7. Оформлення дипломних робіт та демонстраційного матеріалу
Дипломну роботу друкують за допомогою принтера на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210x297 мм). Дипломну роботу переплітати в твердій обкладинці з палітурного картону.
Текст основного матеріалу дипломної роботи повинен мати шрифт Тіmеs New Roman, розмір якого 14, нарис звичайний, колір чорний. Міжрядковий інтервал тексту встановлювати рівним 1,5 пунктів. Вирівнювання тексту – по ширині.
Розміри верхнього та нижнього полів дипломної роботи встановлювати рівними 20 мм, розмір лівого поля – 30 мм, правого – 10 мм.
Абзацний відступ в дипломній роботі повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати 15…17 мм. Абзаци основного тексту не відокремлювати один від одного.
Кожну сторінку роботи нумерують. Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті. На титульному аркуші номер не ставиться. Якщо в тексті є рисунки і таблиці, виконані на окремих сторінках, їх необхідно включити в загальну нумерацію. Сторінки зі списком використаних джерел та всі сторінки додатків також нумерують.
Формули, умовні позначки, схеми, рисунки тощо друкують.
У разі першої згадки в тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх слід писати як в українській транскрипції, так і мовою оригіналу (у дужках).
Виклад змісту тексту має бути коротким, чітким, без зайвого суб’єктивного тлумачення. Терміни та визначення повинні відповідати стандартам, а за їх відсутності – загальноприйнятим у науково-технічній літературі.
Текст розділів роботи повинен поділятися на підрозділи, пункти тощо. Розділи нумерують арабськими цифрами у межах усієї роботи. «Зміст», «Реферат», «Вступ», «Висновки», «Список використаних джерел» та «Додатки» не нумерують.
Назви структурних частин дипломної роботи: «Зміст», «Реферат», «Вступ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки», а також заголовки розділів мають напівжирний нарис, прописні літери. Розміщують по середині рядка. Заголовки підрозділів – нарис напівжирний, строкові букви, розміщують з абзацу. Кожний розділ повинен починатися з нової сторінки.
Після номера розділу крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи, пункти та підпункти слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу повинен складатися з номера розділу та порядкового номеру підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу повинна бути крапка, наприклад, «2.1.» (перший підрозділ другого розділу). Номер пункту має складатися з номера розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад «2.1.3.» (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Розділи і підрозділи, які відображають зміст і результати роботи, повинні мати змістовні заголовки. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Наприкінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовки і переносити слова в заголовках не допускається. Номер відповідного розділу або підрозділу ставлять на початку заголовка, номер пункту – на початку першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна виступати за межу абзацу.
Назви структурних елементів відокремлюються від наступного тексту одним пустим рядком.
Заголовок підрозділу не відокремлюється від заголовку розділу, а від наступного тексту – одним пустим рядком.
Від попереднього та наступного тексту заголовок підрозділу відокремлюється одним пустим рядком (для тих випадків, коли кінець одного і початок іншого підрозділу розташовуються на одній сторінці).
Пункти та підпункти від попереднього тексту відокремлюються інтервалом у один рядок, відступу від першого рядка наступного тексту немає.
Зразок оформлення розділів, підрозділів наведено в додатку Ж.
У змісті послідовно перераховують заголовки розділів, підрозділів і проставляють номери сторінок, на яких вони розміщені.
Кількість ілюстрацій у роботі визначається її змістом і має бути достатньою для розкриття ідеї роботи. Усі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення тощо) називаються рисунками, які нумерують послідовно в межах розділу арабськими цифрами. При послідовній нумерації в межах розділу номер рисунка має складатися із номера розділу та порядкового номера рисунка у розділі, розділених крапкою, наприклад, Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Після назви рисунку крапка не ставиться. Посилаючись на рисунок перший раз, необхідно вписувати його повний номер, наприклад (рис. 1.2), а повторні посилання необхідно давати зі скороченими словами «дивися рисунок», наприклад, див. рис. 1.2, або див. рис. 3.1. Рисунки розташовують відразу після посилання на них в тексті, або на наступній сторінці. Рисунки слід розміщати так, щоб їх можна було розглядати без повороту пояснювальної записки. Якщо таке розміщення неможливо, рисунки розташовують так, щоб для їхнього розгляду було достатньо повернути пояснювальну записку на чверть оберту за рухом годинникової стрілки.
