |
193 |
2 |
194 |
4 |
195 |
2 |
196 |
2 |
197 |
4 |
198 |
4 |
199 |
2 |
200 |
1 |
201 |
3 |
202 |
2 |
203 |
3 |
204 |
3 |
205 |
4 |
206 |
3 |
207 |
2 |
208 |
3 |
209 |
1 |
210 |
2 |
211 |
2 |
212 |
3 |
213 |
1 |
214 |
4 |
215 |
3 |
216 |
1 |
217 |
2 |
218 |
3 |
219 |
3 |
220 |
3 4 |
221 |
3 |
222 |
2 |
223 |
3 |
224 |
4 |
225 |
1 |
226 |
2 |
227 |
3 |
228 |
1 |
229 |
1 |
230 |
2 |
231 |
4 |
232 |
3 |
233 |
3 |
234 |
2 |
235 |
4 |
236 |
3 |
237 |
3 |
238 |
2 |
239 |
1 |
240 |
2 |
241 |
4 |
242 |
1 |
243 |
4 |
244 |
1 |
245 |
2 |
246 |
3 |
247 |
4 |
248 |
2 |
249 |
3 |
250 |
1 |
251 |
1 |
252 |
4 |
253 |
3 |
254 |
4 |
255 |
3 |
256 |
1 |
257 |
3 |
258 |
2 |
259 |
3 |
260 |
4 |
261 |
4 |
262 |
3 |
263 |
1 |
264 |
1 |
265 |
1 |
266 |
3 |
267 |
2 |
268 |
3 |
269 |
1 |
270 |
1 |
271 |
3 |
272 |
1 |
273 |
1 |
274 |
2 |
275 |
4 |
276 |
2 |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
277 |
2 |
278 |
3 |
279 |
2 |
280 |
2 |
281 |
3 |
282 |
2 |
283 |
4 |
284 |
3 |
285 |
2 |
286 |
4 |
287 |
3 |
288 |
2 |
289 |
1 |
290 |
1 |
291 |
3 |
292 |
3 |
293 |
3 |
294 |
2 |
295 |
4 |
296 |
4 |
297 |
2 |
298 |
4 |
299 |
3 |
300 |
2 |
301 |
4 |
302 |
4 |
303 |
2 |
304 |
3 |
305 |
1 |
306 |
4 |
307 |
2 |
308 |
3 |
309 |
3 |
310 |
3 |
311 |
1 |
312 |
2 |
313 |
3 |
314 |
2 |
315 |
2 |
316 |
3 |
317 |
1 |
318 |
3 |
319 |
2 |
320 |
3 |
321 |
1 |
322 |
4 |
323 |
1 |
324 |
3 |
325 |
4 |
326 |
1 |
327 |
2 |
328 |
4 |
329 |
2 |
330 |
3 |
331 |
2 |
332 |
3 |
333 |
2 |
334 |
1 |
335 |
2 |
336 |
3 |
337 |
2 |
338 |
4 |
339 |
3 |
340 |
4 |
341 |
4 |
342 |
1 |
343 |
|
344 |
2 |
345 |
3 |
346 |
2 |
347 |
4 |
348
|
3 |
349 |
1 |
350 |
3 |
351 |
1 |
352 |
2 |
353 |
4 |
354 |
3 |
355 |
1 |
356 |
2 |
357 |
1 |
358 |
3 |
359 |
2 |
360 |
3 |
361 |
1 |
362 |
4 |
363 |
1 |
364 |
3 |
365 |
4 |
366 |
1 |
367 |
3 |
368 |
4 |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
369 |
3 1 |
370 |
1 |
371 |
2 |
372 |
2 |
373 |
4 |
374 |
1 |
375 |
2 |
376 |
3 |
377 |
4 |
378 |
1 |
379 |
3 |
380 |
3 |
381 |
1 |
382 |
3 |
383 |
4 |
384 |
2 |
385 |
1 |
386 |
3 |
387 |
3 |
388 |
4 |
389 |
1 |
390 |
2 |
391 |
1 |
392 |
4 |
393 |
3 |
394 |
2 |
395 |
1 |
396 |
4 |
397 |
2 |
398 |
1 |
399 |
2 |
400 |
2 |
401 |
3 |
402 |
2 |
403 |
2 |
404 |
4 |
405 |
2 |
406 |
1 |
407 |
2 |
408 |
1 |
409 |
2 |
410 |
2 |
411 |
3 |
412 |
1 |
413 |
3 |
414 |
2 |
415 |
1 |
416 |
2 |
417 |
3 |
418 |
1 |
419 |
3 |
420 |
4 |
421 |
1 |
422 |
3 |
423 |
4 |
424 |
1 |
425 |
2 |
426 |
1 |
427 |
2 |
428 |
3 |
429 |
2 |
430 |
3 |
431 |
4 |
432 |
2 |
433 |
1 |
434 |
2 |
435 |
1 |
436 |
3 |
437 |
1 |
438 |
3 |
439 |
2 |
440 |
4 |
441 |
4 |
442 |
1 |
443 |
3 |
444 |
1 |
445 |
2 |
446 |
4 |
447 |
3 |
448 |
1 |
449 |
3 |
450 |
2 |
451 |
3 |
452 |
2 |
453 |
4 |
454 |
1 |
455 |
2 |
456 |
1 |
457 |
3 |
458 |
1 |
459 |
4 |
460 |
2 |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
Номер питання |
Відповідь |
461 |
1 |
462 |
4 |
463 |
4 |
464 |
2 |
465 |
1 |
466 |
3 |
467 |
1 |
468 |
3 |
469 |
3 |
470 |
1 |
471 |
3 |
472 |
1 |
473 |
3 |
474 |
2 |
475 |
1 |
476 |
2 |
477 |
1 |
478 |
3 |
479 |
1 |
480 |
2 |
Література
Про захист прав споживачів: Закон України від 12. 05. 1991 №1023 – ХІ
Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини: Закон України від 23.12.1997 р. №771/97 – ВВ;
Про стандартизацію: Закон України від 17.05.2001 р. №2408 – ІІІ;
Про підтвердження відповідності: Закон України від 17.05.2001 р. №2460 – ІІІ;
Про акредитацію органів з оцінки відповідності: Закон України від 17.05.2002 р. № 2407 – ІІІ;
Державні стандарти України. Основні положення.
Батуріна А. П. Експертиза товарів. – К.: Центр навчальної літератури, 2004 р.
Болотников А. А. Товарознавство І, ІІ частини. К.: Міжрегіональна академія управління персоналом, 2002.
Войнаш Л. Г. Товарознавство непродовольчих товарів. К.: НМЦ Укоопосвіта, 2004.
Власова А. В. Основи товарознавства непродовольчих товарів. - К.:2006.
Борисова Л. В. Товарознавство непродовольчих товарів. – Навчальний посібник, 2000.
Байкалова Л. І. Непродовольчі товари. К. – Вища школа – 2007.
Горфункель І. І. , Кононова В. С. Товарознавство м’ясних, рибних, молочних та жирів. М.: Економіка, 1986.
Давидюк Н. П. Товарознавство продукції з основами стандартизації: Курс лекцій: у 2 – х частинах – НМЦ, 1999.
Давидюк Н. П. Комерційне товарознавство, МНЦ – 2003.
Грицюк В. І. Товарознавство сільськогосподарської продукції та лікувальної сировини. М.: Економіка 1986.
Дацишин А. А. Механізація переробки і зберігання плодово-овочевої продукції. – К.: Мета, 2003.
Дубініна А. А. Жук Ю. Т. Товарознавство смакових товарів. – К.: Професіонал, 2004 р.
Задорожній І. М. Товарознавство зерно борошняних товарів – К.: Вища школа, 1993.
Комерційне товарознавство під редакцією Г. А. Васильєва, Н. А. Нагапетьянца. – М.: ЮНІТІ, 1997.
Кононенко І. Е. Контроль якості мясних товарів в торгівлі. – М.: Економіка, 1982.
Марченко Л. Д. Товари виробничо-технічного призначення. – К.: Вища школа, 1995.
Михаленко Л. Д., Пизик С. Е. Практичні роботи з товарознавства продовольчих товарів. М.: Економіка, 1989.
Мицик В. Е. Товарознавство продовольчих товарів. К: Вища школа, 1988.
Оснач О. Ф. Товарознавство. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.
Пономарьов П. Х. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини. – К.: Лібра, 1999.
Сирохман І. В. Товарознавство продовольчих товарів. – К.: Лібра 2002.
Смірнов П. П. Зберігання та реалізація картоплі, плодів та овочів. М.: Агропроміздат, 1990.
Дубініна А. А., Жук Ю. Т., Жук В. А., Товарознавство смакових товарів. – К.: Професіонал, 2004.
Довідник товарознавця. – М.: Економіка, 1990.
Титаренко Л. Д. Теоретичні основи товарознавства. – К.: Центр навчальної дисципліни, 2003.
Хилевич В. С. Скалецька Лю Ф. Стандартизація та контроль якості сільськогосподарської продукції. К: Вища школа, 1989.
Хилевич В. С. Скалецька Л. Ф. Стандартизація і контроль якості сільськогосподарської продукції: Практикум. – К.: Вища школа, 1990.
1.Межеві показники якості:
1.”Не більше”,”не менше”
2”.Не допускається”
3. +”Від” і “до”
4.”Вжити до “
2.Показники призначення характеризують:
1.Інформаційну виразність товару, привабливість
2.+Властивості продуктів
3.Здатність зберігати якість за певний термін
4.Ступінь дії шкідливих речовин під час зберігання
3.Характеристика ступеню дії шкідливих речовин під час зберігання, транспортування,споживання товарів, це –
1.+Екологічні показники
2.Показники безпеки
3.Показники збереженості
4.Естетичні показники
4.В Україні система опису та кодування товарів впроваджена в:
1.1992 році
2.1994 році
3.+1993 році
4.1995 році
5.Адекватне харчування передбачає у раціоні вміст:
1.Десяти незамінних амінокислот
2.Харчових речовин
3.+Харчових волокон
4.Лікувальних речовин
6.Здатність сукупності товарів однієї групи задовольнити максимально задовольнити потреби споживача – це:
1.+Повнота асортименту
2.Глибина асортименту
3.Широта асортименту
4.Оптимальний асортимент
7.Визначіть категорію яєць курячих, якщо маса 10 штук складає 560г, - це яйця:
1.Відбірні
2.Дрібні
3.+Першої категорії
4.Другої категорії
8.Властивість матеріалу чинити опір дії зовнішніх сил - це:
1.+Твердість
2. +Міцність
3.Вогнетривкість
4.Морозостійкість
9.За міжнародною оцінкою Європейського товариства для смаженя та переробки використовують картоплю :
1.ТипуА
2.+ТипуБ
3.ТипуС
4.ТипуД
10.В Україні за одну кормову одиницю прийнято –
1.Один кілограм ячменю
2.+Один кілограм вівса
3.Один кілограм гречки
4.Один кілограм пшениці
11.Якщо ковбасні вироби мають солодкуватий смак, запах копченостей і пряностей, то вони відносяться до :
1.Сирокопчених ковбас
2.Сиров’ялених ковбас
3.Варених ковбас
4.+Напівкопчених ковбас
12.Овочі, що являють собою органи росту рослин або їх видозмінені форми поділяються на групи ( не вірне виключити):
1.Капустяні
2.Бульбоподібні
3.+Баштанні
4.Коренеплоди
13.До якого виду овочів відноситься перець:
1.Бобові
2.Баштанні
3.Бульбоподібні
4.+Томатні
14.До білих коренеплодів відносять ( не вірне виключити):
1.Пастернак
2.Петрушку
3.Селеру
4.+Ріпу
15 .Який з цих овочів не відноситься до гарбузових :
1.Кавуни
2.+Баклажани
3.Дині
4.Огірки
16.Корнішони мають довжину -:
1.Не більше 14 см
2. Не більше 25 см
3.+Не більше 11 см
4.Більше 25см
17.В якому із видів борошна найбільший вміст вуглеводів:
1.Житньому
2.Ячмінному
3.Пшеничному
4.+Курудзяному
18.Вміст крохмалю більший в борошні :
1.+Пшеничному
2.Кукурудзяному
3.Житньому
4.Соєвому
19.Помел зерна – це:
1.Сортування розмеленого продукту
2.Подріблення розмеленого продукту
3.+Пертворення зерна в борошно
4.Виявлення класу зерна
20.Колір борошна характеризує –
1.Товарний клас
2.+Товарний сорт
3.Товарний вид
4.Якість зерна
21.Наявність у борошні мінеральних домішок визначають :
1.+Жуванням борошна
2.Лабораторно-хімічним аналізом
3.На запах
4.Просіюванням через решето наважки
22.Пшоно виготовляють із:
1.+Проса
2.Ячменю
3.Пшениці
4.Вівса
23.Волокно, одержане при розмотуванні коконів тутового шовкопряда – це:
1.Мінеральне волокно
2.Синтетичне волокно
3.Волокно тваринного походження
4.+Натуральний шовк
24.Для ув’язування різних вантажів на будівництві та на ремонтних роботах, кінської упряжі, перенесення і піднімання вантажів використовують –
1.Шпагат
2.+Мотузку
3.Шнур
4.Канат
25.Що із запропонованого не відноситься до органічних волокон рослинного походження
1.Бавовна
2.+Вовна
3.Конопля
4.Джут
26.Матеріали, які здатні пропускати через свою товщу електричний струм – це:
1.Магніти
2.Діелектрики
3.+Провідники
4.Напівпровідники
27.З некондиційних ріг, копит,які під дією лугів розчіпляються виготовляють:
1.Альбуміновий клей
2.Козеїновий клей
3.Декстриновий клей
4.+Кератиновий клей
28.Який із запропонованих видів клеїв не відноситься до рослинних:
1.+Альбуміновий
2.Крохмальний
3.Декстриновий
4.Ефіроцелюлозний
29.Розчин пігменту в спирті або у воді для протравлення деревини – це:
1.Грунтовка
2.+Морілка
3.Шпатлівка
4.Фарба
30.Якщо при маркуванні фарби ставиться цифра ”1” –це:
1.Спецпризначення
2.+Атмосферостійка
3.Водобензостійка
4.Електроізоляційна
31.Якщо розмір шматків вугілля 6-13мм , це:
1.Штиб рядовий
2.Горіх
3.+Насіннячко
4.Плита
32.Якщо вміст вуглецю 92-97% . це:
1.Буре вугілля
2.Кам’яне вугілля
3.+Антрацит
4.Кокс
33.Заокруглений у природі камінь розміром 5-150 мм – це:
1.+Гравій
2.Щебінь
3.Пісок
4.Бутовий камінь
34.До виробів, які отримують формуванням глиняних мас з наступним випалюванням до кам’яноподібного стану не належать:
1.Стінові матеріали
2.Керамічні матеріали
3.Санітарно-технічні вироби
4.+Бетонні вироби
35.До стінових матеріалів відносять :
1.Плитку облицювальну
2.+Цеглу
3.Санітарно-технічні вироби
4.Керамічні вироби
36.Виготовляють на основі портландцементу в який додають до 10% вапна та алюмінієвого порошку – це:
1.+Газобетон
2.Пінобетон
3.Конструкційний бетон
4.Залізобетон
37. Остача на решеті у % до наважки – це :
1.Кількість активних окислів
2.Міцність
3.+Тонкість перетирання
4.Марка в’яжучої речовини
38.Затвердівають на повітрі в сухих умовах, при взаємодії з водою втрачають міцність – це:
1.Мінерально-в’яжучі
2.Гідравлічно-в’яжучі
3.+Повітряно-в’яжучі
4.Спеціальні види цементів
39.Розварюванням у воді селікатної глини одержують:
1.+Скло рідке
2.Натрієве скло
3.Калієве скло
4.Штучні вироби із скла
40.Вирізані листи скла відповідної форми, які склеєні полімерною плівкою – це:
1.Скло «сталініт»
2.+Скло «триплекс»
3.Армоване скло
4.Скло візерунчасте
41.Що з перерахованого не є сировиною для виготовлення скла :
1.Пісок
2.Вапняк
3.Сода
4.+Глина
42.Смальта – це:
1.Керамічна плитка
2.Скло профільне будівельне
3.+Скляна мозаїка
4.Вітражі
43.Відходи від тіпання конопель, льону – це:
1.+Клоччя
2.Шевелін
3.Повсть будівельна
4.Фіброліт
44.Пресування дерев’яної стружки з портландцементом та рідким склом – це:
1.Деревоволокниста плита
2.Торфяна плита
3.+Фіброліт
4.Шевелін
45.Капуста квашена шаткована –коли шматочки:
1.+До 5мм
2.До 12мм
3.З качаном
4.Качанна з рубленою
46.При сушінні плодів та овочів гарячим повітрям використовують:
1.Контактний спосіб
2.+Конвекторний спосіб
3.Сублімаційний спосіб
4.Спосіб центрифугування
47.Екстракти- це:
1.+Сильно згущений сік з додаванням цукру
2.Освітлені, неосвітлені та купажовані напої
3.+ Згущені соки з вмістом сухих речовин від44% до 57%. і вище
4.Купажовані напої
48.Желеподібний продукт, який отримують з використанням драгле утворювачів, цукру-піску, кислоти, ароматизатора, барвників – це:
1.Желе фруктово-ягідне
2.Повидло
3.Джем
4.+Мармелад желейний
49.Продукт, вироблений із суміші пюре яблучного і абрикосового, має затяжну консистенцію,невеликий розмір, посипану цукром поверхню має назву : -
1.+Мармелад фруктовий
2.+Желе фруктово-ягідне
3.Цукати
4.Мар (г)шмелоу (нагадує мінізефір)
50.Який продукт отримують збиванням вивареного фруктово-ягідного пюре з цукром та яєчним білком з драглеуворювачем-
1.+Пастильні вироби
2.Желе фруктово-ягідне
3.Мармелад фруктово-ягідний
4.Халву
51.Продукт, отриманий із цілих або розрізаних на шматки фруктів, ягід , деяких овочів, уварених у цукровому або цукрово-патоковому сиропі:
1.Мармелад
2.+Цукати
3.Магшмелоу
4.Желе
52. На сорти вищий, екстра та перший поділяють:
1.+Желе (В, 1)
2.Джем ( - )
3. +Варення
4.Цукати ( - )
53. Уварюванням фруктів і ягід в цукровому сиропі отримують продукт з м’якими часом розварюваними плодами, які не відділяються від сиропу і мають назву:
1.Варення
2.+Джем
3.Желе
4.Цукати
54.На основі цукру і патоки, з додаванням кислоти, барвників та ароматизаторів готують:
1.+Помадкову масу
2.Цукеркову масу
3. +Карамельну масу
4.Масляно-цукрову масу
55. Ніжна, дрібнокристалічна маса, яку виготовляють збиванням цукру і патоки слугує основою начинки карамелі:
1.+Помадкової
2.Масляно-цукрової
3.Збивної
4.Молочної
56.Основу якої начинки становить цукрова пудра, кокосова олія, лимонна кислота:
1.Помадкової
2.+Масляно-цукрової
3.Марципанової
4.Збивної
57. Гранична масова частка редукуючих цукрів у карамелі залежить від використання:
1. Цукру-піску
2. +Патоки
3.+Лактози і кислоти
4. Харчових добавок
58. Тривалість зберігання льодяникової карамелі залежить від:
1.Вмісту цукрів
2.Температури зберігання
3.+Вологості карамелі
4.Виду і способу випуску
59.Харчова цінність (шоколадних) какао- бобів у шоколадному виробництві залежить від вмісту :
1.+Какао-масла і білків
2.Кофеїну
3.Теоброміну
4.Дубильних речовин
60. Розмелюванням какао –крупки отримують:
1.Какао-порошок
2.Какао масло
3.+Какао терте
4.Шоколад
61. Із цукрової пудри , какао тертого, какао масла, соєвого концентрату і ароматизаторів виробляють:
1.Плитковий
2.Пористий
3.Фігурний
4.+Звичайний
62.Що з перерахованого не належить до шоколаду з начинками :
1.Шоколадні батони
2.Шоколадні фігурки
3.Шоколадні плитки різних смаків
4.+Шоколадні цукерки
63.Який шоколад найменш стійкий під час зберігання:
1.З добавками
2.+Без добавок
3.Пористий
4.Білий
64. Пралінові цукрові маси – це тонкоподрібнена суміш до складу якої не входить:
1.Смажені ядра горіхів
2.Насіння олійних культур
3.Цукор, жир
4.+Какао-продукти
65.Уварюванням згущеного молока, цукру, патоки і жиру отримують:
1.Молочні маси
2.+Ірисні маси
3.Помадкові маси
4.Кремові маси
66.Вироби з приємним солодким смаком, ароматом прянощів, порівняно м’якою консистенцією:
1.Тістечка
2.Рулети
3.Бісквіти
4.+Пряники
67. Які види тортів і тістечок можна зберігати при температурі +2-60С не більше 6 годин:
1.Із сирним кремом
2.Із вершковим кремом
3.+Із заварним кремом і збитими вершками
4.З білково-заварним кремом
68.Головними ознаками для виробництва одягу прийнято:
1.Розмір, обхват грудей,повнота
2.+Розмір, повнота,зріст
3.Розмірні ознаки
4.Повнота
69.Десяткова система класифікації одягу була прийняти в:
1.1989 році
2.1965 році
3.+1975 році
4.1998 році
70.Вкажітьт номер підкласу для білизни:
1.85.1
2.85.4
3.+85.3
4.85.2
71.До побутового одягу відносять(не вірне виключити):
1.Промисловий
2.Для роботи
3.Повсякденний
4.+Спеціальний
72. За статево-віковими ознаками одяг поділяється на :
1.Жіночий, чоловічий, шкільний
2.+Чоловічий, дитячий, жіночій
3.Шкільний, дошкільний, ясельний
4.Дитячий , чоловічий, шкільний
73.Повнота характеризує тип тіла людини за
1.+Віковими змінами фігури
2.Розміром та обхватом стегон
3.Розміром з урахуванням опуклості живота
4.Розміром талії
74. Для визначення розміру новонароджених дітей необхідно враховувати:
1.Зріст, обхват грудей,обхват талії
2 Обхват талії, зріст
3.+Зріст , обхват грудей
4.Зріст
75.Якому розміру в Україні та країнах СНД відповідає міжнародне позначення М:
1.46
2.+44
3.48
4.42
76.Плечовий виріб типа пальто без рукавів, з застібкою та прорізами для рук – це:
1.Куртка
2.Плащ-пальто
3.+Пелерина
4.Пальто
77.Піджак, у якого верхній комір і лацкани виконані з атласу – це:
1.Фрак
2.+Смокінг
3.Блейзер
4.Фігаро
78.Клубний піджак –це:
1.Плечовий виріб із застібкою спереду
2.Піджак вільної форми для жінок
3.+Піджак підкресленого ділового стилю з металевою фурнітурою
4.Плечовий виріб без застібки
79.Виріб з розрізом не до кінця стану, з застібками та рукавами різної довжини – це:
1.Фігаро
2.Светр
3.+Джемпер
4.Смокінг
80.Довжина стопи в міліметрах – це:
1.+Розмір взуття
2.Повнота
3.Вид взуття
4.Модель
81.Взуття для дітей молодшої групи дитячого садка має номер:
1.0
2.1
3.+2
4.3
82.Конкретний виріб, якому властиві індивідуальні ознаки конструкції, матеріалів та оформлення-це:
1.Вид взуття
2.+Модель взуття
3.Клас взуття
4.Клас та вид взуття
83.Взуття, яке попереджає розвиток патологічних відхилень та змін – це:
1.+Профілактичне
2.Ортопедичне
3.Спеціальне
4.Індивідуальне замовлення
84.Тонка високоякісна шкіра для виготовлення модельного взуття із шкур кіз хромового метода дублення – це:
1.Замша
2.Шеврон
3.Хромова шкіра
4.+Шевро
85.Дуже м’яка шкіра із шкур оленів –це:
1.Юхтева
2.+Замша
3.Шевро
4.Хромова шкіра
86.Відзначаються висотою халяв – це:
1.Чоботи
2.Черевики
3.+Чобітки
4.Напівчеревики
87.Різновид жіночих туфель ручної роботи і бортового кріплення стрічкою з шкіри –
це :
1.Туфлі
2.Садалії
3.+Опанки
4.Чув’яки
88.Легкі без використання підборів, задників і підносків туфлі – це:
1.+Дорожні
2.Спортивні
3.Чув’яки
4.Туфлі
89.Основною розмірною ознакою взуття – є
1.+Довжина
2.Повнота
3.Довжина і повнота
4.Індивідуальні особливості
90.Дюймова система позначення розміру – це:
1.Штихмасова
2.+Англійська
3.Метрична
4.Міжнародна
91.Якій ознаці відповідає 4 цифра в коді для шкіряного взуття:
1.Клас
2.Матеріал верха
3.Вид взуття
4.+Статево-вікова група
92. Якщо в артикулі взуття стоїть цифра 9 –це:
1.Жіноче
2.Чоловіче
3.Гусарики
4.+Пінетки
93.Папір туалетний відносять до :
1.Білові товари
2.+Вироби з паперу та картону
3.Канцелярські вироби
4.Паперові товари
94.Чорнило відноситься до:
1.Приладдя для малювання
2.Шкільні товари
3.+Приладдя для письма
4.Канцелярські товари
95.Лінійки відносяться до:
1.Приладдя для письма
2.+Приладдя для малювання
3.Шкільні товари
4.Прилади для креслення
96.Відтінок звуку, яких характеризується певними термінами –це:
1.Музичний звук
2.Висота звуку
3.+Тембр звучання
4.Чистота звучання
97.Баян відносять до:
1.Ударні
2.Щипкові
3.+Язичкові
4.Духові
98.Годинники індивідуального користування –це:
1.Настольні
2.+Наручні,кишенькові
3.Настінні
4.Водонепроникні годинники
99.Кількість каналів у метричному діапазоні :
1.+12
2.24
3.100
4.Більше 100
100.Основа калькулятора –
1.Акумулятор
2.Батарейка
3.+Мікропроцесор
4.Клавіатура
101.До спеціального паперу не відносять:
1.Електроізоляційний
2.Обгортковий
3.Папіросний
4.+Калька паперова
102.При виготовленні дитячих іграшок контролюють:
1.20% продукції
2.50% продукції
3.75% продукції
4.+100% продукції
103. Чотирьохдверний кузов мають автомобілі типу:
1.Спортивний
2.+Седан
3.Купе
4.Універсал
104.До спеціальних годинників не відносять
1+.Кишенькові
2.Автомобільні
3.Сигнальні
4.Шахматні
105.Прилад для часткового зволоження та охолодження повітря - це:
1.Кондиціонер
2.+Кліматизер
3.Іонізатор
4.Тонометр
106.Машини для охолодження повітря, підтримання температури, зменшення вологості, очистки від пилу-це:
1.Іонизатор
2.Клімактизер
3.+Кондиціонер
4.Холодильний агрегат
107.Мають електропривод та алюмінієву чашу з мішалкою:
