3. ОЦінювання видів навчальної дІяльності студентів

Оцінювання знань, умінь і навичок студентів з курсу дисципліни враховує види занять, передбачених навчальним планом (лекційні та семінарські заняття), а також самостійну роботу (підготовка доповідей до семінарських занять, виконання індивідуальних завдань (рефератів, індивідуальних завдань).

3.1. Методи оцінювання знань

Студенти у процесі опанування навчальною дисципліною здійснюють підготовку до семінарських занять, яка обумовлює самостійне вивчення окремих питань, а в деяких випадках і тем за переліком рекомендованої літератури, виконують письмові роботи за основними розділами курсу, виконують індивідуальні завдання (реферати, індивідуальні навчально-дослідні роботи тощо). Крім того, передбачається самостійна робота студента до підсумкового модульного контролю чи до складання заліку. Виконання студентом зазначеної самостійної роботи передбачає методи контролю поточних (рубіжних) та підсумкових знань, які реалізуються шляхом:

• опитування на семінарських заняттях та індивідуальних консультаціях;

• фіксованих доповідей щодо проблемних і дискусійних питань;

• написання рефератів за індивідуальними завданнями;

• поточне тестування;

• відпрацювання пропущеного матеріалу (занять);

• написання модульних контрольних робіт за основними структурними частинами курсу дисципліни(модулями);

• проведення підсумкового контролю.

3.2. Здійснення поточного та підсумкового контролю

Поточний контроль відповідно до наказу Міністерства освіти України від 02.06.1993р. № 161 та Положення про оцінювання знань студентів ВНЗ здійснюється під час проведення семінарських занять і виступає засобом активізації навчального процесу та підвищення його ефективності. Він включає як традиційні методи оцінювання знань студентів, тобто усне опитування, оцінювання виконання індивідуальних завдань (рефератів, домашніх письмових індивідуальних навчально-дослідних робіт), доповідей на семінарських заняттях та виконання контрольних робіт відповідно до розроблених викладачем критеріїв, так і методи експрес-аналізу знань за допомогою тестування, програмованого контролю тощо.

Поточний контроль Наприклад, усне опитування здійснюється під час семінарських занять. Воно дозволяє виявити ступінь засвоєння матеріалу та самостійного опрацювання студентами навчального матеріалу, наукових джерел, фахових видань, виконання завдань. Індивідуальні завдання орієнтовані на перевірку вмінь самостійно поглиблено працювати з літературою над вирішенням конкретної проблеми, аналізувати різноманітні ситуації та здійснювати самостійну оцінку з розробкою конкретних пропозицій чи рекомендацій за отриманими результатами. В ході виконання домашніх письмових робіт студенти відпрацьовують практичні навички вирішення певних завдань з предмету дисципліни і набувають вміння творчого пошуку щодо поглиблення знань у сфері предмету дисципліни та прийняття рішень. Усі завдання повинні бути надруковані на аркушах формату А4 і скріплені.

Відпрацювання пропусків будь-яких занять з дисципліни здійснюється протягом семестру під час консультацій. Основними формами відпрацювання є: усне опитування, тестування, виконання індивідуальних завдань, написання рефератів тощо. Відпрацювання пропусків не виключає виконання індивідуальних завдань за відповідними темами курсу дисципліни, передбачених графіком навчального процесу.

Термін відпрацювання пропусків закінчується за два тижні до початку відповідного контрольного заходу, передбаченого графіком навчального процесу. Якщо до дати відповідного контрольного заходу є невідпрацьовані пропуски, то викладач вправі скоригувати загальну кількість балів, отриманих студентом на даному контрольному заході. При цьому студент не звільняється від обов’язкового відпрацювання пропущеної теми у більш пізні строки.

Модульний контроль здійснюється згідно з графіком навчального процесу після вивчення розділів (змістових модулів) навчальної дисципліни, об’єднаних у модуль, виходячи з оцінок поточного контролю та на підставі модульної контрольної роботи чи модульного тестування. Тест містить певну кількість запитань (як правило, від 25 до 100) одиночного та множинного вибору, а також практичні завдання, які охоплюють пройдений матеріал та мають комплексний характер щодо перевірки знань з основних понять змістових модулів курсу дисципліни.

Підсумковий контроль здійснюється у письмовій формі за результатами вивчення курсу дисципліни в цілому – шляхом виконання підсумкової модульної комплексної контрольної роботи чи складання іспиту.

З навчальної дисципліни «Історія вчень про державу та право» навчальним планом передбачений підсумковий контроль у формі підсумкового письмового модульного контролю у формі комплексної контрольної роботи за варіантами екзаменаційних білетів, які містять завдання, складені відповідно до програми навчальної дисципліни.

Студент вважається допущеним до підсумкового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачених навчальним планом. Допуск до складання підсумкового контролю здійснюється деканом факультету (керівником навчального відділу) шляхом оформлення екзаменаційної відомості.

Студенти, які не з’явилися на підсумковий контрольний захід без поважних причин, вважаються такими, що отримали незадовільну оцінку.