Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Місцеве самоврядування

Місцеве самоврядування є формою народовладдя в Україні, сутність якої полягає в самостійному вирішенні населенням питань місцевого значення. Воно здійснюється первинним суб’єктом місцевого самоврядування, територіальною громадою, як безпосередньо, шляхом проведення місцевих референдумів, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські, районні, обласні ради.

Отже, до системи органів місцевого самоврядування в Україні входять: територіальна громада – як первинний суб’єкт, рада – як представницький орган і виконавчий орган у вигляді виконкомів рад /рис.31/.

До складу сільської, селищної, міської ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях

Територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори, забезпечують проведення референдумів; реорганізують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю (ст.143).

Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

Місцеве самоврядування – різновид політичної, але не державної влади. Тому ради депутатів місцевого самоврядування різного рівня в частині повноважень делегованих ними місцевим державним адміністраціям мають право контролю їх діяльності, який полягає у можливості вираження недовіри головам відповідних місцевих державних адміністрацій. Якщо таку недовіру підтримують дві третини складу відповідної ради, то Президент забов’язаний ухвалити рішення про відставку цієї особи.

Детальне описання усієї діяльності, повноважень і відповідальності органів місцевого самоврядування визначені спеціальним законом.

Територіальний устрій України

Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.