1.Міксери
2.Соковижималки
3.Кавомолки
4.+Морожениці
108.Заморожені продукти можуть зберігатись в низькотемпературному відділенні один місяць, якщо температура:
1.-60С
2.-120С
3.+-180С
4.-240С
109.Машини для охолодження напоїв -
1.+Бари
2.Морозильники
3.Холодильники
4.Морозильні камери
110.Пральна машина з ручним віджимом:
1.ПМ
2.ПМД
3.ПМС
4.+ПРМ
111.До приладів для обігрівання тіла людини не відносять:
1.+Каміни
2.Грілки
3.Електричні бинти
4.Електропокривала
112.Тостер відносять до приладів –
1.+Для смаження,тушкування
2.Для підігріву їжі
3.Для варіння та приготування напоїв
4.Для приготування млинців
113.Назвіть мінімальну потужність приладів для опалення приміщенькВт:
1.0,2
2.+0,5
3.1,0
4.1,5
114.Трельяж являє собою:
1.Тумбу на одне відділення та дзеркало на весь зріст людини
2.Тумбу на два відділення на дзеркало на весь зріст людини
3.Тумбу на два дзеркала на весь зріст людини
4.+Тумбу на три дзеркала на весь зріст людини
115.Використовують для зберігання книжок, мають відкидні дверцята, за якими можна писати:
1.Книжкова шафа
2.Сервант
3.+Секретер
4.Трюмо
116.Стіл,який має ящики для зберігання,на зворотній стороні кришки дзеркало:
1.Трюмо
2.Секретер
3.Трельяж
4.+Туалетний столик
117.Обідні столи розрізняють:
1.За формою кришки
2.За кришкою, що розкладається
3.+За формою кришки, що розкладається та розсовується
4.За формою столу
118.Вкажіть який порядок цифр штрихового коду товару відповідає коду виробника товару:
1.1-3
2.+4-7
3.8-12
4.13
119.За показниками якості продовольчі товари поділяються на :
1.Якісні, нестандартні, технічний брак
2.+Стандартні, нестандартні, технічний брак
3.Стандартні, нестандартні
4.Стандартні, технічний брак
120.Втрати продовольчих товарів на стадіях виробництва, розподілу і споживання включають:
1.Актовані втрати
2.Нормовані втрати
3.Втрати на момент проведення інвентаризації
4.+Втрати при зберіганні, природні нормовані втрати, перед реалізаційні нормовані втрати
121.Визначіть групи зерна за ознакою переважного використання:
1.Злакове
2.Непродовольче
3.Продовольче , непродовольче
4.+Продовольче, фуражне, технічне
122.Визначіть основні частини зерна:
1.+Оболонка, ендосперм,алейроновий шар, зародок
2.Оболонка, алейроновий шар, зародок
3.Оболонка,зовнішня оболонка, зародок
4.Внутрішня оболонка, ендосперм, зародок
123.Категорії стандартів, які діють на території України:
1.ГОСТи,ГСТУ,ТУ
2.ГСТУ.ТУ.СТП
3.ДСТУ,ТУ.СТУ
4.+ДСТУ, ТУ, ГСТУ,СТП.ІSО
124.Для визначення залікової маси зерна розраховують:
1.+Натуральні знижки(надбавки) в порівнянні з базисними по вологості та засміченості, фізичний вихід зерна
2.Натуральні знижки по засміченості
3.Фізичну вагу зерна
4.Середній зразок партії
125.Крупи в залежності від термічної обробки бувають:
1.Пшеничні звичайні
2.Звичайні, із скороченим часом варіння
3.+Звичайні, із скороченим часом варіння, швидкорозварювані; ті, що не потребують варки
4.Звичайні і ті, що не потребують варки
126.Манну крупу виготовляють із:
1.Вівсяної крупи
2.+Пшеничної крупи
3.Сорго
4.Рисової крупи
127.Інвертний цукор – це:
1.Суміш цукру та води
2.Суміш цукру та сахарози
3.+Суміш глюкози та фруктози
4.Суміш води і сахарози
128.Що з перерахованого не відносять до олійних культур –
1.Соняшник
2.+Люцерна
3.Льон
4.Арахіс
129.Ботанічні сорти картоплі розрізняють:
1.За зоною вирощування
2.За кольором шкірки,формою бульб
3.За розміром бульб
4.+За кольором шкірки та м’якоті, за формою та розміром бульб
130.Для оцінки витрат маси цукру в коренеплодах цукрових буряків при їх зберіганні визначають:
1.Масу до та після закладання на зберігання
2.Масу проб буряків,вкладених у кагати
3.+Вміст сахарози до закладання та після зберігання,масу до та після закладання на зберігання
4.Термін зберігання, зональні норми витрат
131.До якої групи овочів відноситься морква:
1.Бульбові
2.+Коренеплоди
3.Цибулинні
4.Капустяні
132.Які з приведених овочів відносяться до баштанних –
1.Баклажани, огірки
2.Помідори, перець
3.Перець,кабачки
4.+Кавуни, огірки, дині
133.Із приведених плодів відносяться до зерняткових:
1.Слива, груша
2.+Яблука, груші, айва
3.Черешні, персики
4.Вишні,абрикос
134.Кісточкові плоди складаються:
1.+Шкірочки, м’якоті,кісточки, в якій міститься насіння
2.Шкіроки, насіннєвої камери
3.Насінневої камери, кісточки
4.шкірочки ,м’якоті та насіння
135.Кишмиш виготовляють шляхом сушіння винограду
1.Сорт не має значення
2.Який має рожевий колір
3.+Із безнасінневих сортів
4.З кісточками
136.Маринади плодові і ягідні виготовляють із:
1.Цілих нарізаних плодів
2.Цілих і нарізаних плодів з додаванням цукрового сиропу
3+Цілих і нарізаних плодів з додаванням маринадної заливки
4.Цілих плодів з додаванням натуральних соків
137.Сиропи- це
1.Плоди або пюре з них з додаванням цукру
2.Натуральні соки з м’якоттю
3.Згущені соки з вмістом сухих речовин до 44%
4.+Сильно згущені соки з додаванням цукру і ароматичних речовин
138.Забійна маса – це:
1.Маса свіжої туші після обробки
2.+Маса свіжої туші після повної її обробки, включаючи субпродукти та жир-сирець
3.Жива маса тварин
4.Маса свіжої туші після часткової обробки
139.Якщо на м’ясо під час ветеренарного огляду встановлено клеймо круглої форми , то це :
1.М’ясо ІІ категорії вгодованості
2.+М’ясо І категорії вгодованості та свинина У категорії
3.М’ясо ІІІ категорії вгодованості
4.М’ясо ІУ категорії вгодованості
140.Охолоджене м’ясо – це:
1.+Те, що набуло температуру навколишнього середовища
2.В якому температура у м’язах складає 00С і нижче
3.В якому температура у м’язах складає від 00С до +40С
4.В якому температура у м’язах складає +200С
141.Залежно від живої маси, віку, товщини сала свиней за вгодованістю ділять на :
1.Дві категорії
2.Три категорії
3.Чотири категорії
4.+П’ять категорій
142.Тіло птиці відрізняється від тіла забійних тварин:
1.Вгодованістю, мускулатурою
2.Будовою скелета, внутрішніми органами
3.+Внутрішніми органами, будовою скелета, мускулатурою, шкіряним покровом, будовою кісток
4.Умовами утримання, вгодованістю
143.За вгодованістю і якістю обробки птиці тушки поділяють на категорії:
1.І категорія
2.ІІ категорія
3.ІІІ категорія
4.+І,ІІ категорія, м’ясо худої птиці
144.За особливостями технології виготовлення ковбасні вироби бувають:
1.Запечені ковбаси, напівкопчені, копчені
2.Варені, сиро-копчені, сиров’ялені
3.+Варені, запечені, напівкопчені, варено-копчені, сирокопчені, сиров’ялені
4.Запечені, копчені, сирокопчені
145.За станом жива риба поділяється:
1.Добре угодована, слабка
2.+Бадьора, слабка, дуже слабка
3.З блискучою лускою,бадьора
4.Добре угодована,бадьора
146.В’ялені рибні товари одержують шляхом
1.+Обезводнення риби, або її частки у природних або штучних умовах
2.Насичення води,що міститься в рибі кухонною сіллю
3.Консервування різними методами
4.Консевування копченням з малим доступом повітря
147.Пастерізоване молоко –це молоко,
1.Що пройшло термічну обробку при температурі від 140-1500С
2.До складу якого додають вершки
3.+Що пройшло термічну обробку при температурі від 65-900С
4.До складу якого додають вітамін С
148.Основною сировиною для виготовлення масла коров’ячого є :
1.Молоко, цукор
2.+Вершки солодкі і кислі, допоміжна сировина
3.Молоко, вершки
4.Молоко, вітамін С
