43. Какдрове діловодство. Номенклатура справ з кадрового діловодства.

Кадрове діловодство — це діяльність, яка передбачає створення та організацію роботи з документами особового складу з питань оформлення прийняття, переведення, звільнення, обліку, атестації, навчання, підвищення кваліфікації, стажування, пенсійного забезпечення працівників.

Кадрове діловодство ведеться за такими напрямами:

1. Облік особового складу підприємства та його підрозділів.

2. Оформлення та ведення особових справ працівників.

1. Підготовка та передача на розгляд вищого керівництва документів з особового складу, а саме: наказів про прийом, переведення, звільнення працівників, об'яву заохочення або догани тощо.

2. Підготовка наказів та інших необхідних документів для проведення атестації персоналу.

3. Підготовка звітів та інших статистичних довідок щодо змін чисельності та структури персоналу.

4. Підготовка звітів щодо стану підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників.

5. Ведення документації про зарахування працівників до резерву на заміщення вакантних посад.

6. Облік та реєстрація надходження документів, що стосуються особового складу підприємства, контроль за їх використанням.

7. Підготовка та передача в органи соціального забезпечення пенсійних справ працівників.

10. Підготовка документів з кадрів для передачі їх в архів на зберігання.

11. Механізація та автоматизація документування інформації з особового складу.

Перелік основних видів документів з кадрового діловодства, які оформлюють і ведуть працівники відділу кадрів:

- Створення та ведення особових справ робітників

- Ведення та зберігання трудових книжок працівників, журналів обліку трудових книжок та бланків трудових книжок

- Розроблення та ведення штатно-посадової книги (штатного формуляра)

- Розроблення та ведення алфавітної книги

- Ведення книги наказів з особового складу п-ва.

44. Режим праці й відпочинку.

Важливим завданням у поліпшенні організації праці є встановлення найдоцільніших режимів праці та відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий та місячний режими праці та відпочинку. Вони формуються з урахуванням працездатності людини, яка змінюється протягом доби (рис. 10.1), що береться до уваги передусім у змінному та добовому режимах.Змінний режим визначає загальну тривалість робочої зміни, час її початку та закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість праці та частоту регламентованих перерв на відпочинок.

Добовий режим праці та відпочинку включає кількість змін за добу, час відновлення працездатності між змінами.

Тижневий режим праці та відпочинку передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні та святкові дні. Графіки роботи передбачають порядок чергування змін. Місячний режим праці та відпочинку визначає кількість робочих та неробочих днів у даному місяці, кількість працівників, які йдуть у відпустку, тривалість основних та додаткових відпусток.Порядок використання робочого часу (режим змінності, початок і кінець зміни, тривалість обідньої перерви, режим праці й відпочинку) встановлюється кожною організацією самостійно і відображається в змісті колективного договору (ст.13). Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачаються правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством (ст.57). При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності (ст.58). Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час на перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ст.59).На роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановлено тривалості робочого дня (ст.60).В окремих випадках органи місцевого самоуправління можуть накладати свої обмеження на порядок використання робочого часу в зв’язку із стихійним лихом, дефіцитом енергоресурсів, нестачею засобів громадського транспорту та з інших причин.

45.Витрати на персонал - сукупні витрати організації на виробничий фактор «праця». Витрати роботодавця на персонал - винагорода за працю та деякі виплати за невідпрацьований час, вартість харчування та житла працівни­ків, оплачених роботодавцем, внески підприємця у фонди соціа­льного страхування, витрати на навчання персоналу, вартість со­ціальних послуг персоналу, податки, що належать до витрат на робочу силу тощо.

Фактичні витрати роботодавців на персонал (вартість робочої сили) визначаються за такими групами:

1.Пряма оплата: Заробітна плата, нарахована за виконану роботу, надбавки й доплати окладів, винагороди, премії, оплата праці за договорами підряду, виплати різниці в окладах працівникам у разі тимчасового заміщення і т.д.

2.Оплата за невідпрацьований час — Оплата відпусток, оплата передбачених перерв у роботі та пільгового часу підліткам, часу, не відпрацьованого у зв'язку з вико­нанням державних або громадських обов'язків, надбавки за пересувний, роз'їзний характер робіт, оплата простоїв не з вини працівника, виплати працівникам, які брали участь у страйках.

3.Премії та нерегулярні виплати — Премії, що виплачуються за спе­ціальними системами преміювання, премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, за ство­рення, освоєння та впровадження нової техніки, одноразові заохочення працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, до ювілейних та пам'ятних дат, матеріальна допомога.

4.Заробітна плата в натуральній формі, пільги, послуги, до­помога в натуральній і грошовій формах. — продукція, що видається в порядку натуральної опла­ти працівникам. — Вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування. —Виплати, що мають індивідуальний характер: оплата про­довольчих та непродовольчих товарів. Вартість подарунків до свят і пам’ятних дат.

5. Витрати на оплату житла працівників— Витрати на утримання житла, що перебуває у власності під­приємства, на утримання житла, що не є власністю підприємс­тва, якщо в ньому проживає працівник, Витрати на оплату квартир, наймання житла в окремих гро­мадян. 6.Витрати на соціальне забезпечення працівників— Відрахування підприємств у фонди: соціального страхуван­ня, пенсійний, сприяння зайнятості населення та ін., суми, що виплачуються на період працевлаштування звільненим працівни­кам, вартість путівок на лікування й відпочинок або суми ком­пенсацій, видані замість путівок, оплата додатково наданих відпусток жінкам, які виховують дітей, витрати на оплату послуг за договорами, укладеними з ме­дичними закладами на надання працівникам підприємств медич­ної допомоги

7.Витрати на професійне навчання— Витрати на оплату навчання працівників, посланих до ви­щих навчальних закладів, на підвищення кваліфікації, професій­ну підготовку, перепідготовку тощо

Стипендії студентам, які послані підприємствами на навчання у вищі навчальні заклади, виплачені за рахунок коштів підприємства.

8.Витрати на утримання громадських служб— Витрати на утримання профілакторіїв, медпунктів, будин­ків відпочинку та інших установ, що перебувають на балансі під­приємства або утримуються на умовах пайової участі, на утримання дитячих садків, таборів відпочинку, бібліотек, дитячих кімнат, куточків відпочинку, музеїв тощо.