2. Характеристика видів діяльності, що використовуються у роботі з педколективом.
Просвітницька діяльність.
Психопрофілактичній і просвітницькій роботі і учителями надається велике значення, їхнє ставлення до цієї роботи та участь в ній суттєво впливають на результати.
Робота психолога з учителями може будуватися у двох площинах. Перша — ставлення до них як до фахівців. У цьому випадку задача психолога полягає в тому, що(поновити їхні психологічні знання і вміння використовувати ці знання на практиці, допомагати у психологізації навчально-виховного процесу, залучати вчителі до співробітництва у психопрофілактичній та просвітницькій діяльності.
Друга площина - вчителі як безпосередні суб'єкти навчально-виховного процесу. Психолог має стежити ЗІ їхнім психологічним станом, навчати саморегуляції, сприяти особистісному зростанню.
Традиційні форми роботи з учителями подібні до форм роботи з батьками, але мають інше змістове значення.
Виступи на педагогічних радах і методоб'єднаннях. лекторіях для вчителів. Бажано, щоб виступи на педрадах матувалися заздалегідь і доповнювали перспективний план навчально-виховної роботи школи на рік, а також плани методоб'єднань. Протягом навчального року може пінитися необхідність у спеціальному висвітленні конкретної проблеми — тоді теми виступів та їхній зміст коригуються психологом. Виступ або лекція мають ознайомити вчителів із необхідними знаннями з психології і показати, як їх можна використати на практиці.
За змістом виступи й лекції можуть бути присвячені і її особливостям того чи іншого віку учнів, розгляду психофізіологічних та психогігієнічних факторів, які впливають на навчання. У виступах та лекціях необхідно нараховувати специфіку школи.
Виступаючи на педрадах або методоб'єднаннях, необхідно наводити дані, отримані в ході дослідження чи іншого питання в школі (звичайно, усереднені). Бажано, щоб у своїх виступах психолог приділяв увагу науковій організації праці вчителів, питанням підтримки їх психічного здоров'я (зняття напруги, стресів) тощо.
Індивідуальні консультації. Вони проводяться з учителями для спільного розв'язання міжособистісних конфліктних ситуацій з питань розвитку класу як групи, допомоги в розумінні конкретних учнів і т. д. Психолог має проводити консультації з адміністрацією школи, з класними керівниками, з учителями (якщо у цьому є необхідність) і за результатами досліджень. Консультації в і і,их випадках проходять у формі рекомендацій - як усних, так і письмових. У ході консультацій необхідно актуалізувати ті психологічні поняття, які необхідні для правильного розуміння результатів досліджень.
Ознайомлення
з психологічною та психолого-педагогічною
літературою. Виступам
на педрадах і методоб'єднаннях
та консультаціям мають передувати
виставки
рекомендованої психологічної літератури
з питання,
що розглядається. Практикується
оформлення постійно
діючої виставки нової психологічної
та п
сихолого-педагогічної
літератури. Якщо немає можливості
виставляти книжки, можна складати
літературу
з короткими анотаціями змісту кожного
рекомендованого
видання й вивішувати ці списки на дошці
оголошень в учительській.
Психологічне методоб'єднання. Назва цієї форми роботи умовна. Суть її полягає в тому, що за власним бажанням систематично збираються разом ті вчителі, мий інтерес до психології є більш глибоким. Заздалегідь обговорюється і планується тематика цих зустрічей, які мають не лише пізнавальний, а й практичний характер На таких зборах можна навчати, наприклад найпростіших методів психодіагностики, проведеним нескладних психогімнастичних вправ для учнів, психологічно доцільної побудови уроків, навичок саморегуляції і т. д.
Психолого-педагогічні консиліуми. Це досить поширена і дійова форма роботи. Консиліум являє собою збори, на яких педагоги, психологи та інші зацікавлені фахівці (можливо, медики, інспектори у справах неповнолітніх тощо) радяться з приводу проблемної, нестандартної чи важкої ситуації, що пов'язана з конкретною дитиною чи класом. У ході всебічного аналізу ситуації ставиться діагноз та намічаються шляхи розв'язання проблеми. Присутність на консиліумі дитини чи групи дітей, з приводу яких радяться, залежить від ситуації. Слід зазначити, що інтереси дитини мають бути вищі над усе. Таким чином, на педагогічних радах і методоб'єднаннях обговорюються стратегічні напрями роботи вчителів і психологів, а на психологічно-педагогічному консиліумі - тактичні питання розв'язання конкретних ситуацій.
Отже, просвітницька робота передбачає такі важливі моменти:
пропаганду діяльності психологічної служби;
ознайомлення педагогів із психологічними знаннями, які відповідають їх актуальним потребам і запитам;
- вибір таких форм просвіти, які полегшують і приймання психологічної інформації, викликають інтерес до психологічних знань, формують потребу і пристуватися ними у житті.
Консультативна робота психолога з вчителями. Консультування педагогів шкільним психологом може проводитися по декільком напрямкам:
1. Консультування з питань розробки методик навчання з урахуванням психологічних вимог (психологічно адекватних), що відповідають віку, рівню розвитку й реальним можливостям і потребам школярів (зміст і методична побудова курсів).
