Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Маткад Лабораторна №2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
05.01.2020
Размер:
708.61 Кб
Скачать

2.1.2. Присвоювання змінним значень

Під час арифметичних і символьних операцій, програмування, роботи з матрицями, і таке ін. найуживанішим оператором є оператор присвоювання „:=”. Щоби присвоїти змінній якесь значення, наприклад, швидкість повинна дорівнювати 2:

  • Уведіть у потрібному місці документу ім’я змінної, наприклад, “w”. Уведіть оператор присвоювання за допомогою клавіші <:> (двокрапка) або натисканням відповідної кнопки Definition (Присвоювання) на панелі інструментів Calculator, або Evaluation (Вирази), як показано на рис. 2.1.

  • Уведіть у місце заповнювач (чорний квадратик праворуч від знаку присвоювання) значення змінної (2)

Р езультат перерахованих дій показаний у прикладі 2.4. Кнопка оператора присвоювання для зручності розміщена відразу на двох панелях - Calculator (Калькулятор) і Evaluation (Вирази).

Рис. 2.1. Результат вводу оператора присвоювання w:=2

Приклад 2.4. Присвоювання змінній чисельного значення

Значення змінній можна ввести не тільки у вигляді числа, а й у вигляді математичного виразу, який містить інші змінні. Припустимо, треба розрахувати об’ємні витрати рідини, якщо відомий діаметр трубопроводу й швидкість її руху. Позначимо діаметр труби через “d “, швидкість руху „υ” і об’ємні витрати – V.

Присвоїмо чисельні значення діаметру й швидкості. Для цього набираємо на клавіатурі букву “d”, натискаємо клавішу двокрапки й праворуч від символу „дорівнює” вводимо чисельне значення. Таким самим чином присвоюємо чисельне значення швидкості (приклад 2.5).

Порада. Для того, щоби при наборі символи (вирази) розміщувалися точно на рядку, після вводу першого символу й присвоєння йому чисельного значення натисніть клавішу „Tab”, курсор переміститься чітко по рядку й можна вводити інший символ...

Далі набираємо літеру “V” і присвоюємо їй вираз, який визначає об’ємні витрати. І, нарешті, на вільному місці поля документу набираємо „V” і натискуємо клавішу „=”. Програма повертає результат розрахунку.

Приклад 2.5. Комбіноване присвоювання значень змінним

Зауважимо, що в пакеті Mathcad після цілої частини числа ставиться не кома, а крапка. Крім того, не забуваємо набирати знак добутку (на клавіатурі це зірочка, а на панелі Calculator це „х”). І ще одне, якщо набирається число, яке менше одиниці, наприклад, 0.5, нуль набирати не обов’язково. Число вводиться таким чином – крапка й далі 5 (.5).

Якщо змінна з деяким ім’ям створюється в документі вперше, то для вводу оператора присвоювання замість двокрапки допускається використовувати символ „=” (дорівнює), який Mathcad автоматично замінює символом присвоювання. У деяких випадках це неможливо, зокрема, коли значення присвоюється змінній, ім’я якої зарезервовано Mathcad. Наприклад, присвоїти значення змінній з ім’ям N можливо тільки лише вводячи двокрапку, тому що за замовченням це ім’я означає в Mathcad розмірність сили (Ньютон).

Покажемо на прикладі введення більш складних математичних виразів за допомогою панелі Calculator, яка містить стандартні функції.

Припустимо, що за умови х=3, треба обчислити вираз , приведений у прикладі 2.6.

Послідовність операцій:

  • Присвоюємо величині „х” чисельне значення „3”.

  • Уводимо за допомогою клавіатури ім’я змінної.

  • На панелі Calculator натискуємо піктограму „хy.

  • У місце чорного маркера вводимо вираз „х+5”.

  • За допомогою клавіші „Пробіл” виділяємо отриманий вираз кут- ником.

  • Із клавіатури вводимо оператор множення (*).

  • На панелі Calculator натискуємо піктограму „sin”.

  • Уводимо в місце маркера аргумент синусу.

  • Виділяємо клавішею „Пробіл” весь вираз.

  • На панелі Calculator натискуємо піктограму

  • Уводимо показник степеня кореня.

Натискуємо клавішу „=” і отримуємо результат.

Приклад 2.6. Використання панелі Calculator при обчисленні математичного виразу.

У блоках 2.7 і 2.8 додатково приведені приклади арифметичних операцій, обчислень математичних виразів із використанням стандартних функцій і чисельних констант.

П риклад 2.7 (блок).

Приклад 2.8 (блок)