Аналітичний висновок

Для аналізу господарської діяльності даного підприємства найбільш узагальнюючим показником є прибуток. Прибуток підприємства – головне джерело збільшення обсягу фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства не може бути стійким, якщо воно не одержує прибутку в розмірах, які забезпечують необхідний приріст фінансових ресурсів, насамперед для фінансування заходів, спрямованих на зміцнення технічної бази і соціальної сфери, тим більше воно не може бути стійким, якщо підприємство працює збитково. Збиткова робота підприємства веде до зменшення його фінансових ресурсів. Ось чому першочерговим завданням фінансової служби в забезпеченні стабільного фінансового стану підприємства є фінансовий контроль за використанням намічених планів і завдань щодо проведення високорентабельних, конкурентоспроможних послуг для внутрішнього і зовнішнього ринків. За зниженням витрат, запровадження режиму економії ресурсів на всіх ділянках проведення робіт та управління ними. Такий контроль є важливим чинником зростання прибутковості підприємства.

Дана курсова робота написана на прикладі ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс», яке засноване на приватній власності та набуло прав юридичної особи з дня державної реєстрації. Основна діяльність підприємства пов’язана з транспортом автомобільного вантажу, тобто транспортні перевезення.

Насамперед розглянули фінансову звітність підприємства за 2008 -2010 роки. На її основі здійснили аналіз фінансової стійкості підприємства, ліквідності балансу, коефіцієнтів рентабельності виробництва продукції та ділової активності, фінансових результатів підприємства. Прийшли до висновку, що його фінансовий стан є вкрай важким, так як. Причинами його насамперед є висока собівартість реалізації продукції, невелика оборотність оборотних капіталів, висока кредиторська заборгованість, нераціональне використання оборотних коштів.

Проаналізувавши наявний фінансовий стан ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс» та вивчивши основні напрямки стратегічного планування на даному підприємстві, можна загалом узагальнити:

За досліджуваний період 2008-2010 роки фінансова стійкість підприємства знизилась до нестійкої за рахунок збільшення кредиторської заборгованості у двічі порівняно з 2008 рокос на 668,7 тис. грн. та зростання необоротних активів на 2261,8 тис.грн.

Наведені баланси ліквідності підприємства не є ліквідними, а саме:

5. підприємство не має достатньої суми наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами;

6. ліквідними є друга та третя група активів протягом усього аналізованого періоду. Однак слід зазначити, що підприємство користується незначними обсягами послуг установ банків і має невелику заборгованість за довгостроковими кредитами, короткострокових зобов’язань підприємство немає взагалі.

7. Відмітимо достатність власного капіталу у 2009-2010 рр. як для формування важко ліквідних активів, так і оборотних активів.

Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність підприємства і показує скільки поточних активів припадає на 1 грн. поточних зобов’язань, порівняно з 2008 роком цей коефіцієнт знизився до 1,1 на 2,8 %, що негативно впливає на підприємство. Коефіцієнт швидкої ліквідності має від’ємне значення протягом всього періоду, що аналізується. Даний коефіцієнт показує що ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс» не може погасити найближчим часом короткострокові зобов’язання так як немає наявних власних коштів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, що лише 0,02% поточних зобов’язань на кінець 2010 року підприємство може погасити негайно.

Аналіз показників платоспроможності підприємства виявив, що ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс» протягом 2009-2010 років не є платоспроможнім, що в першу чергу підтверджує коефіцієнт забезпечення оборотних активів – спостерігається його зменшення з 0,3 % у 2008 році до -0,08 % у 2010 році. Коефіцієнт загальної платоспроможності порівняно з 2008 роком зменшився на 2,7 % і становить 1,0%. Коефіцієнт відновлення платоспроможності свідчить про те, що у 2009 і 2010 роках немає можливості відновити свою платоспроможність, так як коефіцієнт не перевищує одиницю, що ще раз підтверджує неплатоспроможність збитковість підприємства.

Головними причинами спаду ділової активності підприємства є, насамперед, погіршення ефективності використання запасів та відвернення коштів у дебіторську заборгованість. Впродовж останніх років зростає від’ємне значення тривалості фінансового циклу товариства. Якщо у 2008 році тривалість фінансового циклу становив 83 дні, у 2009 році знизився до 52 днів, то у 2010 році вже аж (-6) днів. І викликано це, дефіцитом власного капіталу та збитковою діяльністю товариства. Саме через несвоєчасність розрахунків з кредиторами тривалість фінансового циклу подовжилась на 89 днів та 58 днів протягом 2008 - 2010 років.

