Тема 7. Державний кредит»

1. Сутність та призначення державного кредиту.

Державний кредит як специфічна ланка державних фінансів — досить складне і багатогранне явище у суспільстві, своєрідна суспільна позикова система. Розкриваючи економічну природу державного кредиту, доцільно проаналізувати основні сутнісні характеристики цього поняття. Система таких найважливіших характеристик передбачає з'ясування сутності державного кредиту в таких аспектах:

— за економічним змістом;

— матеріально-речовим втіленням;

— формою прояву;

— юридично-правовим статусом.

Як економічна категорія державний кредит — сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади і управління, з одного боку, і резидентами (фізичними та юридичними особами) та нерезидентами (у тому числі іноземними державами й міжнародними фінансовими інституціями), з іншого, при яких держава традиційно виступає у ролі позичальника (рідше кредитора і гаранта).

Матеріально речовим втіленням державного кредиту є рух позичкового капіталу у результаті вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Особливістю такого руху є те, що кошти, які мобілізуються за допомогою державного кредиту, не формують окремого фонду, а перерозподіляються, як правило, через бюджет. Тобто державний кредит забезпечує формування і використання централізованих грошових фондів держави.

Конкретними формами прояву державного кредиту є державні позики (забезпечені випуском цінних паперів чи залучені на підставі угод) та гарантії.

За юридично-правовим статусом державний кредит можна трактувати як врегульований нормами права механізм залучення додаткових коштів державою або сукупність особливих фінансових правовідносин, передбачених нормативно-правовими актами, що обумовлюються політико-економічними прерогативами держави у процесі залучення нею тимчасово вільних коштів на засадах добровільності, зворотності, платності і строковості. Юридичною основою державних позик є договір/угода.

Як фінансова категорія державний кредит виконує дві функції фінансів — розподільну і контрольну.

За допомогою розподільної функції державного кредиту забезпечується формування коштів єдиного централізованого фонду держави — бюджету, а інколи (рідко) і державних цільових фондів.

Контрольна функція державного кредиту органічно поєднується із контрольною функцією фінансів, однак має свої специфічні риси, породжені особливостями цієї категорії та її внутрішньою сутністю. Вона забезпечує контроль у процесі залучення державних позик і розміщення позикових коштів, дає можливість контролювати напрями та цільове використання позик, строки їх повернення і своєчасність сплати відсотків, проводити моніторинг і забезпечувати платоспроможність та ліквідність держави.

Окрім розподільної та контрольної функцій, державному кредиту притаманна регулююча функція. Держава, свідомо використовуючи державний кредит як інструмент регулювання економіки, може проводити певну фінансову політику.

2. Державні позики та їх класифікація.

ДЕРЖАВНІ ПОЗИКИ, вид державних кредитів, основна форма залучення грошових коштів на покриття державних витрат, при якій саме держава виступає в якості боржника, позичальника. Випускаються, як правило, у грошовій формі і поділяються на облігаційні і Безоблігаційні. Державні облігаційні позики – це різновид боргових розписок (зобов’язань позичальника кредитору), випуск яких здійснено урядом, місцевими органами влади або державними підприємствами. За способом розміщення розрізняються державні позики вільно обертаються, що розміщуються за передплатою, і примусові. Бувають позики короткострокові – з терміном погашення до 1 року, середньострокові – на 3-10 років і довгострокові – св. 10 років. За видами прибутковості поділяються на процентні (займодержателі отримують щорічно рівними частками твердий дохід за затвердженою ставці) і виграшні, або лотерейні (дохід виплачується при виході облігацій в тираж погашення або тираж виграшів). За місцем розміщення різняться внутрішні і зовнішні. Облігації внутрішніх позик випускаються в національній валюті, їх можуть також купувати іноземні громадяни та суспільства. Облігаційні позики залишаються досить ефективним механізмом залучення коштів, у т. ч. і для покриття "бюджетних дір". Зовнішні позики реалізуються на іноземних грошових ринках у валюті країни-кредитора, держави-позичальника або третьої сторони.