Структура та обсяг дипломної роботи

Дипломна робота включає пояснювальну записку та демонстраційний матеріал для доповіді на ДЕК. Демонстраційний матеріал може бути графічним або електронним.

Пояснювальна записка повинна включати:

1. Титульна сторінка (додаток В);

2. Завдання на дипломну роботу (додаток Б);

3. Реферат (додаток Г);

4. Зміст (додаток Д);

5. Вступ (2-5 стор.),(додаток Е);

6. Теоретичний розділ (2-4 підрозділи, 25-30 стор.);

7. Аналітичний розділ (2-4 підрозділи, 25-30 стор.);

8. Практично-проектний розділ (2-4 підрозділи, 20-30 стор.);

9. Розділ з охорони праці;

10. Висновки (3-4 стор.) ,(додаток М);

11. Список використаної літератури (додаток Н);

12. Додатки (додаток П).

Загальний обсяг пояснювальної записки має бути до 100 аркушів комп’ютерного набору формату А-4. Робота має бути переплетена у тверду обкладинку.

2. Зміст дипломної роботи

Титульна сторінка повинна містити підписи і дати, які рекомендується виконувати чорними чорнилами, гуашшю або пастою.

Реферат (1 стор.) виконується на окремому аркуші. Зразок оформлення реферату наведено в додатку Г.

Реферат повинен містити:

• відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість її частин, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань;

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Послідовність викладення реферату:

• об’єкт та предмет дослідження або розроблення;

• мета кваліфікаційної роботи;

• стисла характеристика роботи

• галузь застосування;

• економічна ефективність.

Об'єктом дослідження можуть бути окремі аспекти функціонування фінансової системи і фінансової діяльності суб'єктів господарювання, тобто це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і яке обране для вивчення в контексті обраної теми. Об’єкт дослідження може носити мікро- і макроекономічний характер (наприклад, прибуток підприємства, регіональний бюджет, валютна політика держави).

Предметом дослідження в дипломній роботі є особливості об’єкта дослідження конкретного суб'єкта господарювання, елемента або рівня фінансової системи.

Наприклад, якщо об'єктом дослідження в дипломній роботі є процес управління кредитними операціями комерційного банку, то предметом дослідження автор визначає кредитні операції банку.

Мета дослідження. Визначається кінцевий результат, на досягнення якого спрямована робота, і, як правило, тісно узгоджу­ється з її назвою. Не слід починати формулювання мети зі слів «До­слідження...», «Вивчення...», оскільки вони вказують на засіб досяг­нення мети, а не на неї саму. Формулюючи мету, варто чітко зазначити, що саме автор прагне встановити, визначити, виявити, з’ясувати в своїй роботі. Формулювання мети можна розпочати зі слів: «Управління…», «Формування…», «Оптимізація…» тощо.

Стисла характеристика роботи може включати такі елементи, як методи дослідження, результати та їх новизна, практичне значення роботи тощо.

Методи дослідження. Подається перелік методів дослідження, використаних для досягнення поставленої в роботі мети. При перераховуванні методів потрібно коротко та змістовно визначити, для чого саме він був застосований. Це дасть змогу пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

При формулюванні результатів та їх наукової новизни подається стислий перелік нових наукових результатів, одержаних автором у межах дипломної роботи, та тих положень роботи (висновків, рекомендації, пропозицій), які можуть бути використані у практичній діяльності. При цьому необхідно вказати на відмінність отриманих результатів від відомих раніше, вживаючи такі вирази: «удосконалено систему …», «розроблено метод..., який відріз­няється від...», «доведена залежність між...», «досліджена поведінка...», «показано...», «доопрацьовано (відомий) метод... в частині...», «досліджено новий ефект...», «дістало подальшого розвитку…».

Значення роботи. У дипломній роботі, котра має теоретичний характер, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дипломній роботі з прикладним значенням – висвітлюють результати практичного застосування отриманих резуль­татів або рекомендації щодо їх використання.

У галузі застосування необхідно навести галузь де застосовувались або можуть бути застосовані результати даної роботи.

Економічна ефективність. Тут слід зробити висновок щодо ефективності та дієвості впроваджених результатів.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті кваліфікаційної роботи, наводять після тексту реферату великими літерами в називному відмінку в рядок через коми, перелік їх повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень).

