5. Загарбання Німеччиною Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії

1 квітня Гітлер затвердив операцію "Везерюбунг" — на 4 годину 15 хвилин 9 квітня 1940 р. Першою жертвою стала Данія.

Інакше склалося в Норвегії. Норвезькі міста, розташовані на узбережжі, мали досить надійну берегову оборону. Збройні сили Норвегії, особливо флот, були достатньо боєздатними. Перший етап бойових дій тривав з 9 по 14 квітня і виявився фактично вирішальним для долі країни: більшу її частину було захоплено, владу пізніше передано ватажкові норвезьких фашистів Квіслінгу, король і уряд були вивезені до Англії. Це сталося 10 червня 1940 р. У Норвегії розгортається рух Опору.

О 5.35 10 травня 1940 р. сухопутні війська вермахту розпочали вторгнення до Голландії, Бельгії, Франції. 13 травня німецькі війська прорвали фронт союзників на річці Маас. Через день голландські збройні сили капітулювали. У Британії були надзвичайно стурбовані просуванням гітлерівських військ і цього ж дня почали створювати загони цивільної оборони. 17 травня німецькі війська вступили до столиці Бельгії Брюсселя, наступного дня Гітлер видав декрет про приєднання до Німеччини трьох бельгійських округів. На 20 травня війська вермахту вийшли до Кале, оточивши і притиснувши до узбережжя біля Дюнкерка 340-тис. угруповання союзних військ. Британське командування розпорядилося про евакуацію цього угруповання на свою територію. Протягом двох тижнів під безперервним вогнем, використовуючи всі судна, включаючи і прогулянкові яхти, британці евакуювали більшу частину військ з-під Дюнкерка, залишивши всю техніку ворогові.

6. Поразка Франції

Після закінчення бойових дій лід Дюнкерком німецьке командування розпочало другу стратегічну операцію проти Франції: 31 травня 1940 р. генштаб сухопутних військ вермахту надіслав до військ директиву, що містила план операції під кодовою назвою "Рот".

Вдосвіта 5 червня німецька авіація завдала перших потужних ударів обороні французьких військ на Соммі. а 6 червня розгорнувся потужний наступ танкових з'єднань вермахту. Незважаючи на впертий опір, нацистські війська навально просувалися до Парижа. 10 червня до війни проти Франції та Великої Британії вступила фашистська Італія, яку з Німеччиною пов'язував, окрім іншого, і "сталевий пакт" — договір про воєнний і політичний союз, підписаний 3 травня 1939 р.

Становище на фронті було катастрофічним. 12 червня на західній дільниці оборонної позиції перед Парижем противник форсував Сену. Зі згоди уряду Війї оголосив Париж відкритим містом і віддав наказ здати столицю без бою. Вранці 14 червня гітлерівські війська вступили до Парижа. Три чверті населення залишило столицю, жителі міст і сіл рушили на південь, рятуючись від окупації. 16 червня У. Черчілль здійснив останню спробу утримати Францію від капітуляції шляхом об'єднання двох держав у "непорушний франко-британський союз" з єдиними конституцією, парламентом, урядом і збройними силами, але французьке керівництво відхилило її.

Капітуляція означала втрату незалежності Франції, але частина верхівки свідомо йшла на її підписання, сподіваючись на вигідне економічне співробітництво з німецькими монополіями після війни. Прем'єр-міністр Рейно подав у відставку. 16 червня престарілий маршал Петен сформував новий уряд, а 22 червня 1940 р. Франція капітулювала. Угоду про перемир'я було підписано в Комп'енському лісі, де 22 роки тому, 11 листопада 1918 р., у білому салон-ваго­ні командувач військ Антанти маршал Фош продиктував умови перемир'я переможеній Німеччині.

7. Агресія на Балканах

Балкани та Південно-Східна Європа посідали особливе місце в стратегічних планах Німеччини та Італії:

1. Тут були досить міцні позиції Британії.

2. Із завоюванням цього регіону створювався плацдарм для нападу на СРСР.

3. Південно-Східна Європа була своєрідним ключем до проток Босфор і Дарданелли, до всього Близького Сходу.

5 квітня 1941 р. уряд Югославії уклав пакт про дружбу і ненапад з СРСР, але війська агресорів зненацька вторглися до Греції і Югославії. На Югославію, що не встигла навіть закінчити мобілізацію, відбувався наступ одразу з декількох напрямків — з Болгарії, Угорщини і Австрії. Завдяки величезній перевазі у силах загарбницькі війська прорвали оборону югославської армії і почали швидко просуватися вперед. 12 квітня вони досягли столиці Югославії Белграда. Югославський уряд і командування були цілковито деморалізовані. 17 квітня 1941 р. Югославія капітулювала.

Греція також не змогла стримати наступу загарбницьких військ. 29 квітня представники грецького командування підписали акт про капітуляцію. Британський експедиційний корпус зазнав тяжких втрат, але все ж флотові вдалося евакуювати основні сили. У травні 1941 р. німецькі повітряно-десантні частини захопили острів Крит, важливу базу, що прикривала з півдня Балканський півострів. Таким чином, усі балканські країни опинилася під контролем агресорів.