
- •Методи дослідження металів та сплавів
- •1.1 Прилади і матеріали
- •1.2 Порядок виконання роботи
- •1.3 Загальні відомості
- •1.3.1 Дилатометричний метод
- •1.3.2 Термічний метод
- •Кривих охолодження:
- •1.3.3 Метод електронної мікроскопії
- •1.3.4 Рентгенографічні методи дослідження
- •Та схеми рентгенограм від оцк і гцк ґраток
- •1.3.5 Макроскопічний аналіз
- •Та швидкості росту кристалів твердої фази (ш.Р.) від ступеня переохолодження t
- •1.3.6 Мікроскопічний метод
- •При мікроскопічних дослідженнях та структура фериту:
- •1.4 Зміст протоколу
- •1.5 Питання для самоперевірки
- •1.6. Рекомендована література
- •Вимірювання твердості металів методом Бринелля
- •2.1 Прилади і матеріали
- •2.2 Порядок виконання роботи
- •2.3 Загальні відомості
- •Методом Бринелля (вдавлюванням кульки):
- •І його твердості
- •2.4 Методичні вказівки
- •2.5 Зміст протоколу
- •2.6 Питання для самоперевірки
- •2.7 Рекомендована література
- •Залізовуглецеві сплави та їх мікроскопічне дослідження
- •3.1 Прилади та матеріали
- •3.2 Порядок виконання роботи
- •3.3 Загальні відомості
- •Компоненти, фази та структурні складові залізовуглецевих сплавів
- •4.3.2 Метастабільна діаграма Fе-Fе3с
- •3.3.3 Визначення вмісту вуглецю за мікроструктурою доевтектоїдної та заевтектоїдної вуглецевої сталі
- •3.3.4 Вуглецеві сталі
- •(Гост 380-88)
- •(Гост 1050-88)
- •Від вмісту вуглецю
- •3.4 Методичні вказівки
- •3.5 Зміст протоколу
- •3.6 Питання для самоперевірки
- •3.7 Рекомендована література
- •Вивчення мікроструктури чавунів
- •4.1 Прилади та матеріали
- •4.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Загальні відомості
- •4.3.1 Білі чавуни
- •4.3.2 Половинчасті чавуни
- •4.3.3 Сірі чавуни (гост 1412-85)
- •(Заштрихована область – найбільш поширені чавуни)
- •4.3.4 Високоміцний чавун (дсту 3925-98)
- •Не повністю модифікований (×200)
- •4.3.5 Ковкий чавун (гост 1215-85)
- •4.3.6 Чавун з вермикулярним графітом (чвг, дсту 3926-99)
- •4.4 Методичні вказівки
- •4.5 Зміст протоколу
- •4.6 Питання для самоперевірки
- •4.7 Рекомендована література
- •Вивчення технологічних процесів виготовлення відливок методами лиття в оболонкові форми та в кокіль
- •5.1 Прилади та матеріали
- •5.2 Порядок виконання роботи
- •5.3 Загальні відомості
- •В оболонкові форми.
- •5.4. Методичні вказівки
- •5.5. Зміст протоколу
- •5.6 Питання для самоперевірки
- •6.4 Методичні вказівки
- •6.5 Зміст протоколу
- •7.2 Порядок виконання роботи
- •7.3 Загальні відомості
- •7.4 Методичні вказівки
- •7.5 Зміст протоколу
- •8.2 Порядок виконання роботи
- •8.3 Загальні відомості
- •8.4 Методичні вказівки
- •8.5 Зміст протоколу
- •8.6 Питання для самоперевірки
І його твердості
-
Матеріал
Твердість по Бринеллю
К
Сталь, чавун, високоміцні сплави (на основі нікелю, кобальту й ін.)
До 140
140 і більш
10,0
30,0
Титан і сплави на його основі
Від 50
15,0
Мідь і сплави на її основі
менше 35
5,0
легкі метали і їхні сплави
Від 36
10,0
Підшипникові сплави
8... 50
2,5
Свинець, олово й інші м'які метали
До 20
1,0
Зусилля F встановлюють в залежності від значення К и діаметра кульки D (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 – Залежність зусилля F від значень K і D
Діаметр кульки D, мм |
Зусилля F, Н, при K рівних |
|||||
30 |
15 |
10 |
5 |
2,5 |
1 |
|
1,0 |
294,2 |
|
98,07 |
49,03 |
24,52 |
9,807 |
2,0 |
1177,0 |
|
392,30 |
196,10 |
98,07 |
39,230 |
2,5 |
1839,0 |
|
612,90 |
306,00 |
153,00 |
60,800 |
5,0 |
7355,0 |
|
245,20 |
1226,00 |
612,90 |
245,200 |
10,0 |
29420,0 |
14 |
9807,00 |
4903,00 |
2452,00 |
980,700 |
Діаметр кульки D і відповідне зусилля F вибирають таким чином, щоб діаметр відбитка знаходився в межах 0,24...0,6 D. При недотриманні цих вимог необхідно змінити умови випробування (діаметр кульки і зусилля).
Вибравши по табл. 2.2 і 2.3 зусилля і діаметр кульки для виміру твердості матеріалу, встановити на підвіску набір вантажів, враховуючи те, що важільна система з підвіскою створюють зусилля 1837,5 Н. Для отримання різних зусиль на приладі на підвіску встановити вантажі з таким розрахунком, щоб сума умовно маркірованої маси і підвіски склала необхідне зусилля. Потім вставити у втулку (див. рис. 2.1) оправку 1 з обраною кулькою та закріпити гвинтом; настроїти обмежник.
Тривалість витримки накінечника під дією заданого зусилля повинна відповідати твердості випробовуваного матеріалу (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 – Залежність тривалості витримки від твердості випробовуваного матеріалу
Твердість по Бринеллю, НB |
Тривалість витримки, с. |
До 10 |
180 |
Понад 10 до 35 |
120 |
Понад 35 до 100 |
30 |
Понад 100 |
10.. .15 |
На результати вимірювання твердості значний вплив має стан поверхні випробовуваного матеріалу. Вона повинна бути рівною, без виступів. Чим менше зусилля вдавлення, тим більш ретельно потрібно підготувати поверхню. Вона повинна представляти собою шліфовану ділянку. При вимірюванні твердості кулькою 1 мм поверхню випробовуваного зразка треба відполірувати. Поверхня повинна бути встановлена горизонтально. Протилежна сторона зразка також повинна бути зачищена і не мати окалини, тому що остання при навантаженні зразка деформується, що призводить до спотворення результатів вимірювання.
Метод Бринелля не рекомендується застосовувати для металів твердістю більш 450 НВ (при використанні сталевої кульки) і 600 НВW (при використанні кульки з твердого сплаву), тому що кулька може деформуватися, що призведе до перекручування результатів досліду. Також не можна вимірювати твердість тонкого поверхневого шару товщиною менш 1...2 мм, тому що сталева кулька продавлює цей шар і проникає на велику глибину. Як зазначалось, товщина вимірюваного шару (чи зразка) повинна бути не менш 8-кратної глибини відбитка.