Різні "авторські програми" вимагають різної початкової підготовки школярів. І вимоги повинен визначати не психолог, а педагог, психолог лише консультує педагога про можливості дітей даного віку й кідповідності програми рівню розвитку дитини.
2. Консультування із приводу проблем навчання, поведінки, взаємодії учнів. Ініціаторами такого консультування можуть виступати й психолог і педагог. При цьому, якщо взаємини психолога й педагога рівноправні, обидві ситуації рівноцінні, якщо ні, то ситуація, у якій ініціатор психолог, малоперспективно, тому що психолог виступає в них або з позиції тиску, або з позиції прохача.
3. Педрада (консиліум) як напрямок роботи психолога дуже важливий, тому що дає об'ємну картину стану дитини або класу, дозволяє виробити загальну лінію відносин до дитини, на педраді відбувається обмін знаннями. У такий спосіб психолог і педагог створюють ситуацію рівноправного співробітництва, загальної відповідальності. Крім того, спільне психолого-педагогічне рішення проблем дитини дає й навчальний ефект.
4. Соціально - посередницька робота шкільного психолога з приводу конфліктів, що виникають у педагогічному процесі.
5. Психологічна освіта педагогів, що включає створення умов, у яких педагоги можуть одержати відомості, що їх цікавлять, по ефективній організації предметного навчання школярів, надання відомості і ці допомагають педагогам усвідомити себе як педагога і втілення знань у практичну діяльність педагогів.
Вивчення особистості педагога
Розглядаючи психологічні особливості особистості, вчителя, специфіку педагогічної діяльності, необхідно відзначити, що являє собою педагогічна професія.
У спеціальній літературі вказуються чотири значенії і терміну «професія»:
Галузь прикладення сил людини, або, якщо вдаватись до слова «сили», галузь, у якій людина здійснює свої функції як суб'єкт праці.
Спільнота людей, зайнятих певного роду трудовими функціями.
Підготовленість (знання, уміння, навички, кваліфікація), властиві людині, завдяки якій вони виявляється у змозі виконати певного роду трудом і функції.
Діяльність, робота професіонала, тобто сам процес реалізації трудових і професійно виконуваних функцій.
Професійна діяльність неминуче супроводжується змінами в структурі особистості фахівця, коли відбуваються, з одного боку, посилення й інтенсивний розвиток якостей, що сприяють успішному здійсненню діяльності, а з іншого боку - зміна, придушення і навіть руйнування структур, що не беруть участі у цьому процесі.
Таким чином, вчителі через свої особистісні особливості виявляються найкраще пристосованими для реалізації одних професійних функцій, у той час як реалізація інших функцій виявляється їм просто недоступною. Наприклад, «інтелігент» легко здатний забезпечити виконання у своїй професійній діяльності виховної, інформаційної, розвиваючої, дослідницької і функції самовдосконалення. «Предметник» краще реалізує методичні, навчальні функції; «організатор» - виконавчі,
Організаторські, мобілізаційні; «комунікатор» - лише комунікативні функції.
Тому однією з важливих характеристик педагогічної діяльності є професійна спрямованість особистості вчителя:
спрямованість на спілкування (комунікатор);
спрямованість на організацію навчального процесу та позакласної роботи (організатор);
спрямованість на навчальний предмет (предметник),
інтелігентність (інтелігент);
спрямованість на схвалення в професійній діяльності (мотивація схвалення).
Професійна деформованість учителів - важлива характеристика особистості й психологічного стану вчителя. Виділяють кілька її форм:
1. Загально-педагогічні деформації, що включають посилення таких рис, як:
авторитарність;
повчальність;
завищена самооцінка;
зайва самовпевненість;
догматичність;
відсутність гнучкості й т.д.
2. Типологічні деформації:
- комунікатор - надмірна балакучість, скорочення дистанції, звертання до співрозмовника як до недосвідченого;
- інтелігент - моралізування, й т.д.;
- предметник - наукоподібні способи поведінки, оцінка людей через науку.
3. Специфічні деформації, що характеризуються тим, що за зовнішнім виглядом вчителя можна визначити, який предмет він викладає.
4. Індивідуальні деформації — зміни, пов’язані з особистісними змінами.
Шкільний психолог якоюсь мірою може попереджати й переборювати подібні деформації, тому що від цього залежить психологічний клімат у школі.
Перелік тестів, що використовуються психологом при роботі із учителем як клієнтом:
оцінка професійної діяльності педагога;
оцінка психологічних особливостей;
оцінка професійної спрямованості;
оцінка агресивності;
оцінка здатності до емпатії;
оцінка самоконтролю в спілкуванні (чи вмієте вислухати), рівня товариськості, карта комунікативної діяльності;
оцінка способів реагування в конфлікті;
оцінка самооцінки, самооцінки мотивами схвалення;
оцінка бар'єрів педагогічної діяльності (здатність до саморозвитку, виявлення факторів, що перешкоджаючі, розвитку);
оцінка здатності до господарської діяльності;
оцінка психологічного клімату в педагогічному колективі.