3. Суттєвість помилок в аудиті

Міжнародний стандарт аудиту 320 «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту» розкриває основні методологічні аспекти визначення і застосування в аудиторській практиці поняття «суттєвість». По суті цей термін розглядається як значення важливості події, які взяті окремо або у сукупності, може вплинути на економічні рішення користувачів, що приймаються на основі фінансової звітності. Додатково до цього терміна МСА 320 «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту», параграф 9, дає визначення терміна «суттєвість виконання». Під цим терміном розуміють «величину або величини, встановлені аудитором у розмірі, меншому, ніж суттєвість на рівні фінансової звітності, взятої в цілому, для того щоб зменшити до прийнятно низького рівня достовірність того, що невиправлені та невиявлені викривлення у сукупності перевищать суттєвість на рівні фінансової звітності в цілому».

Унаслідок невиявлення або неусунення суттєвих помилок користувачами фінансової звітності можуть бути прийняті неадекватні рішення щодо вкладення або вилучення коштів у бізнес підприємства, що перевірялося; зміну менеджменту компанії; розділення, поглинання чи злиття юридичних осіб; переорієнтацію бізнесу або недоцільність подальшої співпраці з емітентом звітності. Існування суттєвих невідповідностей (помилок) в обліку та звітності підприємства може бути підставою для фінансових санкцій, утрати бізнесу, карної відповідальності посадових осіб, помилкового управлінського рішення, втрати інвестицій.

Процедуру виявлення суттєвої помилки можна представити у вигляді алгоритму (рисунок 6.2.).

Аудитор має визначити межу (розмір) показника суттєвості помилок, що можуть міститись у фінансовій звітності замовника. Визначення розміру (межі) суттєвості є результатом індивідуального професійного судження аудитора.

При оцінюванні суттєвості помилок зазвичай виходять з їх оцінки за відносними показниками. Так, в Австралії пропонують наступну градацію матеріальності (суттєвості ) помилок і пропусків:

– відхилення 10% і більше – помилка суттєва;

– відхилення від 5 до 10% – є предметом професійного судження аудитора;

– відхилення до 5 % – уважається несуттєвим.

Відповідно до загальноприйнятого у західних країнах підходу до матеріальних помилок відносять помилки, які самі по собі або у сукупності з іншими помилками викривляють фінансову звітність на 4–5% від її підсумку або змінюють фінансовий результат на протилежний.

4. Поняття та класифікація робочих документів аудитора

Документальне оформлення аудиту вважається однією із найважливіших умов його кваліфікованого проведення.

Робочі документи аудитора – це записи, зроблені ним під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, а також документальна інформація, отримана в ході ауди­ту від третіх осіб, підприємства-клієнта чи усні відомості, задо­кументовані аудитором за допомогою тестування.

Завдання документування:

• Забезпечити юридичне обґрунтування проведення ауди­ту.

• Обґрунтувати твердження аудиторського висновку та відповідність проведених процедур прийнятим нормативам.

• Забезпечити належне керування та контроль якості аудиту.

• Обґрунтувати методологічний підхід до процесу аудиту.

• Документально оформити встановлений аудиторський ризик із зазначенням його величини.

• Отримати матеріали для наступних аудиторських перевірок.

Класифікація робочих документів є діючим механізмом, який дає змогу підвищити якість проведеного аудиту і сприяє більш повному задоволенню потреб замовника в обґрунтуваній аудиторської інформації (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1. – Класифікація робочих документів аудитора

Класифікаційна ознака	Групи документів
За часом ведення і використання	– Довгострокові – Короткострокові
За способом і джерелами отримання	– Від третіх осіб – Від підприємства - клієнта – Складені аудитором
За характером інформації	– Правового характеру – Про керівництво і персонал підприємства – Про структуру й організацію підприємства – Про економічні основи діяльності підприємства – Про систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю – Аудиторські організаційно - функціональні документи – Документи оцінювання аудиторського ризику – Документи з перевірки окремих статей і показників річного звіту – Кореспонденція аудитора – Підсумкова документація
За призначенням	– Оглядові – Інформативні – Перевірні – Підтверджуючі – Розрахункові – Порівняльні – Аналітичні
За ступенем стандартизації	– Стандартизовані – Довільної форми
За формою подання	– Графічні – Табличні – Текстові – Комбіновані
За технікою складання	– Ручні – На машинних носіях