93 Професійно-кваліфікаційні вимоги до сучасного керівника служби персоналу.

Керівник відділу кадрів повинен:

Бути : висококваліфікованим фахівцем у сфері менеджменту персоналу

Мати: Повну або базову вишу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст, бакалавр), післядипломну освіту в галузі управління;стаж роботи в галузі управління персоналом за фахом: для магістра або спеціаліста — не менше 2 років, бакалавра — не менше 3-х років

Знати: • принципи кадрової політики, форми та методи кадрової роботи;

• перспективи розвитку підприємництва;

• технологію виробничих процесів;

• форми та системи матеріального стимулювання праці;

• основи громадянського та трудового права;

• нормативно-правові документи з кадрової роботи;

• основи психології управління, педагогіки, соціології праці;

• організацію кадрового діловодства

Володіти:

• методикою підбору та відбору кадрів;

• методикою оцінювання персоналу;

• технікою публічних виступів;

• новітніми комп'ютерними технологіями у сфері управління персоналом

94 Напрями реалізації стратегії та політики менеджменту

Механізм реалізації політики менеджменту персоналу — це система планів, норм і нормативів, правил, традицій, процедур та комплекс організаційних, адміністративних, соціальних, економічних та інших заходів, спрямованих безпосередньо на підбір кадрів, їхнє розміщення, використання, профнавчання, мотивацію, просування тощо. Тому не можна вважати, що зміст політики менеджменту персоналу обмежується найманням на роботу (аналіз робіт, розроблення вимог до виконавців, вибір джерел поповнення кадрів тощо), а стосується значно ширшого кола проблем та завдань, які випливають із сукупності сфер, підсистем та функцій менеджменту персоналу в організації.

На першому рівні узагальнення прийнято виокремлювати три сфери менеджменту персоналу, стосовно яких розробляється по­літика:

1. Сфера управління працею: контроль і удосконалення виробничих процесів, спеціалізація та кооперація праці, ефективна організація робочих місць, контроль за трудовою дисципліною, поліпшення умов праці та її охорони, організація оплати праці та стимулювання тощо;

2. Сфера управління кадрами: підбір, формування, підготовка кадрів, оцінка і розстановка кадрів, організація професійної адаптації, мотивація та виховання працівників, зниження плинності кадрів тощо;

3. Сфера управління соціально-демографічними процесами: будівництво й утримання об’єктів соціально-культурного призначення, поліпшення медичного обслуговування, організація дозвілля, розвиток підсобних господарств, підвищення загальноосвітнього та культурного рівня працівників тощо.

На другому рівні узагальнення в системі менеджменту персо­налу виокремлюють такі підсистеми та функції лінійного та функ­ціонального управління, стосовно яких розробляється політика:

1. Підсистема планування та маркетингу персоналу 2. Підсистема найму й обліку персоналу 3. Підсистема трудових відносин 4. Підсистема використання персоналу 5. Підсистема управління умовами праці (дотримання вимог психофізіології праці, ергономіки праці, технічної естетики, охо­рона праці й техніки безпеки, охорона довкілля, воєнізована охо­рона організації й окремих посадових осіб).6. Підсистема розвитку персоналу 7. Підсистема мотивації поведінки персоналу 8. Підсистема соціального розвитку 9. Підсистема розвитку оргструктур управління (аналіз наяв­ної оргструктури управління, проектування нової оргструктури управління, розроблення штатного розкладу, формування нової оргструктури управління, розроблення та реалізація рекоменда­цій з розвитку стилю та методів управління).10. Підсистема правового забезпечення (дотримання трудового законодавства в трудових відносинах, узгодження розпорядчих документів з управління персоналом, проведення консультацій з правових питань).11. Підсистема інформаційного забезпечення (статистичний облік персоналу, інформаційне й технічне забезпечення управ­ління персоналом, забезпечення персоналу науково-технічною інформацією, організація роботи органів масової інформації).12. Підсистема організації праці (нормування праці, організація й обслуговування робочих місць).13. Підсистема лінійного управління (управління організацією в цілому, управління окремими функціональними та виробничи­ми підрозділами).

Окрім того, що політика формується стосовно кожної сфери, підсистеми та функції менеджменту персоналу, вона формується також стосовно всіх працівників організації в цілому (у такому разі вона має загальний характер) та стосовно окремих підрозді­лів, функціональних професійних груп та категорій персоналу (у такому разі вона має частковий характер).