149.Будова яйця –
1.+Шкаралупа, білок, жовток
2.Зародок, білок, жовток
3.Шкаралупа, білок, зародок
4.Шкаралупа, повітряна камера,білок, жовток
150.Назва сорту меду залежить :
1.Строків збору, медоноса
2.+Назви медоноса, місця збору
3.Від закладання меду в стільники, місця збору
4.Місця збору
151.Який із сортів меду кристалізується навіть у стільниках:
1.Гречаний
2.Липовий
3.+Соняшниковий
4.Акацієвий
152.Прополіс – це:
1.Маточне молоко
2.Продукт життєдіяльності рослин
3.Законсервований квітковий пилок
4.+Бджолиний клей
153.Дієтичні яйця – це
1.+Повітряна камера нерухома, висота до 4 мм, термін зберігання до 7 діб
2.Повітряна камера 7мм,термін зберігання 20 діб
3.Термін зберігання в холодильнику 120 діб
4.Повітряна камера до 7 мм, термін зберігання при температурі 200С до 25 діб
154.Що з перерахованого не належить до алкогольних напоїв:
1.Горілка
2.+Пиво
3.Лікери
4.Шампанське
155.Ординарні марочні видержані вина – це:
1.Вина, що не мають марочних ознак
2.Білого кольору
3.Рожевого кольору
4.+Якщо видержка більше І року
156.Якщо на етикетці коньяку стоїть 5 зірочок то це –
1.Марочний коньяк з вмістом цукру 1,2% спирту від 42 до 57%
2.Зі строком витримки коньячних спиртів до 3-х років
3.+Ординарний коньяк зі строком витримки коньячних спиртів до 5 років
4.Вміст цукру 2,5%, спирту до 55%
157. Що не відносять до природних мінеральних напоїв :
1.+Десертні
2.Столові
3.Лікувально-столові
4.Лікувальні
158.Основна сировина для виготовлення шкіри:
1.Штучна шкіра
2.Дублена шкіра
3.Недублена шкіра
4.+Шкури домашніх тварин
159. Вкажіть яку з видів шкір не поділяють шкіру за призначенням:
1.Шорно-сидільну
2.Технічну
3.+Хромову
4.Для пошиття одягу та виготовлення галантерейних виробів та взуття
160.Згідно номенклатури кожний виріб має код – 9 –значне число. Яка група цифр відповідає порядковому номеру у підгрупі:
1.1-2
2.3-4
3.5-6
4.+7-9
161.Механічні властивості матеріалів – це:
1.+Міцність, твердість
2.Вогнетривкість, міцність
3.Теплопровідність, твердість
4.Морозостійкість,міцність
162.Інтегральний показник якості характеризує:
1.Одну властивість товару
2.Кілька властивостей товару
3.+Відношення сумарного кінцевого ефекту від експлуатації до сумарних витрат на виготовлення товару
4.Прийнятий за еталон показник якості
163.Групова номенклатура промислових товарів, що застосовуються в сільськогосподарському виробництві включає:
1.28 груп
2.+24 групи
3.19 груп
4.21 груп
164.Термін зберігання і реалізації живої риби в осінньо-зимовий період
1.+48 годин
2.36 годин
3.28 годин
4.24 години
165. Що не відноситься до основних показників номенклатури продукції :
1. Широта
2.+ Естетичність
3. Глибина
4. Гармонічність
166. Товарний асортимент – це:
1.+Набір однойменної продукції, конкретизований назвами, видами , ґатунками, розмірами, артикулами
2.Різноманітна продукція, що задовольняє різні вимоги споживачів
3.Група товарів в рамках одного діапазону цін
4.Група одного виду товарної продукції
167. Основний асортимент:
1.+Головна складова асортименту, що дає переважну частку прибутку
2.Склад однотипних видів і виробів
3.Доповнює асортимент у формі нетрадиційних послуг
4.Продукція, що переважає за своєю часткою
168. Насиченість асортименту:
1.Рівень подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням
2.Кількість пропонування кожного з окремих видів продукції
3.+Загальна кількість товарів
4.Чисельна оцінка різноманітності продукції
169.Широта асортименту:
1.+Дає чисельну оцінку різноманітності продукції
2.Кількість пропонувань кожного з окремих видів продукції
3.Кількість основних видів продукції
4.Рівень подібності товарів
170.Стандартизація в перекладі з англійської – це :
1.+Норма, зразок
2.Значок
3.Ресурс
4.Штамп
171.Визначіть показники якості зернових культур, що впливають на залікову вагу:
1.Натуральна маса, вологість
2.+Вологість, засміченість
3.Вміст клейковини, колір
4.Натуральна маса, засміченість.
171.Кількість товарних груп, що входять в асортиментний перелік роздрібного торгівельного підприємства визначає:
1.+Широту асортименту
2.Повноту асортименту
3.Глибину асортименту
4.Структуру асортименту
172. Каррагинин - речовина, що додається для зв’язування при виготовленні ковбасних виробів і позначається:
1.Е621
2.Е325
3.Е250
4.+Е407
173.Для покращення кольору майбутньої ковбаси виробники додають в рецептуру:
1.+Нитрит натрію
2.Аскорбинову кислоту
3.Лактат натрію
4.Глютамат натрію
174.Подрібнення зерна в борошно здійснюється:
1.В один етап
2.+В два етапи
3.В три етапи
4.В чотири етапи
175.Вуглеводи і жири засвоюються на:
1.50%
2.60%
3.70%
4.+90%
176.Залежно від технології виготовлення борошно пшеничне поділяється на сорти:
1.Вищий
2.Вищий, перший
3.Вищий, перший, другий
4.+Вищий, перший, другий, оббивне
177.Найбільш поширеним видом борошна є:
1.Житнє
2.+Пшеничне
3.Ячмінне
4.Кукурудзяне
178.Розрізняють види повторного помелу –
1.Простий
2.Сортовий
3.Складний
4.+Низький та високий
179.Забійний вихід –це:
1.Приймальна жива маса худоби
2.+Відношення забійної маси туші до приймальної живої маси худоби
3.Маса свіжої туші після повної її обробки
4. Маса свіжої туші після повної її обробки включає субпродукти та жир-сирець
180.При вживанні м’яса потреба в білку задовольняється на:
1.+27%
2.15%
3.40%
4.35%
181.Телята у віці від 14 діб до 3 місяців відносять до:
1.І категорії
2.ІІІ категорії
3.+ІУ категорії
4.ІІІ категорії
182.Поросята молочні живою вагою до 8 кілограмів відносять до:
1+.У категорії
2.І категорії
3.ІІ категорії
4.ІІІ категорії
183.Середньорічне виробництво зерна у світі становить:
1.500-550 млн.т
2.1,0-12 длрд.т
3.+2,2-2.5 млрд..т
4.12,0-15,0 млрд.т
184.Найбільші виробники зерна ц світі:
1.Перу, США, Росія, Китай
2.+Китай, Європейський союз, США, Індія, Бразилія
3.США, Ангола, Румунія, Україна
4.Австралія, Японія, Китай, Росія, Україна
185.Середньорічне виробництво зерна в Україні становить:
1.+35-40 млн.т
2.12-15 млн. т
3.800-850 тис.т
4.Більше 100 млн.т
186.Зерно хлібних злаків багате на :
1.Вуглеводи і жири
2.Жири і крохмаль
3.+Крохмаль і білок
4.Цукри, жири, білки
187.Хімічний склад речовин у крупах,%
1.Вода 8-10, жири 10-12, вуглеводи 45-50
2.+Вода 13-15, жири 1-2, вуглеводи 65-70
3.Вода 20-25, жири 5-10.вуглеводи 65-80
4.Вода 2-3, жири 8-10, вуглеводи 80-85
188.Крупи поділяють на такі види:
1.Пшеничні, вівсяні, польські, топінамбурові, соєві, рисові
2.Пшеничні, вівсяні, соєві, гречані, шліфовані
3.+Пшеничні, вівсяні, гречані, рисові, кукурудзяні, ячмінні
4.Кукурудзяні, звичайні, рисові, пшеничні, соєві
189.Залежно від техніки виготовлення крупи поділяють на:
1.Групи, підгрупи, сорти
2.+Різновиди, номери, сорти
3.Категорії, різновиди, сорти
4.Групи, номери, сорти
190.На товарний сорт крупів ядриці, пшона і рису впливають такі чинники:
1.+Виміст якісного ядра і домішок
2.Вологість, зольність, вміст якісного ядра
3.Вміст домішок, вологість, зольність
4.Вміст якісного ядра, вологість, смак
191.Пшеничні крупи поділяються на такі різновиди:
1.Шліфовані, поліровані, манні, плющені
2.+Шліфовані, манні
3.Поліровані, манні, швидкорозварювані
4.Шліфовані, не шліфовані, манні
192.Перлові крупи виготовляють із зерна:
1.Пшениці
2.Рису
3.+Ячменю
4.Вівса
193.Крупа проділ належить до:
1.Пшеничних
2.+Гречаних
3.Рисових
4.Вівсяних
194.Крупу ядрицю звичайну поділяють на такі сорти:
1.Екстра, вищий, перший
2.Перший, другий
3.Вищий, перший
4.+Перший, другий, третій
195.Під час варіння крупи збільшуються в такому об’ємі:
1.Гречані у 2-3 рази, кукурудзяні у5-6 разів, пшоно у 3-4 рази
2.+ Гречані у 5-6 разів,кукурудзяні у 3-4 рази, пшоно у 6-7 разів
3.Гречані у 8-10 разів, кукурудзяні у 1-2 рази, пшоно у 2-3 рази
4.Гречані і кукурудзяні у 6-8 разів, пшоно у 1-2 рази
196.У борошні порівняно із зерном міститься :
1.Більше жиру і цукру
2.+Менше жиру і цукру
3.Менше жиру, більше цукру
4.Більше цукру і менше жиру
197.На формування асортименту борошна впливають такі чинники:
1.Вид зернової культури, якість зерна, призначення
2.Вид зернової культури, якість зерна, технологія виготовлення
3.Вид зернової культури, вологість, технологія виготовлення
4.+Вид зернової культури, технологія виготовлення, призначення
198.Пшенічне борошно поділяють на такі товарні сорти:
1.Екстра, вищий, перший
2.Перший, другий, третій, оббивне
3.Вищий, перший, другий
4.+Вищий, перший, другий, оббивне
199.Житнє хлібопекарське борошно поділяють на такі товарні сорти:
1.Сіяне, вищий, перший
2.+Сіяне, обдирне, оббивне
3.Перший, обдирне, оббивне
4.Сіяне, обдирне, оббивне, поліпшене
200.З фізико-хімічних показників у крупах визначають:
1.+Вологість, засміченість, кількість якісного ядра,зараженість шкідниками хлібних злаків
2.Кількість якісного ядра, засміченість, привабливість
3.Вологість, кількість якісного ядра
4.Кислотність, кількість мінеральних речовин, жиру
201.У пшеничному борошні визначають такі фізико-хімічні показники:
1.Вологість, зольність, білість,масову частку жиру, кількість і якість сирої клейковини
2.Вологість, білість, зольність, масову часту крохмалю
3.+Вологість, білість, зольність, кількість і якість сирої клейковини
4.Вологість, білість, масова частка цукру, зольність, кількість і якість сирої клейковини
202.Зі зниженням сорту борошна його зольність:
1.Знижується
2.+Підвищується
3.Не змінюється
4.Від вищого до першого знижується від першого до другого підвищується
203.Краще зберігаються такі крупи:
1.Пшеничні, вівсяні,пшоно
2.Ячмінні, пшоно, вівсяні
3.+Пшеничні, ячмінні, рисові
4.Пшеничні,вівсяні, рисові
204.Масова частка вологи в крупах і борошні становить,%
1.Від 2 до5
2.Від 8 до 10
3.+Від14 до15
4.Від 17,5 до 20,5
205. Максимальні терміни зберігання пшона шліфованого, кукурудзяних і вівсяних крупів, місяців:
1.12
2.До 10
3.До1
4.+До 6
206.Сукупність характеристик об’єкта, які стосуються його здатності задовольнити установлені і передбачені потреби – це:
1.Сертифікація
2.Стандартизація
3.+Якість
4.Знак відповідності
207. Процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що
продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам – це:
1.Управління якістю
2.+Сертифікація
3.Петля якості
4.Атестація виробництва
208.Кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, які складають її якість та розглядаються стосовно певних умов створення та споживання це:-
1.Система сертифікації
2.Керування якістю
3.+Показник якості
4.Програма якості
209.Модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних етапах життєвого циклу продукції від визначення потреб до оцінювання –це:
1.+Петля якості
2.Перевірка якості
3.Програма якості
4.Система якості
210.Процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам –це:
1.Якість
2.+Сертифікація
3.Програма якості
4.Настанова з якості
211.Додержання всіх встановлених вимог до продукції, процесів, послуг –це:
1.Показник якості
2.+Відповідність
3.Посвідчення відповідності
4.Політика в галузі якості
212.Дія випробувальної лабораторії, яка доводить, що конкретний зразок відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу –це:
1.Заява про відповідність
2.Сертифікація відповідності
3.+Посвідчення відповідності
4.Схема сертифікації
213.Документ, що вказує ідентифікацію продукції, процесу або послуги відповідному стандарту – це:
1.+Сертифікат відповідності
2.Атестація виробництва
3.Угода щодо визнання
4.Система акредитації лабораторії
214.Максимальні терміни зберігання гречаної ядриці, місяців:
1.Від 3 до 4
2.До 6
3.До 8
4.+Від 15 до 17
215.Для виготовлення макаронних виробів тісто висушують до вмісту вологи,%
1.Від 1 д о3
2.Від 5 до 8
3.+До 13
4.До 16,5
216.Споживання макаронних виробів в Україні становить, кг на особу на рік:
1.+Від 5 до 6
2.Від 1 до 2
3.Від 15 до 20
4. Від 10 до 12
217.З вуглеводів у макаронних виробах переважають:
1.Крохмаль, цукор
2.+Крохмаль, декстрин
3.Декстрин, цукор
4.Клітковина, цукор
218.Макаронні вироби поділяють:
1.На дві категорії і три класи
2.На дві групи і два класи
3.+На три групи і два класи
4.На три групи і три класи
219.Макаронні вироби поділяють на типи:
1.Сітсасті, трубчасті, ниткоподібні, фігурні
2. Трубчасті, напівтрубчасті,стрічкоподібні, фігурні
3.+ Трубчасті, ниткоподібні, стрічкоподібні, фігурні
4. Трубчасті, ниткоподібні, фігурні,складні
220.Трубчасті макаронні вироби залежно від форми і довжини поділяють на підтипи:
1.Макарони, ріжки, черепашки, лом макаронний
2.Ріжки, напівріжки, пера, лом макаронний
3.+Макарони, пера, лом макаронний
4.+Макарони, ріжки, пера, лом макаронний
221.Хліб із пшеничного борошна містить таку кількість хімічних речовин:
1.Вода 15-25, білки 7-8, жири 1-2, вуглеводи 50-60
2.Вода 35-45, білки 1-2, жири 5-6, вуглеводи 30-35
3+.Вода 35-45, білки 7-8, жири 1-2, вуглеводи 40-50
4.Вода 25-30, білки 2-3, жири 8-10, вуглеводи 55-60
222.Хлібобулочні вироби забезпечують потребу людини в енергії,%:
1.10-15
2.+30-35
3.60-80
4.80-85
223.Основна сировина в хлібопеченні:
1.Борошно, жири, цукор, вода
2.Борошно, сіль, дріжджі, жири
3+.Борошно, сіль, дріжджі, вода
4.Борошно, прянощі, молочні продукти, сіль, дріжджі
224.Хлібобулочні вироби включають:
1.Тільки хліб і булочні вироби
2.Хліб, булочні і сухарні вироби
3.Хліб,крекери, булочні, бубликові, сухарні вироби
4.+Хліб, булочні, бубликові, здобні, сухарні вироби
225.Тісто для пшеничного хліба готують такими способами:
1.+Опарним або безопарним
2.Безопарним або комбінованим
3.Опарним або комбінованим
4.Безопарним або опарним без застосування дріжджів
226.Залежно від виду борошна, яке використовують для приготування тіста, хліб поділяють на :
1.Житній, пшеничний, пшенично-житній, комбінований
2.+Житній, пшеничний, пшенично-житній
3.Житній, пшеничний, комбінований, ячмінний
4.Житній, пшеничний, кукурудзяний, ячмінний, житньо-пшеничний
227.До булочних виробів належать:
1.Батони, пиріжки, булки, булочки, калачі, плетенки, хали, сайки, ріжки
2. Батони, крекери, рулети, булки, булочки, калачі, плетенки, хали, сайки, ріжки
3.+ Батони, булки, булочки, калачі, плетенки, хали, сайки
4. Батони, пиріжки, булки, бублики, плетенки, хали, сайки, ріжки
228.До бубличних виробів належать:
1.+Бублики, баранки, сушки
2.Бублики, баранки, кекси, сушки
3.Бублики, баранки,сушки, крекери
4.Бублики, баранки, сушки, хлібні палички
229.Які ягоди належать до справжніх:
1.+Виноград, смородина, журавлина, агрус
2.Смородина, аґрус, полуниця
3.Чорниця, малина, ожина
4.Порічки, малина, аґрус
