18. Податкове навантаження.

Податкове навантаження (англ. tax burden) - це узагальнена характеристика діяльності податкової системи держави, яка показує як податки впливають на фінансовий стан платників податків або на народне господарство в цілому та вказує кількісну оцінку цього впливу (суму податків, їх питому вагу у ВВП або доходах окремих категорій платників).

Виділяють три форми застосування показника податкового навантаження:

- співставлення податкового навантаження різних країн або для одної країни протягом певного періоду;

- врегулювання фінансових відносин між регіонами та галузями народного господарства;

- проведення фінансових і податкових реформ при визначенні рівня оподаткування

Податкове навантаження розраховують для всього населення та окремих груп, для підприємств і галузей, для окремих територій і народного господарства в цілому. Податкове навантаження населення і його груп визначається співвідношенням всіх сплачуваних податків (прямих і непрямих) до загальних одержуваних доходів.

Частка податків (без соціальних платежів) у ВВП в деяких країнах різна і склала в 1996: у Данії -49,7 %>, Швеції - 38,1, Канаді - 31,0, Італії - 27,4, Франції - 24,9, США - 22,7, Японії - 18,2 %. В Україні цей показник дорівнює 31,2 % (2007).

Тема 5. Бюджет. Бюджетна система.

1. Суть бюджету як економічної категорії.

Бюджет-це фонд фінансових ресурсів,який перебуває в розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня і використовується для виконання покладених на них функцій.

Економічна природа бюджету полягає в тому, що виникає об’єктивна необхідність в розподілі і перерозподілі ВВП між галузями економіки, верствами населення і територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян.

Головне призначення бюджету-це регулювати розподіл і перерозподіл ВВП, ґрунтуючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фінансової політики.

2. Специфічні ознаки бюджетних відносин (перерозподільчий, всеохоплюючий законодавчо регламентований характер).

Характерними ознаками бюджетних відносин, які відображають його економічну природу є:

1) перерозподільчий характер – перерозподіл ВВП між галузями економіки, регіонами країни, соціальними групами населення;

2) всеохоплюючий характер – бюджетні відносини прямо або опосередковано торкаються всіх суб’єктів підприємницької діяльності та домогосподарств;

3) законодавче регулювання – бюджетні відносини регламентуються Бюджетним кодексом, щорічним законом про Державний бюджет, законами, що регулюють надходження доходів і фінансування витрат.

3. Функції бюджету.

Існує дві основні функції бюджету: розподільна і контрольна.

1. Завдяки розподільній функції відбувається концентрація грошових коштів в руках держави і їх використання з метою забезпечення загальносуспільних потреб. Зміст цієї функції визначається процесами перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва.

2. Контрольна функція бюджету дає змогу дізнатись наскільки повно і своєчасно фінансові ресурси надходять до держави і чи ефективно вони використовуються. Основу цієї функції становить рух бюджетних ресурсів, який відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень та витрат. Специфіка контрольної функції полягає в тому, що бюджет об’єктивно відображає процеси, які відбуваються в структурних ланках економіки.