Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінанси шпори.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
117.98 Кб
Скачать

Тема 4. «Податки»

  1. Стадії розвитку податку.

В історичному аспекті можна виділити 7 періодичних особливостей в розвитку податкової форми перерозподілу новоствореної вартості.

1 ступінь : характеризується ідеєю дару, індивідуум робить подарунок державі з власної ініціативи без утиску інших осіб.

2 ступінь : держава напевно прохала підданих про підтримку

3 ступінь : характеризується ідеєю допомоги, яка надається державі

4 ступінь : ідея жертви, яку індивіди приносить в інтересах держави

5 ступінь : у громадян зявляється відчуття боргу, обов’язку, віддати частину заробленого державі.

6 ступінь : характеризується ідеєю примусу з боку держави

7 ступінь : ідея визначеної долі, яку мають сплатити всі платники незалежно від власної волі.

  1. Поняття категорії «податки».

Фінансова наука не виділяє одного загально визначеного визначення сутності «податку». Усі визначення можна поділити на 2 групи:

  1. Податки для держави – випливає з висновку А.Сміта про державний характер послуг, коли податок не повязується із забезпеченням економічних проблем суспільства, а обслуговує непродуктивні витрати держави і тому є шкідливим для суспільства

  2. держава для податків – тут формується погляди на господарську діяльність держави, як складової національної економіки.

Загалом податки – найважливіша і найдавніша форма фінансових відносин між державою та членами суспільства. Вони виникли після виникнення держави для забезпечення виконання нею своїх функцій.

За економічним змістом податки – фінансові відносини між державою та платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів необхідних для виконання державою її функцій.

  1. Характерні ознаки податків.

Характерні ознаки податку :

  • імперативність( розпорядження платнику податків як вимога обов’язкової сплати)

  • зміна власника ( та частина капіталу, який був раніше приватним після сплати податків стає державним або муніципальним)

  • Безповоротність ( податкові платежі знеособлюються і не повертаються конкретному платнику)

  • Безоплатність (платник не одержує жодної винагороди за те, що сплачує податки).

+++

  • Регулярність стягнення,

  • Закріплення нормами права,

  • Спрямованість на задоволення суспільних потреб.

  1. Трактування понять «збір», «відрахування», «податки».

Кожен вид податків, зборів та обов'язкових платежів мас свої специфічні риси та функціональне призначення і займає окреме місце в системі оподаткування. Платежі, які сплачуються платниками до бюджетів різних рівнів, а також до загальнодержавних централізованих фондів можна розподілиш на три категорії - це плата (збір), відрахування (збори) та податок.

Плата (збір) передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою, її розмір залежить від розміру ресурсів, які використовуються платником, а надходження плати визначаються державною власністю на ці ресурси. Якщо держава втрачає право власності на них то вона втрачає й ці доходи. Прикладом плати є плата за землю, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, рентні платежі, державне мито.

Відрахування (збори) передбачають цільове призначення платежів. Прикладом повного цільового призначення коштів є відрахування (збори) до державних цільових фондів. Розмір відрахувань (зборів) встановлюється законодавством в процентах до певних показників Так. наприклад, відрахування (збір) на обов'язкове державне соціальне страхування, на обов'язкове державне пенсійне страхування проводиться в процентах до фонду оплати праці.

Податки не мають цільового призначення і встановлюються для утримання державних структур та для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави - управління, оборони, соціальної та економічної. Податок - це плата суспільства за виконання державою її функцій, це відрахування частини валовою внутрішнього продукту на загальнодержавні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство не може існувати.

Податки передбачають наявність встановленого законодавчим шляхом об'єкту оподаткування. Вони не мають ні елементів конкретного еквівалентного обміну, які має плата (збір), ні повного або частковою конкретного цільового призначення, яке мають відрахування (рис. 8.2).