230.Посилення солодкого смаку, гігроскопічність і зниження схильності меду до кристалізації зумовлено підвищенням вмісту :
1.Мальтози
2.+Фруктози
3.Глюкози
4.Цукрози
231.Підсилюють спінювання меду, сприяють утворенню каламуті, потемнінню:
1.Білки
2.Цукри
3.Мінеральні речовини
4.+Вільні Незамінні амінокислоти
232.Мед, що має золотистий відтінок, приємний терпкуватий смак, слабкий аромат належить до:
1.Білоакацієвого
2.Малинового
3.+Соняшникового
4.Липового
233.Напівфабрикат у вигляді пухкої піноподібної маси, яку отримують збиванням масла, яєць та інших продуктів з цукром, внаслідок чого вона набуває пухкої консистенції:
1.Помадка
2.Желе
3.+Креми
4.Зефірна маса
234.Яка група тортів має пухку, легку консистенцію:
1.Повітряні
2.+Бісквітні
3.Пісочні
4.Мигдальні
235.Безбарвна легко рухома рідина з характерним алкогольним запахом і пекучим (ароматним) смаком належить до:
1.Сортівки
2.Горілки
3.Коньяку
4.+Етилового спирту
236.Водно-спиртова суміш у виробництві називають:
1.Горілкою
2.Алкогольним напоєм
3.+Сортівкою
4.Спиртовим розчином
237.Безбарвні напої, насичені ароматом, м’які і приємні на смак належать до:
1.Рому
2.Віскі
3.+Горілок особливих
4.Джину
238.Міцний алкогольний напій, який отримують зброджуванням продуктів переробки цукрової тростини з подальшою перегонкою браги і витримуванням спирту в дубових бочках:
1.Віскі
2.+Ром
3.Джин
4.Текіла
239.Напій міцністю 40-45%, виготовлений з морсу на ягодах ялівцю:
1.+Настойка міцна
2.Бальзам
3.Віскі
4.Джин
240.Вина, що мають колір від світло-солом’яного до темно-золотистого з різними відтінками, легкий смак, аромат, містять 9-13% об. спирту належать до:
1.Напівсолодких столових
2+.Білих столових
3.Марочних білих
4.Спеціальних сухих
241.Яка олія під час зберігання може втрачати товарний вигляд (помутніння, осад):
1.Соняшникова
2.Соєва
3.Екстракційна
4.+Нерафінована
242.Які з олій мають найбільшу біологічну цінність:
1.+Нерафінована
2.Нерафінована, гідратована
3.Рафінована, не дезодорована
4.Рафінована не дезодорована, рафінована дезодорована
243.Що станеться з олією соняшниковою нерафінованою, яка довго зберігається за температури 0…-10С:
1.Замерзне
2.Зовнішній вигляд не зміниться
3.Зміниться забарвлення
4.+Загусне, помутніє
244.За чистотою молоко поділяють на такі групи:
1.+Перша, друга, третя
2.Вища, середня, нижча
3.Екстра, перша, друга
4.Вища, перша, друга
245.Хімічний склад коров’ячого малока-сировини,%:
1.Вода 60-70, білки 6-8, жири 3-5, лактоза 4,5-5
2.+Вода 85-90 білки 3-4, жири 3-5, лактоза4,5-5
3.Вода 70-7-5 білки 1-2, жири 3-5, лактоза 4,5-5
4.Вода 85-90, білки 6-8, жири 1-2, лактоза 3-5
246.Основним білком і цукром коров’ячого молока є:
1.Білок альбумін, цукор лактоза
2.Білок глобулін, цукор лактоза
3.+Білок казеїн, цукор лактоза
4.Білок казеїн, цукор, мальтоза
247.Енергетична цінність питного молока коливається в межах, ккал/100г:
1.10-15
2.20-35
3.120-160
4.+30-80
248.За способом теплової обробки питне молоко поділяють на:
1.Пастеризоване, сире, підігріте, стерилізоване, пряжене
2.+Пастерізоване, суперпастерізоване, стерилізоване, суперстерилізоване, пряжене
3. Пастерізоване, суперпастерізоване, тепле, стерилізоване, суперстерилізоване, пряжене
4.Пастерізоване,стерилізоване,суперстерилізо-ване, пряжене
249.У вітамінізоване молоко додають таку кількість вітаміну С, г/т:
1.500
2.410
3.+110
4.540
250.У питних вершках міститься така кількість хімічних речовин:
1.+Жиру 8-35, білків 2,5-3, цукрів 3,5-4
2.Жиру 8-10, білків 6-8, цукрів 3-4
3.Жиру 20-25, білків 1-2, цукрів 6-8
4.Жиру 8-12, білків 8-10, цукрів 10-12
251.З фізико-хімічних показників у молоці і вершках визначають:
1+.Масову частку жиру і білків, кислотність, температуру, густину, групу чистоти
2.Масову частку жиру і білків і вітаміну С, кислотність, температуру, густину, групу чистоти
3.Масову частку жиру і білків, лактози, кислотність, густину, групу чистоти
4.Масову частку жиру, кислотність, температуру, густину, групу чистоти
252.Питне молоко фальсифікують додаванням:
1.Вершків з низьким вмістом жиру, води, сирого молока, соди, крохмалю
2.Маслянки, води, сирого молока, соди, крохмалю
3.Сироватки, пектину, води, сирого молока, соди, крохмалю
4+.Води, сирого молока, соди, крохмалю
253. На споживчу тару з молоком і вершками наносять:
1.Число кінцевого терміну реалізації
2.День кінцевого терміну реалізації
3.+Кінцевий термін придатності до споживання
4.Кінцевий термін придатності або кінцевий термін реалізації
254.Оптимальна температура для зберігання пастеризованого і пряженого молока та пастеризованих вершків:
1.(6+4)0С
2.(6+3)0С
3.(2+2)0С
1.+(4+2)0С
255.До складу заквасок, які використовують для виготовлення кисломолочних напоїв, входять:
1.Молочнокислі стрептококи, румунські і сербські палички, ацидофільні палички, кефірні грибки, дріжджі
2.Молочнокислі палички, молочнокислі стрептококи, йогуртні стрептококи, болгарська і ацидофільні палички, кефірні грибки, дріжджі на лактозу
3+.Молочнокислі стрептококи, молочнокислі палички, болгарська і ацидофільні палички, кефірні грибки, дріжджі на лактозу
4.Молочнокислі стрептококи, стафілококи, болгарська і ацидофільні палички, кефірні грибки, дріжджі на лактозу
256.Основна сировина для виготовлення сметани:
1.+Вершки з вмістом жиру від 10 до 25%
2.Вершки з вмістом жиру від 4 до 6%
3.Вершки з вмістом жиру від 25 до 40%
4.Суміш вершків із маслянкою або сироваткою
257.До кисломолочних напоїв кисломолочного бродіння належать:
1.Йогурт, ряжанка, кефір, кумис
2.Кумис, простокваша, ряжанка, ацидофільне молоко, ацидофілін
3+.Простокваша, йогурт питний, ацидофільне молоко, ацидофілін
4.Простокваша, ряжанка, кефір, йогурт питний, ацидофільне молоко, ацидофілін
258.Світло-кремовий колір ряжанки визначається:
1.Додаванням какао-порошку
2+.Високотемпературною обробкою молока
3.Додаванням какао-порошку і високотемпературною обробкою молока
4.Додаванням барвника
259.Згірклість кисломолочних продуктів є наслідком:
1.Використання застарілого обладнання
2.Порушенням санітарних норм
3.+Окислення жиру
4.Окислення жиру, вітаміну С і деяких амінокислот
260.До молочних консервів належать:
1.Згущені і під згущені молоко та вершки
2.Стерилізовані і пряжені молоко та вершки
3.Згущене молоко та вершки
4.+Згущені і стерилізовані молоко та вершки
261.Вершкове масло за якістю поділяють на товарні сорти:
1.Вищий і перший
2.Вищий, перший, другий
3.Перший, другий
4.+На сорти не поділяють
262.М’ясо інтенсивного червоного кольору із свіжим вираженим ароматом і мармуровістю, ніжною косистенцією відповідає:
1.Телятині
2.Лошатині
3.+М’ясо корів
4.Кролятині
263.У якій категорії свинини на поперечному розрізі грудинки на рівні між шостим і сьомим ребрами повинно бути не менше двох прошарків м’язової тканини:
1.+І
2.ІІ
3.ІІІ
4.ІУ
264.Пласт м’якоті, знятий з реберної частини, належить до:
1.+Грудинки
2.Зовнішнього шматка
3.Крайки
4.Верхнього шматка
265.Батони ковбасних виробів мають виражену зморшкуватість з виступом сала або грудинки, щільну консистенцію, гострий запах, приємний солонуватий смак:
1.+Сирокопчені
2.Напівкопчені
3.Сиров’ялені
4.Варено-копчені
266.До першого сорту належать такі відруби м’яса:
1.Поперековий, заріз, окіст
2.Тазостегновий, лопатковий, пахвина
3+.Плечовий, лопатковий, поперековий