Негативним фактором є зниження показника валового прибутку в 2010 році в порівнянні із 2008 роком на 253,6 тис. грн. Дане зниження показника відбулося внаслідок зростання операційних витрат. Основну частину у структурі операційних витрат підприємства займають матеріальні затрати та витрати на оплату праці. Їх сума в загальній структурі собівартості продукції протягом періоду, що аналізується збільшується. Так у 2010 році матеріальні затрати складали 2239 тис.грн, а витрати на утримання персоналу – 1089 тис.грн від сукупної суми операційних витрат. У 2010 році збільшилися й амортизаційні відрахування – за два роки їх сума збільшилася на 496,5 тис.грн. Інші операційні витрати протягом періоду, що аналізується, збільшилися. Якщо у 2008 році їх сума становила 721,5 тис.грн, то в 2010 році - вже 1052 тис.грн.

Також показник рентабельності продукції протягом всього аналізованого періоду має від’ємне значення, коли нормативне значення рентабельності для підприємства повинно дорівнювати не менше ніж 0,2 . Це є негативним явищем, що характеризує зниження результативності діяльності ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс».

Таким чином, можна сказати, що аналіз фінансових результатів діяльності підприємства і ефективне управління ними є однією з найважливіших галузей аналітичної роботи підприємства, що є його “візитною карткою” в співпраці з іншими господарюючими суб’єктами, як вітчизняними, так і зарубіжними.

Роботу ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс» протягом 2008—2010 років слід оцінити недостатньо ефективною, адже результатом його ефективної діяльності є забезпечення прибутковості. Фінансовий стан товариства значною мірою залежить від доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи. Загальна ва­ртість майна у 2010 році порівняно з 2008 роком зменшилася на 44,3 тис.грн, або на 0,6 % а в порівнянні з 2009 роком спостері­гається зниження вартості капіталу на 363 тис.грн або на 4,6%. Такі зміни обумовлені різким зменшенням власного капіталу внаслідок неефективного управління фінансовими ресурсами, адже протягом періоду, що аналізується, спостерігається стійка тенденція до збільшення суми непокритого збитку з 96,0 тис.грн у 2008 році до 201,2 тис.грн у 2010 році.

ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс» є збитковим і в 2008 році сума непокритого збитку різко зросла і в 2010 році досягла 201,2 тис.грн.

Таким чином, в ході проведеного аналізу нами було виявлено, що ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс» не є фінансово стійким. Про це свідчить дина­міка більшості з наведених вище показників. Так як підприємство збиткове, можна сказати, що воно знаходиться в кризовому фінансовому становищі.

Проаналізувавши показники діяльності ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс» можна запропонувати пропозиції щодо покращення його фінансового стану:

1. Зниження собівартості продукції дозволить підприємству бути конкурентно спроможним на ринку збуту. Це можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.

2. Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства призведе до збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі.

3. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.

Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів дозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.

Для зростання прибутку ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс» повинне:

• нарощувати обсяги виробництва, тобто збільшувати реалізацію своєї діяльності;

• впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників, мотивувати їх;

• зменшувати витрати на виробництво продукції, що відповідно знизить собівартість продукції;

• з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, включаючи і фінансові ресурси;

• грамотно будувати договірні відносини з постачальниками та покупцями;

• зі знанням справи вести цінову політику;

• вміти найдоцільніше розміщувати одержаний раніше прибуток задля досягнення оптимального ефекту.

Шляхами зростання рентабельності є:

• величина прибутку. Чим більший прибуток, тим вищий рівень рентабельності;

• величина вартості основних фондів і нормованих оборотних коштів. Чим більша сума авансових коштів на виробництво продукції, тим нижчий рівень рентабельності;

• величина собівартості продукції впливає обернено пропорційно на рівень рентабельності: менша собівартість дає вищу рентабельність конкретного виду продукції.

Виконання підприємством цих рекомендацій призведе до його фінансового оздоровлення, зокрема:

1. прискорення оборотності (зменшення кількості днів у обороті, або збільшення числа оборотів за звітний період) оборотних активів сприятиме вивільненню коштів, що в них вкладені, для подальшого розширення господарської діяльності, для погашення кредитів банку та заборгованості кредиторам;

2. вміле управління грошовими потоками дозволить проводити більш гнучку фінансову політику та покращити маневрування як власними, так і позиченими коштами, сприятиме зменшенню витрат на сплату відсотків за боргами, підвищить ліквідність балансу, дозволить вивільнити кошти для інвестування у доходні об’єкти (зони росту обсягів діяльності підприємства).