Питання 6. Внесок Кейнса у розвиток фінансової науки.

Фінансова концепція Дж. М. Кейнса ґрунтується на загальноекономічних ідеях, головна з яких — нездатність капіталістичної економіки "саморегулюватися". Тому перед державою ставиться завдання, що полягає у збалансуванні економіки в умовах нестабільного розвитку. Економіст запропонував вирішувати це завдання шляхом регулювання попиту. Завдяки цьому ввів у науковий обіг термін "ефективний попит", тобто попит, який відображає рівновагу між споживанням і виробництвом, доходом та зайнятістю. Ґрунтуючись на ідеях необхідності досягнення "ефективного попиту", теорія фінансів розглядалася як основна складова теорії зайнятості та доходів, а фінансова політика — як невід'ємна частина економічної політики. Потім кейнсіанство стало одним із провідних напрямів економічної науки XX ст. і сучасності.

Питання 7. Основні напрями дослідження неокласичної школи політекономії.

Неокласична політекономія виникла на базі класичної політекономії, є основною теорією ринкового господарювання.

Теорія виступає за обмеження державного втручання в економіку, за вільну конкуренцію. Англійський економіст А.Маршалл і український учений М. Туган - Барановський стверджували, що необхідно об'єднати в єдину теорію класичний і маржиналістський підхід до формування вартості. Представники неокласичної економіки також висунули теорію загальної економічної рівноваги, згідно з якою механізм вільної конкуренції забезпечує « справедливу винагороду кожного з факторів виробництва і повне використання економічних ресурсів».

Нині неокласична теорія поділяється на дві течії:

монетаризм  ( англ. money – гроші) -  теорія , яка виступає за обмежене втручання держави в економіку. згідно з цією теорією головну роль в економічній діяльності країни відіграє стан грошового обігу (кількість грошей, їх реальна купівельна спроможність).

Монетаризм виник всередині ХХ ст..в США. Його лідер – глава чіказької школи політекономії М.Фрідмен. Роль держави обмежується контролем за грошовим обігом і збалансованістю бюджету.   

неолібералізм – теорія, яка заперечує активну роль держави в економіці, пропонує повернення до «вільного» саморегульованого ринку.

Питання 8. Економічні функції держави в Гарвардській школі.

• Надання інформації учасникам ринку.

• Сертифікування та ліцензування діяльності.

• Створення державних резервів, які знижують коливання ринкових цін.

• Використання державних резервів для підтримки деяких із споживачів, наприклад незаможних.

• Підтримка деяких або навіть всіх виробників за рахунок

• Створення державних підприємств, які конкурують на ринку з приватними підприємствами.

• Контроль цін.

• Монополізація ринку державою.

• Монополізація виробництва і побудова розподілу благ на неринкових принципах, тобто повна підміна ринку державою.

Сучасна буржуазна політична економія широко підтримує головну ідею Гарвардська школа про можливість усунення криз, причому основним засобом для досягнення цієї мети висувається економічне втручання держави та формування «регульованого капіталізму»