4.Передпліччя, поперековий з пахвиною, грудний
267. До другого сорту належать такі відруби м’яса:
1.Пахвина, передпліччя
2.+Шийний відруб, пахвина
3.Голінка, плечовий
4.Грудний, передпліччя
268.До субпродуктів першої категорії належать:
1.М’ясні обрізки, м’ясо стравоходу, легені, голова з мозком
2.Вим’я, рубець селезінки, трахея
3.+Печіна, вим’я, язик, нирки, серце, мозок головний,
4.Горловина, мозок головний, м’ясо стравоходу, сичуг
269.М’ясо птиці класифікують за такими ознаками:
1.+За видом птиці, віком, за способом обробки тушки
2.За видом птиці, способом обробки, термічним станом
3.За віком, вмістом жиру, вгодованістю та якістю обробки
4.За видом птиці, віком, умовами вирощування
270.До свинячих копченостей першого сорту належать:
1.+Баки, свинина фарширована запечена
2.Балик, буженина, лопатка
3.Рулет, грудинка, бекон
4.Корейка, окіст, щоковина
271.Ковбасні вироби класифікують за такими ознаками:
1.За видом м’яса, за вмістом білка, за призначенням
2.За особливостями технології, вмістом жиру, наявністю функціональних добавок
3.+За видом сировини, оболонки, м’яса, за видами оболонки, за особливостями технології
4.За рисунком на розрізі, наявністю сала, за призначенням і умовами споживання
272.Ковбасні вироби з високою соковитістю, ніжністю, поліпшеною консистенцією належать до:
1.+Варених
2.Напівкопчених
3.Запечених
4.Запечено-копчених
273.Темне забарвлення кірочки підсихання і більш темний порівняно зі свіжим м’ясом колір свіжого розрізу свідчить про те, що:
1.+М’ясо неправильно зберігали
2.М’ясо охолоджували без дотримання технологічної інструкції
3.М’ясо несвіже
4.М’ясо сумнівної свіжості
274.У курячих яєць свіжість характеризується показником, який пов’язаний з :
1.Формою білка
2.+Формою жовтка, який називається індексом
3.Шкаралупою
4.Повітряною камерою
275.Раціональна норма споживання яєць становить на рік:
1.365
2.180
3.260
4.+292
276.Під час зберігання яєць поступово розріджується :
1.Жовток
2.+Білок
3.Зовнішній шар білка
4.Середній шар білка
277.Розмір повітряної камери курячих яєць характеризує:
1.Щільність підшкаралупної оболонки
2.+Тривалість зберігання
3.Холодильне зберігання
4.Низьку якість яєць
278.Основна фракція білка яйця:
1.Кональбумін
2.Овоглобін
3.+Овальбумін
4.Овомукоїд
279.Який білок здатний утворювати піну:
1.Овомуцин
2.+Овоглобін
3.Овальбумін
4.Лізоцим
280.Забарвлення жовтка зумовлено вмістом:
1.Ксантофілу
2.+Каротину
3.Бетаїну
4.Орнітину
281.Курячі яйця столові зберігаються за температурою не вище 200С до, діб:
1.7
2.20
3.+25
4.30
282.Курячі яйця з масою 10 штук 560г належать до:
1.Відбірних
2+.І категорії
3.ІІ категорії
4.Дрібних
283.Курячі яйця мають жовток, що переміщується внаслідок зберігання:
1.В умовах підвищеної температури
2.Дуже довго
3.В охолодженому стані
4.+В холодильниках
284.Недостатньо щільний білок допускається у курячих яйцях:
1.І категорії
2.ІІ категорії
3.+Столових
4.Ті, що зберігаються в холодильниках
285.Часткове змішування жовтка з білком називають:
1.Красюком
2.+Виливкою
3.Тумаком
4.Присушкою
286. «Термічне дихання яєць» зумовлено:
1.Високою температурою зберігання
2.Низькою температурою зберігання
3.Низькою відносною вологістю повітря
4+.Коливанням температури
287.Дифузія води з білка в жовток зумовлена:
1.Розвитком плісняви
2.Розвитком бактерій
3.+Фізичними змінами
4.Біохімічними процесами
288.Руйнування структури волокон овомуцину і розрідження білка зумовлено:
1.Мікробіологічними процесами
2.+Біохімічними процесами
3Фізичними процесами
4.Розвитком мікроорганізмів
289.Частини білка дегідратують внаслідок:
1.+Тривалого зберігання
2.Високої температури зберігання
3.Взаємодії з виділеним вуглекислим газом
4.Фізичних процесів
290.Чим визначається види розбирання риб:
1.+Способом технологічної обробки, розміром, формою тіла, анатомічними і біологічними особливостями
2.Погодними умовами і розміром риби
3.Розміром риби, способом технологічної обробки, хімічним складом
4.Формою тіла, консистенцією м’яса, наявністю інструментів
291.В якому варіанті названо правильно види розбирання риб:
1.Зябрована, півкруг, шматок, тушка, повздовжні половини
2.Поздовжні половини, шматок, рулет, філе-шматок, тушка
3.+Тушка, хвостова частина, потрошена з головою, потрошена, обезголовлена, пласт обезголовлений
4.Обезголовлена, потрошена з головою, калтик, спинка, тушка
292.Які чинники забезпечують життєдіяльність риби під час перевезення і зберігання:
1.Своєчасне годування та вміст у воді кисню
2.Наявність денного світла та своєчасне годування
3.+Вміст у воді кисню та температура води
4.Вміст у воді кисню, температура води та своєчасне годування
293.Як поділяється жива риба за якістю:
1.Поділяється на два товарні сорти: І і ІІ
2.Поділяється на два товарні сорти : вищий і І
3.+Не поділяється на товарні сорти
4.Поділяється на дві категорії: І і ІІ
294.Які процеси відбуваються в слабкій і заснулій рибі:
1.Зменшення маси, збільшення об’єму
2.+Зменшення маси і об’єму
3.Збільшення маси і зменшення об’єму
4.Збільшення маси й об’єму
295.Які температурні межі мороженої риби:
1.Від -1 до -200С і нижче
2.Від -3 до -200С і нижче
3.Від 0 до -200С і нижче
4.+Від -6 до -180С і нижче
296.Які види замороження риби розрізняють:
1.Швидке і особливо швидке
2.Повільне і дуже повільне
3.Швидке і середнє
4.+Швидке і повільне
297.Яка мета глазурування риби:
1.Запобігти висиханню і появі побічного запаху
2.+Запобігти висиханню та окисленню жиру
3.Запобігти окисленню жиру і поліпшити смакові властивості
4.Запобігти висиханню і поліпшити смакові властивості
298.Які показники враховують для визначення якості охолодженої і мороженої риби:
1.Зовнішній вигляд, консистенцію, густину, питому вагу, якість розбирання
2.Зовнішній вигляд, вид луски, запах, консистенцію
3.Зовнішній вигляд, масовий склад риби, запах, якість розбирання, консистенцію
4.+Зовнішній вигляд, якість розбирання, консистенцію, запах
299.На які товарні сорти поділяють охолоджену і морожену рибу:
1.Охолоджену на вищий і І,морожену на І і ІІ
2.Охолоджену на І і ІІ, морожену на вищий і І
3.+Охолоджену на І і ІІ, морожену не поділяють
4.Охолоджену не поділяють, морожену на І і ІІ
300.Як називають засіл риби, коли рибу перед засолом попередньо охолоджують до температури тіла тільки від 00С до 50С, а потім піддають засолу в охолодженому приміщенні:
1.Холодним
2.+Охолодженим
3.Злегка охолодженим
4.Сильно охолодженим
301.Які розрізняють засоли риби залежно від рецептури засольної суміші:
1.Простий, складний, пряний, гострий
2.Простий, середній, солодкий , гострий
3.Простий, солодкий, маринований, делікатесний
4.+Простий, пряний, маринований, солодкий
302.В якому варіанті всі перечисленні чинники впливають на формування асортименту солених рибних товарів:
1.Рецептура засольної суміші, температура засолу, вид риби, жирність риби, вміст солі в м’ясі риби, розмір риби, вид розбирання, якість продукту
2.Види риб, види луски, спосіб засолу, якість готового продукту, вид розбирання
3.Рецептура засольної суміші, вид риби, вид розбирання, спосіб вилову риби, якість продукту
4.+Рецептура засольної суміші, вид риби, її жирність, вміст солі в м’ясі риби, розмір риби, вид розбирання, якість готового продукту