Зміст роботи викладається на 1-2 сторінках. Зразок оформлення змісту наведено у додатку Д. У змісті перераховуються назви всіх розділів і підрозділів дипломної роботи бакалавра, починаючи із вступу і закінчуючи висновком, списком використаної літератури і найменуванням додатків. Проти кожної назви проставляються номери сторінок, з яких починається відповідний розділ. Вступ, висновок, додатки не нумеруються в змісті.

У вступі викладають:

• обґрунтування актуальності теми;

• сучасний стан проблеми (аналіз аналогів, ступінь розв’язання задач, технічні протиріччя, прогалини знань у даній галузі, нездійснені вимоги до виробів або розробок наукового, організаційного та іншого характеру);

• мету дипломної роботи;

• галузь застосування;

• об’єкт та предмет дослідження;

• методи дослідження;

• практичне значення роботи.

Обсяг вступу повинен становити 2-5 сторінок.

Основний текст дипломної роботи, який складається з теоретичного, аналітичного та практично-проектного розділів, повинен містити:

• відомості про об’єкт та предмет дослідження, які необхідні та достатні для вирішення поставлених задач даної роботи.

• обґрунтування і вибір теоретичних, економіко-математичних, економіко-статистичних та інших методів вирішення поставлених задач;

• методику кількісної та якісної оцінки факторів, що впливають на формування досліджуваних показників та їхню класифікацію;

• формулювання результатів теоретичних і практичних досліджень та аналіз основних наукових результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

Особливу увагу необхідно приділяти новизні результатів, питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, ресурсозбереження.

Теоретичний матеріал слід викладати за такою структурою: постановка задачі, розрахункова схема, рішення, оцінка (аналіз) рішення.

Теоретичний розділ містить визначення науково-методичної бази, огляд науково-економічної та інструктивно-методичної літератури, обґрунтування вибору методів вирішення проблемної ситуації.

Під час роботи над даним розділом необхідно визначити, які проблемні питання з обраної тематики вирішені, а які потребують подальшого дослідження. Також доцільно узагальнити вітчизняний і закордонний досвід, результати наукових досліджень провідних вчених. З кожного питання важливо знайти однодумців і різнодумців (не менше 10 авторів), та навести порівняльний аналіз їх характерних позицій, щоб обґрунтувати власну позицію, або прийняти вже існуючу.

Під час вивчення літературних джерел не варто повністю цитувати прочитаний текст. Слід відбирати тільки ті наукові факти, які становлять основу досліджуваного питання. Наукові факти характеризуються такими особливостями, як новизна, точність, об'єктивність і вірогідність. Літературні джерела слід підбирати і використовувати у відповідності до змісту досліджуваної проблеми. Необхідно уважно і критично аналізувати та оцінювати науково-методичні публікації, перш ніж погодитися або, навпаки, спростувати погляди окремих авторів.

Отже, позначимо основні вимоги до теоретичної частини дипломної роботи:

• теоретична частина повинна вбирати реферування багатьох джерел (не менше 10 авторів), а не переказ одного з них;

• обов'язково має бути відбитим сучасний стан питання стосов­но об’єкта дослідження;

• в огляді необхідно висвітлити значущість досліджуваної проблеми;

• огляд повинен містити аналіз літературних джерел, зіставлення точок зору різних авторів;

• на основі проведеного аналізу джерел і вибірки думок авторів по досліджуваній проблемі необхідно зробити узагальнення та систематизацію різних теоретичних положень;

• теоретична частина повинна включати всі методики роз­рахунку, які потім будуть використовуватися в аналітичній та практично-проектній частинах;

• при викладі теоретичного матеріалу необхідно робити поси­лання на джерела: при згадуванні всієї роботи у квадратних дужках указують номер джерела з переліку посилань (наприк­лад, «...у якості основних дані методики розглядаються в робо­тах [7, 12, 26]»); при цитуванні джерела у квадратних дужках проставляють номер джерела і через кому – номер сторінки (наприклад, [10, с. 127]);

• теоретичний огляд варто насичувати рисунками, які також є формою узагальнення матеріалу.

В кінці розділу необхідно зробити висновки.

Аналітичний розділ містить організаційно-економічну характеристику об’єкта досліджень, всебічний аналіз його стану, напрямки його поліпшення або стабілізації. При цьому в залежності від обраної теми можуть висвітлюватися окремі питання із наведеного нижче переліку:

• характеристика об’єкта дипломної роботи за допомогою системи якісних та кількісних показників;

• аналіз існуючих методів і підходів до розв’язання проблем, які розглядаються у літературних джерелах;

• аналіз існуючої практики розв’язання проблем і питань на конкретних або аналогічних об’єктах;

• визначення можливих напрямків удосконалення об’єкта досліджень та ін.

