
- •Методи дослідження металів та сплавів
- •1.1 Прилади і матеріали
- •1.2 Порядок виконання роботи
- •1.3 Загальні відомості
- •1.3.1 Дилатометричний метод
- •1.3.2 Термічний метод
- •Кривих охолодження:
- •1.3.3 Метод електронної мікроскопії
- •1.3.4 Рентгенографічні методи дослідження
- •Та схеми рентгенограм від оцк і гцк ґраток
- •1.3.5 Макроскопічний аналіз
- •Та швидкості росту кристалів твердої фази (ш.Р.) від ступеня переохолодження t
- •1.3.6 Мікроскопічний метод
- •При мікроскопічних дослідженнях та структура фериту:
- •1.4 Зміст протоколу
- •1.5 Питання для самоперевірки
- •1.6. Рекомендована література
- •Вимірювання твердості металів методом Бринелля
- •2.1 Прилади і матеріали
- •2.2 Порядок виконання роботи
- •2.3 Загальні відомості
- •Методом Бринелля (вдавлюванням кульки):
- •І його твердості
- •2.4 Методичні вказівки
- •2.5 Зміст протоколу
- •2.6 Питання для самоперевірки
- •2.7 Рекомендована література
- •Залізовуглецеві сплави та їх мікроскопічне дослідження
- •3.1 Прилади та матеріали
- •3.2 Порядок виконання роботи
- •3.3 Загальні відомості
- •Компоненти, фази та структурні складові залізовуглецевих сплавів
- •4.3.2 Метастабільна діаграма Fе-Fе3с
- •3.3.3 Визначення вмісту вуглецю за мікроструктурою доевтектоїдної та заевтектоїдної вуглецевої сталі
- •3.3.4 Вуглецеві сталі
- •(Гост 380-88)
- •(Гост 1050-88)
- •Від вмісту вуглецю
- •3.4 Методичні вказівки
- •3.5 Зміст протоколу
- •3.6 Питання для самоперевірки
- •3.7 Рекомендована література
- •Вивчення мікроструктури чавунів
- •4.1 Прилади та матеріали
- •4.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Загальні відомості
- •4.3.1 Білі чавуни
- •4.3.2 Половинчасті чавуни
- •4.3.3 Сірі чавуни (гост 1412-85)
- •(Заштрихована область – найбільш поширені чавуни)
- •4.3.4 Високоміцний чавун (дсту 3925-98)
- •Не повністю модифікований (×200)
- •4.3.5 Ковкий чавун (гост 1215-85)
- •4.3.6 Чавун з вермикулярним графітом (чвг, дсту 3926-99)
- •4.4 Методичні вказівки
- •4.5 Зміст протоколу
- •4.6 Питання для самоперевірки
- •4.7 Рекомендована література
- •Вивчення технологічних процесів виготовлення відливок методами лиття в оболонкові форми та в кокіль
- •5.1 Прилади та матеріали
- •5.2 Порядок виконання роботи
- •5.3 Загальні відомості
- •В оболонкові форми.
- •5.4. Методичні вказівки
- •5.5. Зміст протоколу
- •5.6 Питання для самоперевірки
- •6.4 Методичні вказівки
- •6.5 Зміст протоколу
- •7.2 Порядок виконання роботи
- •7.3 Загальні відомості
- •7.4 Методичні вказівки
- •7.5 Зміст протоколу
- •8.2 Порядок виконання роботи
- •8.3 Загальні відомості
- •8.4 Методичні вказівки
- •8.5 Зміст протоколу
- •8.6 Питання для самоперевірки
3.3.3 Визначення вмісту вуглецю за мікроструктурою доевтектоїдної та заевтектоїдної вуглецевої сталі
За мікроструктурою доевтектоїдної вуглецевої сталі в рівноважному (відпаленому) стані можна визначити вміст вуглецю. Структура такої сталі ферит + перліт. Вміст вуглецю у фериті незначний (0,006 %), його не враховують і вважають, що весь вуглець знаходиться в перліті, що містить 0,8 %С. Тому, якщо відома кількість перліту в загальній масі металу, то вміст вуглецю в сталі, враховуючи, що щільності фериту і перліту близькі, можна визначити множенням 0,8 % вуглецю на відносну площу перліту Fn, віднесену до загальної площі мікроструктури Fзаг в полі зору мікроскопа, (%).
Площа Fn визначається планіметром або візуально при огляді мікрошліфа.
Вміст вуглецю в заевтектоїдних сталях
де Ц % – площа, що займає вторинний цементит.
Критичні точки сталі (точки Чернова) визначають з допомогою діаграм стану залізовуглецевих сплавів.
Рисунок 3.2 – Сталева частина діаграми стану Fe-Fe3C
3.3.4 Вуглецеві сталі
Сталі – сплави заліза з вуглецем, що містять до 2,14 %С. Від концентрації вуглецю в сталі залежать її структура, властивості та призначення.
Класифікація сталей за структурою в стані рівноваги. Діаграма стану Fe-Fе3С дозволяє визначити структуру сталі в стані рівноваги, тобто після дуже повільного охолодження. На практиці структури, що близькі до рівноваги, досягаються при відпалюванні з повільним охолодженням разом із піччю. В залежності від вмісту вуглецю сталі за структурою в рівноважному (відпаленому) стані поділяються на наступні групи (див. додаток Б):
технічне залізо – 0,02 %С. Структура – ферит або ферит з цементитом (третинним);
доевтектоїдні сталі – 0,02 % < С < 0,8 % (С – вміст вуглецю в процентах). Структура – ферит (світлого кольору) та перліт (темного кольору). З підвищенням вмісту вуглецю частка перлітної складової зростає;
евтектоїдна сталь – 0,8 %С. Структура перліт, при невеликих збільшеннях мікроскопа – це темного кольору складова частина структури. При збільшенні 500 крат і більше виявляється двофазна будова перліту (Ф-Ц);
заевтектоїдні сталі – 0,8 % < С < 2,14 %. Структура – перліт і цементит (вторинний), що утворюється при повільному охолодженні по межах зерен у вигляді цементитної сітки.
Зі збільшенням в сталі вмісту вуглецю зростає кількість цементиту, що має велику твердість і крихкість, а тому його частинки є перепоною на шляху ковзання дислокацій. Унаслідок цього зростають міцність і твердість сталі, знижуються показники ударної в'язкості і пластичності. Зниження міцності заевтектоїдних сталей зумовлено наявністю крихкої сітки структурно вільного цементиту. Твердість сталі монотонно зростає із збільшенням вмісту вуглецю.
Класифікація сталей за призначенням. Маркування сталей. У залежності від вмісту вуглецю сталі поділяються на конструкційні (0,02...0,8 %С) та інструментальні (0,7...1,3 %С). Умовною межею між ними вважають вміст вуглецю 0,7 %. В дійсності сталі з (0,7...0,8) %С можуть бути як інструментальними, так і конструкційними (наприклад, ресорно-пружинна).
Конструкційні сталі підрозділяють на сталі звичайної якості та сталі якісні. Групи сталей, їх маркування та призначення наведено в табл. 3.1-3.4.
Таблиця 3.1 – Сталі вуглецеві конструкційні звичайної якості