
- •I Проректор з навчально-mетодичної роботи
- •2. Структура та зміст залікового кредиту навчальної дисципліни
- •2.1. Навчально-тематичний план
- •Тема 1.
- •Тема 2. Вчення про державу і право в суспільствах Стародавнього Сходу
- •Тема 3. Вчення про державу і право в Стародавній Греції
- •Тема 4. Вчення про державу і право у Стародавньому Римі
- •Тема 5. Вчення про державу і право в Західній Європі в Середні сторіччя
- •Тема 6. Розвиток Української державної і правової думки в XI –XX ст.
- •Тема 7. Державно-правові вчення в Росії в XV – XIX ст.
- •Модуль 2. Вчення про державу і право Нового та Новітнього часів
- •Тема 1. Державні і правові вчення в Західній Європі в XV – XVII ст.
- •Тема 2. Державні і правові вчення Європейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша.
- •Тема 3. Державні і правові вчення в Західній Європі кінця xviiі – початку XIX ст.
- •Тема 4. Державно-правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування
- •Тема 5. Основні державно–правові вчення Західної Європи другої половини XIX ст. – XX ст.
- •Заняття 2 Вчення про державу і право в суспільствах Стародавнього Сходу
- •Заняття 3 Вчення про державу і право в Стародавній Греції
- •Заняття 4 Вчення про державу і право в Стародавньому Римі
- •Заняття 5 Вчення про державу і право в Західній Європі в Середні сторіччя
- •Типові тестові завдання до модулю №1
- •Модуль 2. Вчення про державу і право Нового та Новітнього часів Заняття 6 Державні і правові вчення в Західній Європі в XV – XVII сторіччі
- •Заняття 7 Державні і правові вчення Європейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша.
- •Заняття 8 Основні державно-правові вчення Західної Європи другої половини XIX ст. – XX ст.
- •Типові тестові завдання до змістовного модулю №2
- •3. ОЦінювання видів навчальної дІяльності студентів
- •3.1. Методи оцінювання знань
- •3.2. Здійснення поточного та підсумкового контролю
- •3.3. Критерії оцінювання знань
- •3.4. Розподіл балів, що присвоЮються студентам
- •3.5. Відповідність кількості балів за шкалою університету оцінкам за національною шкалою та шкалою ects
- •Самостійна робота студентів
- •Питання для самостійного опрацювання
- •4.2.Тематичні завдання для самостійного вивчення тем
- •Тема 1. Становлення та розвиток вчень про державу і право в Україні
- •Тема 2. Державно-правові вчення в Росії в XV – XIX ст.
- •Тема 3. Державно-правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування
- •Тема 4. Державні і правові вчення в Західній Європі кінця xviiі – початку XIX ст.
- •4.3.Контрольні питання з курсу «Історія вчень про державу і право»
- •4.4.Теми рефератів (контрольних робіт) з дисципліни «Історія вчень про державу і право»
- •4.5.Методичні рекомендації до написання рефератів (виконання контрольних робіт з дисципліни «Історія вчень про державу і право»)
- •Рекомендована література
Заняття 5 Вчення про державу і право в Західній Європі в Середні сторіччя
Питання для опрацювання:
Загальна характеристика державно правової думки західноєвропейського середньовічного суспільства (світогляд феодального суспільства, соціально – політичні протиріччя, особливості політико–юридичного мислення).
Державно–правове вчення Фоми Аквінського. Формування державно–правової ідеології католицизму.
Середньовічні єресі (богомильство, маніхейство, бюргерські і селянські єресі).
Державно–правове вчення Марсилія Падуанського.
Середньовічна юридична думка (школа глосаторів, прибічники звичаєвого права, представники канонічного права).
Завдання для самостійної роботи.
Які елементи влади виділяв Ф. Аквінський? Порівняйте їх з сучасним ознаками влади.
В чому полягає особливість класифікації законів, що їх запропонував Ф. Аквінський.
Як ви вважаєте, в чому полягає значення політико–правовї доктрини М. Падуанського?
Література за списком: 1, 2, 4, 16 – 18, 20, 21,23,27 – 29, 34,45, 46, 48, 58, 59, 61.
Типові тестові завдання до модулю №1
Синкретичний міфологічний світогляд це:
світогляд, що являє собою усталену систему знань та поглядів про державу та право;
відокремлена від релігійного знання уява людей про політичні явища в суспільстві;
система знань про суспільні явища та процеси, що міцно поєднувалась з релігією;
усі відповіді є вірними.
«Повчання Птахотепа» - літературна пам’ятка:
Стародавньої Індії;
Стародавнього Єгипту;
Стародавнього Вавилону;
Стародавнього Китаю.
Веди – це літературні пам’ятки:
Стародавньої Індії;
Стародавнього Єгипту;
Стародавнього Вавилону;
Стародавнього Китаю.
«Закони Ману» закріплено норми, що відповідали:
теократичній формі монархічного правління;
деспотичні формі монархічного правління;
виборчий монархії;
обмеженій формі монархічного правління.
Першим трактатом світського змісту у Стародавній Індії стала:
«Атхарваведа»;
«Яджурведа»;
«Рігведа»;
«Артхашастра».
Автор «Артхашастри»:
Каутілья;
Будда;
Заратустра;
Птахотеп.
Буддизм заперечував божественну основу:
держави;
закону;
порядку;
усі відповіді вірні.
Конфуцій розробив:
теократичну концепцію держави;
патріархальну концепцію держави;
природно-правову концепцію держави;
договірну концепцію держави.
Ефективним регулятором суспільних відносин Конфуцій вважав:
систему моральних норм та принципів;
систему звичаєвих норм;
систему правових норм;
систему релігійних норм.
Засновником даосизму був:
Конфуцій;
Лао-цзи;
Мо-цзи;
Шан Ян.
Засновником легізму був:
Конфуцій;
Лао-цзи;
Мо-цзи;
Шан Ян.
Засновником моїзму був:
Конфуцій;
Лао-цзи;
Мо-цзи;
Шан Ян.
Засновникоми першої політичної «утопії» були:
легісти;
моїсти;
даосисти;
жодна відповідь не є вірною.
Засновником моїзму був:
Конфуцій;
Лао-цзи;
Мо-цзи;
Шан Ян
: Теоретично категорія «рівність» вперше була розроблена:
«7 мудрецями»;
піфагорійцями;
софістами;
стоїками.
Божественне першоджерело законів першим почав заперечувати:
Геракліт;
Демокрит;
Сократ;
Аристотель.
Ідея природно-правової рівності всіх людей започаткована:
а) піфагорійцями;
б)софістами;
в)стоїками;
г) платоністами.
Раціоналістичне уявлення про визначну роль знання було притаманно:
А)Сократові;
Б)Платонові;
В) Аристотелеві;
Г) Полібію.
Ідеальна «Держава» Платона являла собою проект:
А) «утопії»;
Б) комуністичної держави;
В) тоталітарної держави;
Г) усі відповіді є вірні.
Аристотель вважав, що :
А) держава є продуктом природного розвитку суспільства;
Б) людина є «істотою політичною»;
В)класифікував форми держави, поклавши в основу принцип законності;
Г) усі відповіді є вірні.
Вперше держава як правове утворення була визначена:
А)Сократом;
Б)Аристотелем;
В) Платоном ;
Г) Цицероном.
Термін «юриспруденція» в науковий обіг введено:
А)Аристотелем;
Б) Цицероном;
В) римськими юристами;
г) римськими стоїками.
Три аспекти державної влади (сутність, походження, використання) виділив:
А) А. Блаженний;
Б) Ф. Аквінський;
в) М. Падуанський;
г) Д.Заточник.
Концепція «Москва – третій Рим» була розроблена:
А)Філофеєм;
Б)Н. Сорським;
В)Й. Волоцьким;
Г)І. Пересвєтовим.
Ідеологами абсолютизму за правління Петра1 були:
А)Ф. Прокопович, В. Татищев, І. Посошков;
Б) Н. Сорський; Й. Волоцький, І. Пересвєтов;
в); Й. Волоцький В. Татищев, І. Посошков;
г) Н. Сорський, Й. Волоцький, Ф. Прокопович.
Петро Могила:
А) відстоював ідею посилення позиції православних у їхній боротьбі проти покатоличення;
Б) пропагував ідею верховенства в суспільстві духовної влади;
В) виклав концепцію ідеального володаря;
Г) всі відповіді вірні.
Тарас Шевченко був представником::
А) ліберального напрямку політико-правової думки в Україні;
Б) демократичного напрямку;
В) консервативного напрямку;
Г) соціалістичного.
Леся Українка була прибічницею :
А) теорії насильства в походженні держави;
Б) природничої теорії;
В) договірної теорії;
Г) органічної теорії.
Кращий державний устрій України М. Грушевський вбачав в:
А)унітарній державі;
Б) федеративній;
В)конфедеративній;
Г)правильна відповідь відсутня.
Ідею народного суверенітету під час визвольних змагань 1917 – 1920 рр. першим в українському уряді почав обговорювати :
А) М. Грушевський;
Б) В. Винниченко;
В) С. Петлюра;
Г) Д. Донцов.