Ілюстрації повинні мати змістовні назви, які слід розташовувати під ілюстрацією, та на кожну ілюстрацію повинне бути посилання по тексту. За необхідності під ілюстрацією можна розміщувати пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрації позначати скороченим словом «Рис.», яке разом із номером та підписом розміщувати після пояснювальних даних, наприклад, «Рис. 3.2. Схема розподілу доходів залізниці». Підрисунковий підпис повинен бути поза рисунком, мати шрифт Times New Roman, розмір 14, нарис звичайний, друкується з абзацу, перед та після підпису залишати один пустий рядок.
Зразок оформлення рисунку наведено у додатку И.
Цифровий матеріал необхідно оформляти у вигляді таблиць. Форма таблиці показана на рис. 7.1.
Рис. 7.1 Форма таблиці дипломної роботи
Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, який розміщується після слова «Таблиця» з її номером, які містяться з самого початку рядка. Слово «Таблиця», назва таблиці і заголовки граф починаються з великих букв, підзаголовки – з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком, та з великих, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиці крапки не ставити. Заголовки і підзаголовки граф указувати у однині. Підкреслювати заголовки не треба.
Графу «№ п/п» та графу «Одиниці виміру» у таблицю окремо включати не потрібно. Номери показників і одиниці їх виміру безпосередньо включаються у рядки таблиці.
Розміщувати таблицю слід після першої згадки у тексті роботи, або на наступній сторінці так, щоб її зручно було розглядати. Якщо таке розташування неможливе, таблицю розміщують так, щоб для її вивчення роботу необхідно було б повернути на чверть обороту за годинниковою стрілкою.
Рекомендується не переносити таблицю на наступну сторінку. У разі необхідності, при переносі частини таблиці на наступну сторінку головку таблиці не повторюють, а вставляють строку з нумерацією колонок і над нею ліворуч поміщують слова «Продовження таблиці» з указівкою номера. Назву таблиці не повторюють.
Таблиці повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами. Назві таблиці передує напис «Таблиця» із зазначенням порядкового номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Посилаючись на таблицю, вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть у скороченому вигляді, наприклад, (табл. 1.2). Повторні посилання на таблицю слід подати із скороченим словом «дивись», наприклад, (див. табл. 1.2). Якщо цифрові дані в рядку таблиці не наводяться, в ній ставиться риска.
Номер та назва таблиці має шрифт Times New Roman, розмір 14, нарис звичайний. Назва таблиці розташовується відразу за номером.
Голівка таблиці має шрифт Times New Roman, розмір 14, у разі необхідності – 12, нарис звичайний із вирівнюванням по середині відповідних граф, інтервал до і після – 1 пункт.
Текст таблиці має шрифт Times New Roman, розмір 14, у разі необхідності – 12, нарис звичайний, строкові літери.
Розмір шрифту повинен бути однаковим у межах всієї таблиці.
Таблиця відокремлюється від наступного тексту одним пустим рядком. Зразок оформлення таблиці наведено у додатку К.
Формули розміщують окремими рядками, посередині сторінки. До і після формули необхідно залишити один пустий рядок. Після формули ставлять той розділовий знак, що необхідний виходячи з побудови фрази. Розділові знаки ставлять безпосередньо за формулою, перед номером.
Переносити формулу чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконування операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Знак множення при цьому записувати у виді «×».
Пояснення позначень символів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного позначення символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають зі слова «де», дві крапки після нього не ставлять. Розмірність одного й того самого параметра в межах роботи має бути постійною.
Формули нумерують в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою, наприклад, (1.2) (друга формула першого розділу). Номер формули слід брати в круглі дужки і розташовувати праворуч на рівні нижнього рядка формули, якої він стосується. Посилаючись на формулу в тексті, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, у формулі (1.2).
Математичні знаки використовують лише у формулах. У тексті вони пишуться словами. Не можна використовувати математичні знаки без цифр. Позначення одиниць застосовувати тільки після числового значення розмірів та в заголовках граф і найменуваннях рядків таблиць. У тексті (без числового значення розмірів) приводити повне найменування одиниць. Не застосовувати різні позначення однакових фізичних величин.
Позначення одиниць, що входять у добуток, розділяють крапками на середній лінії, як знаками множення, наприклад: Нм (ньютонметр). У позначеннях одиниць, що утворені діленням одних одиниць на інші, застосовують косу риску, при цьому всі позначення складної одиниці розміщують в один рядок.
Всі формули друкуються у редакторі формул.
Зразок оформлення формули наведено у додатку Л.
При написанні дипломної роботи студент повинен давати посилання на літературні джерела. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.
Посилання подаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела в списку літератури та відповідна сторінка джерела, наприклад [4, с. 35]. Зразок оформлення списку використаних джерел наведено у додатку Н.
Додатки оформляють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках. Кожний додаток починається з нової сторінки, зверху по центру друкують (вписують) слово «Додаток». Кожний додаток повинен мати заголовок. Якщо в роботі є більше ніж один додаток, їх нумерують послідовно великими буквами за абеткою (крім букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь).
При першому посиланні в тексті роботи на інформацію додатків належить у круглих дужках написати слово «дод.» і вказати його номер, наприклад (дод. А). Повторні посилання на інформацію додатка слід давати із скороченим словом «дивись», наприклад (див. дод. А).
Демонстраційні матеріали повинні в наочній формі характеризувати основні результати, висновки та рекомендації, мати певну логічну послідовність, а у своїй сукупності повністю розкривати тему і результати роботи студента.
Оформлення демонстраційного матеріалу (формат, позначки, шрифти, штамп, компонування тощо) здійснюють відповідно до чинної системи стандартів та додаткових вимог кафедри.
Показ демонстраційних матеріалів здійснюється, як правило, за допомогою мультимедійної техніки – проектору, тому вони повинні бути заздалегідь підготовлені у електронному виді і передані на кафедру. Презентація дипломної роботи складається зі слайдів (8-10), кожен з яких має номер та назву. Номер слайду відображається у правому верхньому куті екрану.
Електронні демонстраційні матеріали надаються записаними на CD- чи DVD- компакт-диск. Компакт-диск підписують, указуючи назву дипломної роботи, рік виконання, номер групи та прізвище студента.
8. ДОДАТКИ
Додаток А
Зразок оформлення заяви на затвердження теми дипломної роботи
Завідувачу кафедри «Фінанси та
банківська справа»
д. е. н., професору Каламбет С.В.
студента групи 756
за спеціальністю 7.03050801«Фінанси»
факультету „Економіка та
менеджмент на транспорті”
Мороза Володимира Васильовича
(прізвище, ім’я, по батькові печатними літерами)
ЗАЯВА
Прошу Вас
Затвердити мені тему дипломної роботи “Удосконалення механізму планування і розподіл доходів залізниці” .
Дозволити здійснити збір вихідних даних на підприємстві_пасажирському вагонному депо Львів _.
(повна назва підприємства без скорочень з вказівкою адміністративної підлеглості - при її наявності)
«__15____»_жовтня_____2009 р. ______________Мороз В. В.
(підпис студента)
Кафедра призначає:
Керівником
дипломної роботи_______________________________________Твардовську Л.М.
(підпис керівника дипломної роботи)
Нормоконтролером
дипломної роботи______________________________________ Чорновіл О.В.
(підпис консультанта дипломної роботи)
Завідувач кафедри
«Фінанси та банківська справа»
д. е. н., професор ________________________________________ Каламбет С.В.
(підпис завідуючого кафедрою)