Характеристика об'єкта завершується зведеною таблицею динаміки основних техніко-економічних показників фінансово-господарської діяльності за останні три - п'ять років. При характеристиці об'єкта аналізу необхідно звернути першочергову увагу на ті сторони роботи, виявити ті її особливості, які мають пряме відношення до теми кваліфікаційної роботи. Аналіз має виявити певні недоліки в методах фінансової діяльності, невикористані резерви. На основі визначених показників за допомогою програмних засобів розробляються графіки, діаграми тощо.

В даній частині необхідно навести обґрунтування фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах конкретного підприємства, установи, організації, окремої ланки фінансово-економічної системи, також необхідно навести певні пропозиції щодо рішення цієї проблеми.

Якщо об’єктом дослідження є підприємство, його характеристика повинна, зокрема, включати назву і галузеву належність; організаційно-правову форму; основне призначення; організаційну структуру, систему управління, функції основних структурних підрозділів; характеристику основних видів діяльності; загальний стан виробничо-господарської та фінансової діяльності тощо.

Аналітична частина повинна завершуватися висновками, де у стислій формі наводяться результати проведеного аналізу і формулюються напрями практично-проектних розробок.

В кінці розділу необхідно зробити висновки.

Практично-проектний розділ на базі теоретичних узагальнень і аналізу містить підходи до розв’язання проблемної ситуації, теоретичні, методичні і практичні пропозиції, а також організаційні й фінансово-економічні заходи щодо усунення виявлених недоліків.

Перевірка практичної значимості пропозицій повинна здійснюватися на альтернативних засадах, тобто необхідно висувати декілька можливих варіантів вирішення проблемної ситуації. Пропозиції щодо розв’язання проблемної ситуації можуть мати вигляд економіко-організаційних, економіко-фінансових, соціально-фінансових, фінансово-технологічних заходів, економіко-математичних моделей.

Якщо вдосконалювання напрямків діяльності об'єкта дослідження здійснюється шляхом проведення відповідних розрахунків, то вони по­винні мати відповідне математичне обґрунтування у вигляді матема­тичної моделі і обов'язково закінчуватися відповідними висновками. Реальне практичне значен­ня пропозицій доцільно підтвердити необхідними техніко-економічними розрахунками та визначенням очікуваного економіч­ного ефекту, що можна буде отримати внаслідок впровадження роз­робки.

В кінці розділу необхідно зробити висновки.

Висновки – це коротке резюме дипломної роботи. В них показують, якою мірою досягнуто мети, і розв’язано завдання дослідження. У висновках необхідно навести оцінку одержаних результатів відносно аналогів, висвітлювати досягнуту ступінь новизни, практичне, наукове значення результатів, прогнозні припущення про подальший розвиток об’єкту дослідження або розроблення.

Рекомендується сформулювати з кожного розділу 2-3 висновки. Обсяг висновків повинен не переви­щувати 4 сторінок машинописного тексту. Зразок оформлення висновків наведено у додатку М.

Список використаної літератури. Бібліографічні джерела в переліку посилань можуть подаватися у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті пояснювальної записки (при цьому порядкові номери джерел у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання)) або в алфавітному порядку. Кількість посилань повинна бути не меншою 50 джерел.

Зразок оформлення списку використаних джерел наведено у додатку Н.

У Додатки виноситься той матеріал, який:

• є необхідним для повноти пояснювальної записки, але включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

• не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг або способи відтворення;

• може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

У додатки можуть бути включені додаткові ілюстрації або таблиці, матеріали, проміжні математичні докази, формули, розрахунки; інструкції, методики, описи комп'ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи, а також відгуки та рецензії.

Демонстраційний матеріал Для повнішого викладення змісту дип­ломної роботи та її публічного захисту рекомендується підготувати 8-10 демонстраційних плакатів, що відбивають основні розділи дипломної роботи. Окремо для кожного члена Державної екзаменаційної комісії готується демонстраційний матеріал у вигляді роздавального матеріалу у форматі А4.

Зміст демонстраційних листів має бути достатнім для розкриття суті дипломної роботи за її змістом та структурою та наочно відображати основні результати, висновки і рекомендації, мати певну логічну послідовність і в сукупності повністю розкривати тему і результати роботи.