
- •Тема 2. Основи конституційного права
- •1. Поняття, предмет та метод конституційного права
- •2. Загальні засади конституційного ладу в Україні
- •3. Основи правового статусу людини і громадянина
- •4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
- •5. Органи державної влади Верховна Рада України
- •Президент України
- •Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади
- •Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:
- •Місцеве самоврядування
- •Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
- •6. Судові та правоохоронні органи Система судової влади України
- •Стаття 21. Види і склад місцевих судів
- •Стаття 26. Види і склад апеляційних судів
- •Стаття 31. Види і склад вищих спеціалізованих судів
- •Конституційний Суд України
- •Прокуратура України
- •Правоохоронні органи України
- •7. Громадянство України як один з інститутів конституційного права.
- •Громадянами України є:
- •Документами, що підтверджують громадянство України, є:
- •Громадянство України набувається:
Стаття 31. Види і склад вищих спеціалізованих судів
1. У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.
2. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.
3. До складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. У вищому спеціалізованому суді, кількість суддів у якому перевищує сорок п’ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.
4. У вищому спеціалізованому суді утворюються палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати.
5. У вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, визначених цим Законом. Склад і порядок діяльності пленуму вищого спеціалізованого суду визначаються цим Законом.
6. При вищому спеціалізованому суді утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається цим Законом.
7. Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.
2. Верховний Суд України:
1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;
2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;
3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції (254к/96-ВР) та законів України.
Третейський суд — недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин;