5. Теорії податків.

1. Приватні теорії :

• Теорія співвідношення прямого і непрямого оподаткування

• Теорія пропорційного і прогресивного оподаткування

• Теорія перекладання податків

2. Теорії суті та природи податків :

• Теорія жертви

• Теорія обміну

• Атомістична теорія

• Теорія колективних потреб

• Теорія корисності

• Податок як страховий платіж

3. Теорії конкретного податку:

• Єдиного податку

• Податку на витрати

4. Теорії ролі держави:

• Класична

• Податок як регулятор

Теорія жертви : відповідно до неї податок – це пожертвування громадян на користь держави, що необхідно їм для здійснення своїх функцій.

Теорія обміну : податок розглядається як платіж, отже громадянин, який проживає в державі користується набором послуг, за які він сплачує плату у вигляді податку.

Атомістична : грунтується на результаті договору між державою та громадянами на основі якого піддані вносять плату державі на використання ними різних державних послуг.

Теорія колективних потреб : держава має забезпечувати колективні потреби свого суспільства і для цього формується бюджет надходження до якого здійснюється у вигляді податків.

Теорія корисності : податок розглядається як ціна яку сплачує громадянин за певну державну послугу.

6. Функції податків

7. Фіскальна функція податків,

8. Регулююча функція податків,

9. Стимулююча функція податків.

Функції податку — це проявлення його сутності в дії, спосіб вираження йоговластивостей. Виходячи із сутності податку як категорійного поняття, можна визначити дві функції даної категорії: фіскальну і розподільчо-регулюючу.

В теоретичному аспекті виділяють три головні функції податків.

Фіскальна функція є однією з головних функцій податків. її сутність полягає в забезпеченні фінансування та надходження грошових коштів до державного бюджету. За її допомогою відбувається формування фінансових ресурсів держави, які акумулюються в державному бюджеті та різних позадержавних фондах. У свою чергу, ця функція поділяється на дві підфункції: контрольну та розподільну.

Контрольна. Її сутність полягає в організації налагодження, фіксації та обліку кількості податків та розміру кожного з них, а також оцінці ефективності кожного каналу надходження податків. Виконання цієї функції передбачає не тільки здійснення контролю за отриманням податків, а й застосування різних штрафних санкцій до порушників.

Виконання розподільної функції в першу чергу пов'язане з стягненням податків та повнотою наповнення бюджету, який потім буде розподілений. При виконанні цієї функції держава повинна збирати постійні, стабільні та рівномірні податки. Об'єктивне існування податків як основного джерела доходів передбачає:

а) надходження їх рівномірно в календарному розрізі (рівнонапруженість);

б) стабільність надходження;

в) податки повинні рівномірно надходити до всіх територіальних рівнях.

Регулююча функція. Її сутність полягає в перерозподілі вартості валового національного продукту між державою та платниками податків. Виконання цієї функції полягає у наступному:

1. Визначення системи оподаткування, яка діє в державі. В процесі виконання цієї функції визначається система оподаткування, тобто всі податки, які існують в державі та повинні сплачуватись. Також враховується удосконалення методики їх розрахунку, сплати та ін.

2. Ефективність застосування податків залежить від їх прогресивності, можливості отримання будь-яких пільг та загального зменшення сплати податкового платежу в межах чинного законодавства.

3. Визначення податкових ставок. Держава встановлює ставки оподаткування по податках і здійснює їх диференціацію відповідно до діючої системи та особливостей розвитку економіки.

В межах виконання цієї функції виділяють два її напрямки: стимулюючий та стримуючий.

Сутність стимулюючого напрямку полягає в наданні пільг по податках або звільнення від їх сплати взагалі. Якщо брати в цілому, то податкова пільга являє собою частину загальної системи оподаткування, яка спрямована на зацікавленість виробника у виробництві якогось виробу або наданні послуги. З іншого боку, податкові пільги — це можливість зменшення сплати розміру податку його платником на законній підставі.

Стримуючий напрямок податків застосовується тоді, коли держава бажає захистити власного виробника Для цього встановлюються підвищенні митні тарифи, або застосовуються додаткові податки, або підвищуються вже діючі (наприклад, акцизний збір на горілчані та тютюнові вироби та ін.). В цілому це підвищує ціну на виріб і останній стає неконкурентоспроможним.

В сучасних умовах розвитку економіки держави особливе значення відводиться третій функції податків — соціальній. Виконання цієї функції суттєво впливає на добробут громадян держави та справедливий розподіл коштів державного бюджету між усіма верствами населення.